«Операція „Північ“ 75 років тому»: у Києві відкрилась вулична виставка про радянські репресії проти віруючих
Виставка дає змогу ознайомитися із історіями людей, що були вимушені пережити один із найжорстокіших злочинів проти людяності — примусове виселення за віру і переконання.
Експозиція виставки «Операція „Північ“ 75 років тому» присвячена розкриттю для широкого загалу українців одного із злочинів сталінського режиму, який увійшов в історію під кодовою назвою «Північ».
На стендах на Контрактовій площі представлені світлини і спогади тих, хто пережив депортацію.
«Ще у 2020 році в Центрі Свідків Єгови в Україні розпочали збір свідчень 130 жертв тієї депортації, які вижили і повернулися в Україну. На кожному банері є дві цитати: про те, що їм довелося пережити, і про те, що дало сили вижити. Щоб через 70 років свідчити ці історії на суді», — пишуть в Українському інституті Національної пам’яті.
Репресивний сталінський маховик намагався створити єдину церкву як черговий механізм, чи то інституційний, чи то каральний орган. Хто не підходив під цей механізм — той мав бути знищеним.
«Справжня віра заганялася в катакомби — там були і православні, і греко-католики, і представники УАПЦ, і баптисти, і Свідки Єгови, і УАПЦ. Київ, а особливо передмістя, у сталінські часи стали одним із осередків існування таких катакомбних церков.
Ці історії, про які ми тут прочитаємо, закликають нас не до сухих дат, а до співпереживання: коли ти живеш з родиною, і тебе виривають з корінням і знищують виключно за твої внутрішні переконання, за якими ти не береш зброї до рук, не закликаєш змінити режим», — наголосив на відкритті виставки Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Він вважає, що ця виставка — день маленької перемоги, бо ці люди повернулися, вони перемогли. І для нас важливо повторювати і нагадувати про це, бо ця історія демонструє обличчя режиму, який і сьогодні на окупованих територіях нищить церкву
Під час відкриття експозиції вчені та історики наголосили, що такі події — наповнюють нашу пам’ять важливими фактами, долями людей, адже пам’ять не тільки фіксує події минулого, а й допомагає нам осмислити те, що сталося, і формує наші цінності, якими нам бути далі.
«Радянський режим був упевнений, що силою, страхом, голодом, холодом можна зламати людину, змусити її відмовитися від своїх переконань. Але досвід цих людей показав, що справжня віра не ламається, вона гартується. Депортовані не відповіли ненавистю на ненависть. Вони обрали інший шлях. Вони обрали дотримуватися двох головних заповідей Божих: любити Бога і любити ближнього свого», — підкреслив речник Центру Свідків Єгови в Україні Іван Рігер.
І така подія, як відкриття виставки про депортацію людей за віру — це не про трагедію, а про незламність.
У відкритті виставки також взяли участь перший заступник голови Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович.
«Осмислення подій 1950-х років має значення і в тому сенсі, що вони засвідчують: сила віри, відданість і послідовність переконанням зрештою перемагають, утверджуючи перемогу добра над злом і світла над темрявою», — заявив Войналович.
Він висловив упевненість, що настане час, коли у вільній та незалежній Україні на всій її території буде відновлено свободу повноцінного релігійного життя як для Свідків Єгови, так і для вірян інших українських церков.
Під час відкриття виставки виступили також директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут та президент Української асоціації релігієзнавців, професор Людмила Филипович. Модерувала відкриття заступниця начальника Управління популяризаційної роботи та меморіальних заходів УІНП Наталія Слобожаніна.
Виставка організована Українським інститутом національної пам’яті, Центром Свідків Єгови, Українською асоціацією релігієзнавців і Державною службою України з етнополітики та свободи совісті.
Довідково.
У квітні 1951 року сталінський режим здійснив примусову депортацію понад 9 000 представників релігійної конфесії Свідків Єгови та членів їхніх родин до віддалених районів Сибіру, зокрема Томської та Іркутської областей. Дві третини з них були з території України. Їх виселяли з домівок, позбавляли майна та обмежували в правах лише через їхні релігійні переконання. Для багатьох це стало важким випробуванням віри, гідності та внутрішньої сили.
Експозиція триватиме протягом квітня 2026 року та буде представлена для широкого загалу біля станції метро «Контрактова площа».