«Орешнік» як сигнал: Рада Безпеки ООН терміново збереться через нову фазу російської ескалації
Понеділок у Нью-Йорку почнеться з України. Рада Безпеки ООН збереться на екстрене засідання після чергової масованої атаки Росії та заяви про застосування балістичної ракети середньої дальності — так званого «Орєшніка». Це вже не просто черговий епізод війни. Це — сигнал. І він адресований не лише Києву.
Екстрене засідання Ради Безпеки було ініційоване Україною після ударів по цивільній інфраструктурі та повідомлень про використання нового типу балістичного озброєння. Запит Києва підтримали шість країн-членів РБ ООН: Франція, Латвія, Данія, Греція, Ліберія та Велика Британія.
Згідно з оновленим графіком, засідання відбудеться в понеділок, 12 січня. Формально — ще одна дискусія. По суті — спроба зафіксувати момент, коли війна Росії проти України виходить на новий, небезпечніший рівень.
У листі до Ради Безпеки, з яким ознайомилося агентство AFP, посол України Андрій Мельник говорить без дипломатичних напівтонів. Росія, за його словами, «досягла жахливого нового рівня військових злочинів і злочинів проти людяності», здійснюючи системний терор проти цивільного населення.
Окремий акцент — на заяві самої Російської Федерації про застосування проти Львівської області балістичної ракети середньої дальності. «Орєшнік» — назва, яка досі звучала радше як пропагандистський конструкт, раптом отримала цілком реальний і загрозливий зміст.
У листі Мельника наголошується: такий удар становить «серйозну і безпрецедентну загрозу безпеці європейського континенту». Йдеться вже не лише про Україну як жертву агресії — йдеться про правила безпеки в Європі загалом.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 9 січня повідомив, що Київ ініціював одразу кілька форматів реагування: екстрене засідання Ради Безпеки ООН, консультації в рамках Ради Україна—НАТО, а також залучення ЄС, Ради Європи й ОБСЄ.
Це багаторівнева дипломатична атака — спроба не дозволити Кремлю «нормалізувати» використання балістичних ракет середньої дальності як ще одного інструменту тиску.
Напередодні Міністерство оборони РФ заявило, що в ніч на 9 січня по території України було завдано удару, зокрема ракетою «Орєшнік». У Москві назвали це «відповіддю» на нібито атаку на резиденцію Володимира Путіна на Валдаї наприкінці грудня.
Ця логіка — знайома: будь-який акт агресії Росія подає як «вимушену відповідь», навіть якщо йдеться про удари по цивільних регіонах за сотні кілометрів від лінії фронту.
Повітряне командування «Захід» Повітряних сил ЗСУ повідомило, що ракета, якою 8 січня було атаковано Львів, рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину. Остаточний тип ракети буде встановлено після аналізу її уламків — але сама швидкість і траєкторія вже говорять про серйозну ескалацію.
Реакція Заходу не забарилася. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас назвала повідомлення про використання «Орєшніка» «явною ескалацією проти України» та прямим попередженням не лише Європі, а й Сполученим Штатам.
І це, мабуть, ключове. Росія дедалі менше приховує: удари по Україні — це водночас тест на міцність міжнародної системи безпеки.
Засідання Ради Безпеки ООН навряд чи завершиться гучними рішеннями — право вето Росії залишається незмінним. Але нинішній момент важливий іншим: світові знову доведеться вголос назвати те, що відбувається.
«Орєшнік» — це не просто ракета. Це політичний жест, за яким стоїть спроба залякати, змістити межі допустимого й перевірити, чи готовий світ реагувати не після, а під час ескалації. Україна вже дала відповідь — дипломатичну й публічну. Тепер слово за тими, хто роками говорив про «червоні лінії».