«Останній Прометей Донбасу»: у прокат вийшов фільм про роботу енергетиків на останній великій ТЕС Донеччини

Наразі Курахівська ТЕС зруйнована окупантами, а обладнання, яке вдалося евакуювати, дає змогу працювати іншим станціям України.

У Києві відбувся передпоказ документальної стрічки «Останній Прометей Донбасу». Вона розповідає про енергетиків, що під постійними обстрілами продовжували працювати на останній теплоелектростанції у вільній частині Донеччини.

Станція розташовувалася лише за десять кілометрів від лінії фронту. Зйомки тривали упродовж 2024 року — у період, коли російські війська наближалися до міста та систематично били по енергооб’єкту.

Нині Курахове зазнало масштабних руйнувань і повністю окуповане.

Фільм фіксує момент, коли світло народжується всупереч темряві й страху: щоразу після запуску станції й появи диму з труб по ній відкривали вогонь.

Попри небезпеку, працівники залишалися на робочих місцях до того часу, поки обстріли остаточно не знищили ключові елементи інфраструктури.

Після цього почалася вимушена евакуація — людей, обладнання і самого життя.

Історія перегукується з подіями 1941 року, коли станцію вивозили від нацистських військ на схід, але цього разу шлях пролягав у протилежному напрямку — від російських загарбників.

У фільмі використали архівні повоєнні кадри будівельних робіт на електростанції, які залишилися в історії, так само як і кадри зроблені у 2024 році.

Режисер і продюсер фільму Антон Штука розповів, що рішення знімати з’явилося майже спонтанно після розповіді колеги про станцію, яка працювала під ударами ворога.

«У січні 2024 року я дізнався про енергооб’єкт, який знаходився в безпосередній близькості до лінії фронту, але там досі працювали люди. На той момент про нього не було жодної інформації в медіа, бо зазвичай роботу критичної інфраструктури не висвітлюють. Але ця історія вразила мене, і стало зрозуміло, що її потрібно фіксувати. Ми буквально за чотири дні зібрали команду й поїхали в невідомість», — розповідає Антон Штука.

За словами режисера, знімальна група не планувала залишатися надовго, однак у підсумку провела на станції понад 40 днів і поверталася туди неодноразово.

Загалом у команди на рахунку 55 знімальних днів.

«Було чітке відчуття, що ці події потрібно зафіксувати, навіть якщо незрозуміло, у що це переросте. Фільм міг не відбутися на кожному етапі виробництва — від перших зйомок до монтажу. Але саме тому ця історія для нас така важлива, бо вона народжувалася в тих самих умовах, у яких жили й працювали герої стрічки», — наголошує режисер.

Антон Штука також подякував працівникам Курахівської ТЕС і жителям Курахового, назвавши місто «другим домом» для команди.

Окремо він відзначив компанію ДТЕК, яка дозволила працювати на режимному об’єкті так довго і глибоко зануритися в історію.

Один із героїв фільму Георгій підкреслив, що стрічка для нього має особисте значення.

«Для мене цей фільм — це долі людей, які працювали в таких важких умовах та робили дуже складну і потрібну роботу. Ми не змогли врятувати станцію, але те обладнання, яке вдалося евакуювати, сьогодні живе друге життя і працює на інших ТЕС України. Воно дає електроенергію і тепло всій державі, якій це так потрібно», — сказав енергетик.

Кінозал був заповнений глядачами, героями самої стрічки, знімальною командою й представниками медійної спільноти.

«Це кіно не тільки про підприємство і працівників, а й про простих людей, які змушені збирати речі й залишати своє життя. Такі фільми допомагають зрозуміти, чому люди не хочуть їхати та що їх тримає вдома. Вони також дають відчути, наскільки важким є рішення залишити все, що в тебе було», — каже музикантка Alyona Alyona.

Автори стрічки розповіли, що «Останній Прометей Донбасу» побачать не лише в Україні, а й за кордоном.

З 26 лютого фільм вже у прокатах українських кінотеатрів.