Про можливу трьохсторонню співпрацю Польщі, Південної Кореї та України в оборонній сфері… і не тільки

11 лютого 2025 року південнокорейське видання Yonhap повідомило, що за даними Міністерства оборони Південної Кореї КНДР направила близько 200 одиниць далекобійної артилерії та додаткові війська до Росії. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на блог голови Правління БО «Благодійний фонд Польсько-Українського партнерства», голови Ради Польсько-Української Господарчої Палати Олега Дубіша.

Думаю, всім зрозуміло, що ця новина невдовзі безпосередньо торкнеться Сил Оборони України. Нажаль, наскільки мені відомо, сама Південна Корея на сьогодні і на далі не вельми активно прагне підтримувати Україну в питаннях військово-технічної співпраці та й саме південно-корейське суспільство має до цього питання специфічне відношення.

Так згідно з опитуванням громадської думки, проведеним у кінці жовтня 2024 року на замовлення JoongAng Ilbo агенцією Gallup Korea, 64% мешканців РК виступають проти постачання зброї Україні, тоді як 28% – за, 8% – не знають або відмовилися відповідати.

Разом з тим, починаючи з початку широкомасштабної агресії росії проти України в 2022 році Південна Корея активно веде військово-технічну співпрацю з нашим партнером Польщею, зокрема з Міністерством оборони Польщі та підприємствами групи PGZ делегація яких нещодавно, 3 лютого 2025 року здійснила офіційний візит і перемовини в Києві про що я писав кілька днів тому.

Також в одному з попередніх матеріалів я відзначав, що спільно з колегами з Сил Оборони і ОПК України після лютого 2022 року в міру можливостей, поточної військової ситуації і своїх службових обов’язків, я особисто активно займаюсь моніторингом відповідної польсько-корейської співпраці і промоцією її розширення до багатостороннього  формату за участі України. Зокрема беру участь в роботі відповідної польсько-української ініціативної групи. Одним з елементів такої діяльності стала моя участь в регулярних польсько-корейських форумах ВТС і оборонних галузей цих країн. Можливо колись пізніше буде можливість більш детально поділитись особистими  враженнями з цих спеціальних заходів, сьогодні ж тільки, можливо дещо «марнославно», для цифрового простору і уваги окремих всюди сущих «неофітів», опублікую пам’ятне підсумковим фото з моєю участю з одного з  таких форумів ще в 2023 році, а також поділюсь певним аналізом на підставі відкритих публікації відповідних польських ресурсів.

Слід відзначити, що питанням оборонної співпраці з Південною Кореєю в Польських ЗМІ і спеціальних ресурсах приділяється значна увага, що само по собі є симптоматичним. Одним з найбільш вдалих мені видався аналіз опублікований на відповідну тему PISM в IV кварталі 2024 року і деякими перекладеними тезами з якого я в числі іншого і хочу надалі поділитись з українськими читачами.

Для початку кілька слів для загального розуміння читачами  двосторонніх відносин Польщі з Південною Кореєю, зокрема для того щоб краще розуміти можливий потенціал і можливості таких відносин для України. Південна Корея є однією з чотирьох азійських країн, з якими Польща має стратегічне партнерство (з 2011 року з Китаєм, з 2013 року з Південною Кореєю, з 2015 року з Японією, 2024р. – з Індією). З моменту встановлення дипломатичних відносин 35 років тому (1 листопада 1989 року) найбільше значення має економічна співпраця, головним чином південнокорейські інвестиції в Польщі. Великий імпульс для розвитку польсько-південнокорейських економічних контактів насамперед був зумовлений вступом Польщі до ЄС у 2004 році та набуттям чинності Угоди про вільну торгівлю (УВТ) між ЄС та Південною Кореєю у 2011 році. За даними Центрального статистичного управління, вартість торгівлі товарами у 2023р. перевищила 11 млрд. доларів США, з яких майже 9,5 млрд. дефіцит Польщі в двосторонній торгівлі. В основному це пов’язано з інвестиційним імпортом, який генерують південнокорейські компанії, що імпортують компоненти та обладнання для виробництва на заводах, розташованих у Польщі.

За даними Національного банку Польщі, сукупна вартість південнокорейських інвестицій у Польщі у 2022 році становила близько 7 млрд доларів США, що робить Південну Корею одним з найбільших неєвропейських інвесторів в Польщі. Вона також входить до десятки найбільших іноземних інвесторів у Польщі. Ще в 2023 році в Польщі працювало майже 550 компаній з південнокорейським капіталом, що ставило Республіку Корея на друге місце після США серед найбільших неєвропейських інвесторів у Польщі. За даними Польського агентства інвестицій і торгівлі, підприємці з Республіки Корея найчастіше обирали на 2023 рік Польщу як локацію для розвитку електромобільності, енергетики та транспортних процесів.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року польсько-південнокорейська співпраця набула нового виміру. Після передачі Україні значної кількості військової техніки та боєприпасів (в т.ч. понад тисячу одиниць різних видів техніки, включаючи танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, гармати-гаубиці, ракетні установки, літаки та гелікоптери) та з огляду на російську загрозу, Польща, в рамках широкої програми трансформації польської армії, вирішила закуповувати техніку та озброєння в Південній Кореї. Відбулася також інтенсифікація політичного діалогу.

За останні два роки Південна Корея стала одним з основних постачальників військової техніки до Польщі, поряд зі США. Контракти, укладені з Польщею, мають рекордну вартість для південнокорейської збройової промисловості. Таким чином, Польща стала важливим джерелом доходу для південнокорейських збройових компаній і плацдармом для виходу Південної Кореї на європейський ринок озброєнь.

На сьогоднішній день контракти на постачання озброєнь (тобто імплементаційні угоди, підписані в рамках більш загальних рамкових угод 2022 року) становлять 16,6 мільярда доларів США. Вони передбачають закупівлю і поставку з Південної Кореї до Польщі 180 танків K2 до 2025 року, 364 гаубиць K9/K9PL до 2027 року, 290 реактивних систем залпового вогню K239 «Чунму» до 2029 року і 48 легких навчально-бойових літаків FA 50/FA-50PL до 2028 року. Наразі (станом на 4 квартал 2024 р.) до Польщі вже прибули 62 танки K2, 108 гаубиць K9, 46 реактивних систем залпового вогню K239 і 12 літаків FA-50.

Рамкові угоди передбачають придбання значно більшої кількості південнокорейського озброєння (до 1000 танків K2/K2PL, до 672 гарматних гаубиць K9/K9PL) і, перш за все, його часткове виробництво в Польщі з 2026 року в рамках промислової кооперації Польщі і Південної Кореї. Виробництво охоплюватиме частину з 820 танків у версії K2PL, 460 гарматних гаубиць у версії K9PL і 288 пускових установок K239 (у польській армії – Homar-K) та ракет різних типів, що використовуються в них.

Передача технологій, передбачена рамковими угодами, також сприятиме створенню в Польщі промислового потенціалу для обслуговування і модернізації обладнання (в тому числі літаків FA-50).

Серед переваг для польської промисловості, які вже обговорені і підтверджені, – встановлення пускових установок K239 на польські шасі Jelcz і їх інтеграція, як і K9, з місцевими системами управління вогнем Topaz і зв’язку Fonet (остання також встановлена в танках K2). Імплементаційні угоди, що визначають умови промислового співробітництва, все ще перебувають на стадії переговорів. Наприклад, укладений у квітні 2024 року виконавчий контракт на поставку пускових установок «Хомар-К» передбачає, що 60 з 72 модулів, замовлених на період 2026-2029 років, будуть виготовлені вже в Польщі.

Промислове та оборонне співробітництво Польщі з Південною Кореєю вписується в стратегічний контекст сценаріїв ескалації з боку Росії проти НАТО та зростаючого зв’язку між безпекою Європи, особливо східного флангу Альянсу, і ситуацією в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Короткострокові поставки техніки і озброєнь з Південної Кореї дозволяють Польщі швидко відновити і ще більше посилити свої військові можливості проти можливої російської загрози НАТО.

Часовий горизонт імплементаційних угод охоплює період, протягом якого росія – за сприятливих обставин, особливо за умови сприятливого для рф заморожування конфлікту з Україною – може мати звичайний потенціал для випробування і дестабілізації країн, що знаходяться на фланзі НАТО. З іншого боку, рамкові угоди, реалізація яких може охопити наступні 10-15 років, стосуються часового горизонту, в якому прогнозована загроза з боку Росії може навіть набути форми агресії проти члена Альянсу.

Не менш важливим виміром співпраці між Польщею та Південною Кореєю у сфері безпеки є розвиток промислово-оборонного партнерства.

Польща зацікавлена в тому, щоб ремонт, капітальний ремонт і обслуговування, а зрештою і виробництво південнокорейських озброєнь відбувалися на польських підприємствах оборонної промисловості з використанням компонентів, розроблених вітчизняними компаніями. Завдяки передачі південнокорейських технологій Польща хоче отримати можливість виробляти боєприпаси, вузли і запасні частини для систем озброєнь, які вона отримує від Південної Кореї.

Це має принципове значення для безпеки Польщі на східному фланзі НАТО. Забезпечення високої готовності збройних сил до дій в умовах ескалації кризових ситуацій та конфліктів вимагає, як свідчить досвід України, вільного доступу до технологічної та промислової бази, розвиненої до такого рівня, що вона здатна швидко відновлювати пошкоджене озброєння, а також забезпечувати боєприпасами та іншими витратними компонентами на рівні, якого вимагають оперативні реалії. Такі розрахунки мотивовані польськими очікуваннями від південнокорейської сторони щодо передачі технологій та кооперації у виробництві озброєнь.

У довгостроковій перспективі партнерство з Південною Кореєю також розглядається в Польщі як можливість підвищити конкурентоспроможність своєї оборонної промисловості, яка може запропонувати нові продукти, розроблені у співпраці з південнокорейськими партнерами, також і на зовнішніх ринках.

Посилення співпраці Польщі з Південною Кореєю в оборонному вимірі зумовлене наслідками повномасштабної агресії Росії проти України. Це також стало можливим завдяки тому, що Південна Корея сприймає Польщу (на відміну від України) передусім як привабливий ринок збуту для південнокорейської збройової промисловості, який належить до Європейського Союзу.

Фундаментальною проблемою є різне сприйняття загроз у Польщі та Південній Кореї. Якщо для Польщі джерелом загроз є імперська політика та військовий потенціал Росії, то Південна Корея має інше сприйняття загроз. Вона зосереджує свою увагу на загрозі з боку Північної Кореї і намагається уникати напруженості у відносинах з Росією та Китаєм.

Це виливається, серед іншого, у відсутність міжпартійного консенсусу щодо підтримки України та поглиблення співпраці з НАТО.

Громадськість Південної Кореї підтримує підтримку України, але у формі гуманітарної допомоги та допомоги у сфері розвитку, а не поставок озброєнь. Про це свідчить опитування Національного барометру, проведене в червні цього року. National Barometer Survey, 55% респондентів виступили проти постачання зброї в Україну, тоді як 35% – за. Ці результати виявилися дуже схожими на результати квітневого опитування минулого року, що свідчить про те, що навіть поглиблення північнокорейської (КНДР) військової співпраці з Росією не змінило ставлення південнокорейської громадськості до поставок озброєнь в Україну. Це також підтвердило опитування Gallup Korea наприкінці жовтня 2024 року, в якому 66% респондентів вважали, що уряд повинен підтримувати Україну лише невійськовою підтримкою, тоді як лише 13% підтримували постачання зброї.

Небажання підтримувати Україну у військовому плані пов’язане з побоюваннями щодо втягування Південної Кореї у конфлікт, який може негативно вплинути на безпеку та процвітання країни. Попри засудження Росії за агресію та приєднання до санкцій проти неї, влада Південної Кореї демонструє готовність повернутися до стабільних відносин з РФ після завершення конфлікту в Україні. Деякі південнокорейські компанії також продовжують продавати продукцію до Росії, в тому числі сучасні промислові верстати, через дочірні компанії в Китаї, обходячи таким чином урядові експортні обмеження.

Деякі офіційні особи, а також дослідники та науковці поділяють російську точку зору, в тому числі покладаючи на НАТО відповідальність за провокування війни в Україні.

20-річна технологічна співпраця з Росією, наприклад, у розвитку ракетного арсеналу Південної Кореї, також може мати важливе значення. Неоднозначне ставлення до Російської Федерації може обмежити готовність Республіки Корея підтримати Альянс (НАТО) у можливому конфлікті з Росією.

Також проблемою є незначний інтерес до України в Південній Кореї як на політико-експертному, так і на громадському рівнях. Урядам Польщі та України не вдалося створити переконливого наративу, який міг би підштовхнути опозицію та громадськість Південної Кореї до більшої зацікавленості проблемами Центральної та Східної Європи та сформувати підтримку сильнішої, у тому числі військової, підтримки України.

З огляду на сьогоднішні закупівлі озброєнь у Південній Кореї, Польща зацікавлена у зміцненні та розширенні співпраці між оборонними галузями. Перш за все, необхідна розробка взаємовигідних домовленостей, що охоплюють обслуговування і ремонт вже імпортованих систем озброєнь, а також їх виробництво в Польщі з можливістю експорту в інші країни, а також виробництво в Польщі з можливістю експорту до інших країн. Було б також корисно, якби співпраця з Південною Кореєю у сфері озброєнь не обмежувалася лише закупівлею озброєнь і передачею застарілих технологій. Тому бажано було б визначити сфери співпраці, які б виходили за рамки поточних програм – особливо цінним було б започаткування спільних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері військових можливостей на основі інноваційних оборонних технологій. Від себе добавлю, що в саме в цьому напрямку потенціал і можливості України важко переоцінити.

Окрім двосторонніх питань, постійним елементом дискусій та консультацій між Польщею та Південною Кореєю в числі іншого  мають бути такі питання, як підтримка та післявоєнна відбудова України, політика щодо Росії, Китаю та КНДР, а також майбутнє відносин зі США.

В цьому контексті зокрема  особливо хочу пригадати, що ще керівництво попереднього польського Уряду в особі Заступник міністра Ядвіга Емілевич (тогочасний повноважний представник Польщі з питань польсько-української співпраці) 13.07.2023 року в присутності чинного Президента Польщі Анджея Дуди та Президента Південної Кореї Yoon Suk Yeola підписали з з південнокорейським Міністром з питань землі, інфрастурктури і транспорту Won Hee-Ryong історичний 5-річний меморандум про співпрацю з Південною Кореєю щодо відновлення України.

Ось так… Не більше, але і не менше… Ми важливі… Тому причини для української уваги до стратегічної співпраці Польщі та Південної Кореї, як на мене очевидні і важливі, і не тільки в сфері оборонно-промислової співпраці, але і значно ширше. Існує опрацьований польсько-українською ініціативною групою перелік відповідних трьохсторонніх питань і пріоритетів, але це все вже тема іншої розмови і публікації.

Олег ДУБІШ