Спекотне Літо 2024
Спекотне Літо 2024. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на блог Голови Правління БО «Благодійний фонд Польсько-Українського партнерства», голови Ради Польсько-Української Господарчої Палати Олега Дубіша.
25 серпня. Давно не брався за розлогі публічні дописи. Не було нагоди і можливості. Критично не вистачає часу, а спекотне літо і обставини 2024р. не добавляють творчого натхнення. Вдячний долі та колегам з Старого Заходу за можливість спільно з ними приймати участь в підтримці та розвитку високотехнологічного потенціалу і спроможностей оборони України.
Особливі слова подяки команді проекту «Poland – US Operations”(https://www.plusops.com/) та їхнім партнерам і особисто президенту та засновнику PLUS Ops., ветерану Військово-Повітряних Сил США Рональду Фаркасу (Ronald Farkas).
Війна хороше чистилище в тому числі і в міжлюдських стосунках. По іншому дивишся на довоєнні відносини і колег. Чітко бачиш фальш і пустоту, розумієш в кому і чому помилився, для кого ти був тимчасовим попутником чи зручним інструментом. Бачиш кого не дооцінив, або навпаки – кого переоцінив і попікся… Дивує як багато людей «свято вірить» в те, що істинні цінності і важливі процеси обов’язково реалізуються і відображаються у віртуальній реальності. Такий підхід мабуть найбільш поширена Ілюзія Сучасності… Але в практичній реальності нашого життя часто густо найбільш серйозні питання були, є і будуть залишатись поза публічною увагою, а в багатьох українців є обов’язки і проекти про які навіть і не розкажеш широкому загалу поки не мине відповідний час…. Нові люди, нові знайомства, нові можливості і виклики… Звичайно Складно бо як мінімум Війна, м’яко кажучи, не добавляє здоров’я, тим паче на особистому сьомому десятку. Але цікаво та корисно, а нові виклики тримають в тонусі і мобілізують. Звичайно враховуючи польське походження і крайні десятиліття роботи в польському напрямку, стараюсь в міру вільного часу та можливостей залишатись в польському контексті. Є нові цікаві задуми, плани та напрацювання в цьому напрямку. При чому з новими людьми і партнерами. НЕ завжди з тими на кого надіявся, кого підтримував та вчив і з ким працював не один рік – Samo Życie. Зате військово-технічна та оборонна співпраця і діяльність, відкрила для мене іншу Польщу і подарувала нових друзів і партнерів, а також інституціональні можливості, як в Польщі так і за її межами. Тим паче що такі люди, як я складно і емоційно реагують на наявний надлишковий цинізм і гіперболізований прагматизм деяких польсько-українських відносин, пост «фермерсько-транспортне похмілля» та недоречне «відбудовобєсіє» моїх окремих польських колег. Ну і звичайно на цинічний PR і політичні дивіденди на нашому воєнному українському лихолітті.
Для мене, як для громадянина України польського походження не прийнятні крайні спроби окремих політичних сил і діячів в Польщі загальмувати вступ України в ЄС. Особисто в мене багато питань до окремих принципових, але на мою думку не достатньо виважених і обґрунтованих, односторонніх і, як на мене, явно не своєчасних в контексті триваючої війни України з росією, положень прийнятої 26 липня 2024р. Ухвали Сейму Польщі «Про вшанування 81 річниці злочину людиновбивства здійсненого на Поляках українськими націоналістами». Вражає факт, що за цей документ проголосували 427 депутатів польського Сейму, проти не було жодного, утримались сім.
Реальності війни надзвичайно кристалізували і радикалізували певні мої погляди і підходи в тому числі, як в між людських реляціях так і в двосторонніх польсько-українських відносинах. Тим паче, що враховуючи як масово, щиро і багато поляки допомагали українцям, як по партнерському і достойно вела себе Польща щодо України перші півтора року після початку широкомасштабної агресії росії проти Україїни, хотілось би і надалі відчувати щиру підтримку та партнерську САМОСТІЙНУ ПРОІНІЦІАТИВНУ ПОЗИЦІЮ Польщі щодо України. А не тільки з озиранням на позицію Великої Сімки і всього NATO під гаслом – „nie występować przed szereg”…
Щиро Сподіваюсь що нещодавно підписана велика Безпекова Угода між Польщею та Україною дасть можливість надати нову динаміку нашим двостороннім відносинам. Тому далі кілька слів про цей, як на мене, історичний документ.
Українські і польські офіційні інституції, засоби масової інформації вже повідомляли про те що 8 липня 2024 року Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали в Варшаві Угоду про співробітництво у сфері безпеки між нашими країнами. Як на мене, це надзвичайно важливий і я б навіть сказав історичний документ для наших народів.
Ця новина, на мою думку, отримала недостатньо адекватну увагу в українському і польському суспільстві. Можна навіть сказати, що вона була медіально розбавлена та нівельована російськими ракетними обстрілами і новинами про Саміт NATO, ну і звичайною наступною Ухвалою Сейму Польщі щодо «Волині-43». А дарма…. В принципі, попри безпекову назву, дана угода комплексно акумулювала в собі практично всі основні і найбільш важливі напрямки і проблеми актуальних двосторонніх відносин. В тому числі економічні, гуманітарні, історичні… І дуже правильно та важливо що закладений в угоду підхід підтверджує розуміння Вищим політичним Керівництвом, двома нашими державами безумовного пріоритету безпекової компоненти над всіма іншими питаннями.
Нажаль ця банальна істина далеко не очевидна для багатьох по обидві сторони кордону, зокрема деяких моїх колег. Відірвані від реалій війни і безпекової ситуації умовні та індивідуально сепаровані гасла в стилі «Відбудова наше все», «Історія наше все», тощо перетворилось в своєрідні фетиші та спосіб заробітку і суспільно-політичної капіталізації деяких політичних і громадських діячів, а також різноманітних пройдисвітів, які за час після повномасштабної агресії рф повспливали в двосторонніх відносинах. Підписана Безпекова Угода, як на мене, максимально вірно і комплексно ієрархізує та впорядковує відповідні пріоритети двосторонніх польсько-українських відносин.
Після понад двох років Великої Війни з росією, я продовжую залишатись категоричним прибічником точки зору, що ширі партнерські і комплексні відносини, безпекова та інша співпраця Польщі та України продовжують бути гарантією екзистенціального існування України як незалежної держави. Це саме, як на мене, актуальне для існування Польщі також. Різниця так би мовити тільки в часових перспективах.
Повернемось до угоди. Як повідомляється на Офіційному Сайті Офісу Президента України в даній угоді зокрема зазначено, що:
Загалом від початку повномасштабного російського вторгнення Польща надала нашій країні 44 військові пакети різних видів озброєння та боєприпасів на понад 4 млрд євро. Цього року Польща надасть ще декілька пакетів військової допомоги і, відповідно до угоди, зобов’язується продовжувати підтримувати Україну протягом десяти років дії документа.
Польща розгляне можливість передачі Україні не менше як однієї додаткової ескадрильї МіГ-29 (щонайменше 14 винищувачів).
Документ уперше з-поміж уже підписаних двосторонніх безпекових угод передбачає можливість перехоплення ракет і дронів у повітряному просторі нашої країни, випущених у напрямку Польщі.
Також уперше в безпековій угоді йдеться про створення «українського легіону» – підготовку особового складу Сил безпеки і оборони України на території Польщі, приєднатися до якого зможуть громадяни України, які тимчасово проживають у Польщі та інших державах.
Угода містить потужний блок щодо співробітництва в оборонній промисловості, зокрема розміщення виробництв польських оборонних компаній в Україні та вивчення додаткових можливостей спільного оборонного виробництва.
Також Польща продовжуватиме роботу логістичного хабу POLLOGHUB та використання потенціалу ЛитПолУкрбригу задля посилення ЗСУ.
Документ має на меті посилення співпраці в невійськовій сфері, зокрема у розвідці, кібербезпеці, морській та інформаційній безпеці, захисті критичної інфраструктури.
Окремі блоки угоди стосуються економічного відновлення й відбудови, прикордонної інфраструктури та розвитку транзитного потенціалу.
Політичне співробітництво містить питання євроінтеграції, реалізації Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків Україні, а також притягнення агресора до відповідальності.
Польща чітко підтверджує свою підтримку членства України в ЄС і НАТО.
Документ підписаний на виконання Спільної декларації G7 про підтримку України, яку ухвалили у Вільнюсі 12 липня 2023 року.
Загалом наша держава уклала вже 21 двосторонню безпекову угоду: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою та Польщею.
Бажаючих ознайомитись (закачати) з повним текстом згаданої Угоди на трьох мовах вкл. Engl., запрошую за посиланням:
Нажаль не встигли висохнути чорнила на даній підписаній безпековій Угоді між Польщею та Україною, як в Польщі розпочалась системна інформаційна компанія по дискредитації даного документу зі сторони певних політичних сил, які пов’язані з опозицією до діючого Уряду Польщі.
Що цікаво основні тези і наративи такої критики, на мою точку зору, кореспондуються з відповідними меседжами пов’язаними з підтримкою відповідної Ухвали Сейму Польщі щодо вшанування 81 річниці Волині-43, а також, що особливо насторожує, з наративами різноманітних кремлівських тролів і російських агентів та “п’ятої колони”… Інформаційна війна триває. Але про це і інше, за можливості, іншим разом і в інших дописах.
Наразі тримаймо Стрій – «За Нашу і Вашу Свободу, Za Wolność Naszą i Waszą»!
Олег ДУБІШ