“Український Магуайр”. У Польщі дали детальну характеристику Дячуку у світлі його переходу з “Динамо” до “Лехії”

Польський журналіст Марцін Зембінські для порталу lechia.net дав характеристику захиснику “Динамо” Максиму Дячуку, який має перейти до “Лехії” на правах оренди. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на dynamomania.

“Його зрiст становить 187 сантиметрів, у нього дуже сильні ноги і такий же сильний характер. Центральний захисник київського “Динамо”, уродженець Закарпаття, два роки тому увійшов до списку 100 найбільших талантів Європи – Golden Boy 2023 (54-е місце). Втративши місце у складі “Динамо”, він має намір довести свою спроможність у “Лехії” — він сподівається, що саме там йому вдасться повернутися у стрiй.

Дячук народився 21 липня 2003 року. Свої перші кроки він зробив у невеликій спортивній школі в Рахові та швидко був помічений скаутами київського “Динамо”. У віці 16 років він дебютував у складі команди U-19, де був основним гравцем упродовж наступних сезонів. У сезоні 2020/21 він зіграв у 20 матчах, забив 4 голи та… отримав 7 жовтих карток.

Дячук показав себе сміливим та фізично сильним захисником, але часом надто імпульсивним. У сезоні 2021/22 (перерваному російським вторгненням) він зіграв у 17 матчах, заслуживши похвали за свою гру головою та впевненість в обороні. Як ми дізналися, у свій час через свою манеру рухатися і фізичнi данi він заслужив прізвисько “український Магуайр”, що відображає як його ігровий профіль, так і покладені на нього очікування.

У сезоні 2022/23 Дячука було віддано в оренду до “Олександрії”, клубу з української Прем’єр-ліги, де провів 6 матчів, а навесні повернувся до “Динамо” після того, як Забарного було продано в “Борнмут” за 29 мільйонів євро. Тренер Мірча Луческу вибрав Дячука — він ще молодий, але має гарну фізичну підготовку і гарну гру головою.

Саме тоді Дячук вперше вийшов на поле за дорослу команду “Динамо”, за яку провів 14 матчів, але протистояння з досвідченими нападниками показало, що перехід із молодіжного рівня у дорослий футбол буде не таким простим. Він помилявся у виборі позиції, часом не орієнтувався у штрафному майданчику, а кілька його помилок коштували команді очок. Незважаючи на це, Максим не вибув зі складу команди, відіграв до кінця сезону та накопичив цінні ігрові хвилини.

У сезоні-2023/24 вже було 19 матчів, 1 гол, 4 жовті картки, команда помітно стабілізувалася, хоча явного прориву все ще немає. Його сильні сторони: сила, напрямок, цілеспрямованість були очевидні, але їм не супроводжувала видатна стабільність.

Новий сезон мав стати для нього проривом, але все склалося інакше. Талановитий 19-річний Тарас Михавко приєднався до команди “Динамо” – лівоногий, динамічний, з кращою грою. Його прихiд перемістив Дениса Попова з позиції лівого центрального захисника на позицію правого, через що Максим був змушений залишити склад. Крім того, Крістіан Біловар, схожий гравець, але універсальніший, також виступив надійно. Дячук скотився на третю, інколи ж навіть на четверту позицію в центрі захисту.

Чутки про перехід в оренду до “Сарагоси” взимку 2025 року не виправдалися, і гравець почав розглядати інші варіанти. Травма не полегшила йому завдання: У матчі Ліги чемпіонів проти “Партизана” він отримав травму ключиці, через яку вибув із ладу на два місяці.

Дьячук – типовий центральний захисник з класичним профілем: правша, фізично міцний, чудово грає головою. Він впевнено почувається під час виконання стандартних положень, причому не тiльки у захисті, а й перед воротами суперника. Великим плюсом є його менталітет та контакт із трибунами. У Києві у нього була підтримка вболівальників та гарний контакт із ультрас “Динамо”.

Він футболіст із характером, який не здається. У той же час він все ще дуже молодий гравець, якому не вистачає досвіду. Однак я вважаю, що якщо він виявить завзятість та цілеспрямованість на тренуваннях, він має шанс стати лідером нашої оборони під керівництвом Джона Карвера”.