Вдячність, історія, безпека: як Київ і Варшава балансують між суперечками

Візит Володимира Зеленського до Варшави, тема вдячності, історичні питання, логістична роль Польщі у війні та внутрішньополітичні процеси у самій країні формують складний контекст польсько-українських відносин. Експерт, політолог Анатолій Курносов застерігає: фокус на символічних жестах відволікає від потреби системної координації та спільної позиції перед зовнішніми загрозами. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

Польсько-українські відносини знову опинилися в центрі уваги після інформації про згоду президента України Володимира Зеленського здійснити візит до Варшави. Тема, яка кілька місяців супроводжувалася публічними обмінами заявами та натяками з обох боків, насправді значно глибша, ніж дискусія про те, «хто до кого має приїхати». На цьому наголошує політолог, експерт Українсько-Польської медіаплатформи Анатолій Курносов.

На його думку, оцінювати майбутній візит у категоріях перемоги чи поразки однієї зі сторін некоректно. «Про цю зустріч говорилося давно, ще фактично одразу після інавгурації президента Навроцького. Питання лише відкладалося через суперечки, хто до кого має їхати», — зазначає Курносов. Він звертає увагу, що затягування було пов’язане не лише з дипломатичним протоколом, а й із внутрішньополітичною ситуацією в Польщі, де триває боротьба між президентською гілкою влади та урядом Дональда Туска напередодні нових виборчих циклів.

Окремо він зупиняється на чутливих історичних питаннях, зокрема ексгумаціях жертв минулих конфліктів. «Це має бути винесено за дужки політичних суперечок. Кожна людина має право на гідне поховання — це питання людського і християнського обов’язку», — наголошує політолог, додаючи, що пошук і перепоховання загиблих не повинні бути предметом торгу у двосторонніх відносинах.

Ще один блок напруги пов’язаний із відсутністю Польщі на деяких ключових міжнародних зустрічах щодо України, зокрема у форматах за участю США або провідних європейських держав. Курносов посилається на оцінку Даніеля Шеліговського з Польського інституту міжнародних справ, згідно з якою у Варшаві нині домінують стримані настрої, попри обґрунтовані амбіції Польщі на лідерство на східному фланзі НАТО. «На експертному рівні Польща робить багато, щоб переконувати США в необхідності активнішої підтримки України. Але на політичному рівні видно обережність і небажання брати на себе додаткові ризики», — пояснює він.

Водночас експерт нагадує про масштаб польської допомоги, яку не завжди можна виміряти фінансовими показниками. «Більша частина військової і гуманітарної логістики йде через Польщу. Це реальний внесок, який водночас наражає саму Польщу на ризики», — каже Курносов, згадуючи й про інциденти з російськими дронами поблизу польської інфраструктури як чіткий сигнал з боку Москви.