Відбувся Міжнародний онлайн-мітинг до 80-их роковин депортації кримськотатарського народу

У суботу, 18 травня, відбувся Міжнародний онлайн-мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також пройшла панельна дискусія «Крим і кримськотатарський народ – сьогодення та майбутнє в Українській державі». Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Кримськотатарський Ресурсний Центр.

До заходу, зокрема, долучився Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. У своєму виступі він наголосив, що геноцид кримськотатарського народу – це злочин, що не має терміну давності і, на жаль, досі немає вироку.

«Юридичне визнання депортації геноцидом стане остаточним після набрання чинності відповідним рішенням компетентного суду. Україна має ратифікувати Римський статут та активізувати роботу в Міжнародному кримінальному суді, щоб уникнути безкарності за міжнародні злочини РФ проти кримських татар», – зазначив він.

Експерт наголосив на важливості закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу урядом України, оскільки це  є важливим кроком у подоланні наслідків геноциду кримськотатарського народу.

«Неможливо повністю відновити права корінного кримськотатарського народу та забезпечити сталий розвиток Криму без реалізації права на самовизначення, а його формою в унітарній українській державі може бути лише національно-територіальна автономія кримськотатарського народу», – додав він.

Крім цього, Барієв звернув увагу на важливість відновлення топонімії та всього культурного простору Криму, адже це є важливим етапом не лише для відновлення історичної справедливості в Україні, а й для деколонізації народів росії.

Ескендер Барієв також зазначив, що:

Необхідні наукові дослідження депортації, її вплив на соціально-психологічний стан кримськотатарського народу, на збереження його ідентичності, культури та мови. Проводити дослідження щодо ролі національних органів самоорганізації у подоланні наслідків депортації як на українському, так і на міжнародному рівні.

Проводити дослідження про вплив визнання депортації геноцидом на консолідацію кримськотатарського народу та українців, на зіставлення злочинів проти людяності різних епох, на процеси до досягнення перемоги над ворогом та деокупації і реінтеграції Криму.

«Закликаю парламенти країн-учасниць Кримської Платформи визнати депортацію геноцидом кримськотатарського народу, бо деокупація та реінтеграція Криму не можлива без засудження злочину проти людяності», – підкреслив він.