«Вільні духом. Історії з полону»: Український інститут національної пам’яті зібрав у одній книзі 14 історій військовополонених

«Вільні духом. Історії з полону»: Український інститут національної пам’яті зібрав у одній книзі 14 історій військовополонених

Спогади 14 військових, що брали участь у війні за Незалежність у складі ЗСУ та добровольчих формувань у 2014–2025 роках, зібрали у книзі «Вільні духом. Історії з полону».

У Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану — Український інститут національної пам’яті презентував книгу «Вільні духом. Історії з полону», до якої увійшли спогади 14 тепер вже екс-військовополонених про їхні бойові будні, воєнні операції, перемоги та важкі випробування в російському полоні.

Під час презентації спогадами поділились вживу герої книги Олександр Бондаренко ветеран, боєць Маріупольської ТРО, Богдан Чернавін, ветеран, захисник «Азовсталі», Роман Борщ, ветеран, морський піхотинець, Володимир Харченко, автор ілюстрацій, Олена Максименко, авторка передмови.

Роман Борщ, поділився під час презентації книги своїми спогадами про найтемніші дні у полоні.

««Коли людину позбавляють базових потреб, проявляється те, ким людина є насправді, наскільки міцний в неї внутрішній стрижень, чи може вона моральне поставити вище фізичного. У моєму випадку, думаю, відіграло велику роль виховання і «Пласт»», — поділився Роман.

Він поділився висновком з перебування у полоні — щоб триматися в таких нелюдських умовах перше, потрібно бути в гармонії із собою, друге, знайти в оточенні близьких по духу людей і «розуміти, що нормальне життя хоч і далеко, але воно є, і ти маєш туди повернутися».

До презентації книги долучилися Голова УІНП Олександр Алфьоров, Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Петро Яценко, авторка ідеї та укладачка книги, військовослужбовиця ЗСУ та співробітниця УІНП Зоя Заблоцька.

Полон — це надзвичайно важке випробування. Олександр Алфьоров поділився своїми спогадами про побратими, які там перебували, які ділилися різними історіями про те, що допомагало їм триматися, адже між катуваннями потрібно було знаходити сили жити.

«Тому цей проєкт є надзвичайно важливим і водночас дуже складним. Я вдячний героям книги за те, що вони поділилися своїми історіями, адже ці свідчення, для майбутніх поколінь і для суду, який відбудеться над російською федерацією та виконавцями цих воєнних злочинів», — зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров.

А представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, керівник пресслужби координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко акцентував, що свідчення саме з російського полону — є одними з найстрашніших на землі.

«Добре, що українські інституції, що Україна як держава на цьому етапі почали це документувати, адже такі свідчення — це документ епохи. Їх важливо читати нам сьогодні й передати наступним поколінням. Я бачу, з якими обличчями йдуть на обмін росіяни і з якими обличчями повертаються українські оборонці: українці виснажені, змучені, вони пережили катування, але світяться від щастя», — зазначив він.

Свідчення були записані у 2024–2025 роках у межах проєкту.