Як Київ проводжав зиму й закликав весну: Масниця у Музеї просто неба

На минулих вихідних київський Скансен ожив давніми обрядами й піснями — тут відзначили Масницю, провели Кострубатого діда, частували варениками, зустрічаючи наближення весни у великому колі гостей.

Масниця — одне з найдавніших календарних свят, що символізує перехід від зими до весни. Це останні дні перед Великим постом, коли громада могла досхочу веселитися, співати, танцювати й частуватися.

21–22 лютого Музей просто неба у Пирогові став осередком живої культури та народних веселощів. Свято «Масниця. Колодій» пройшло яскраво, гучно й по-родинному тепло, подарувавши гостям відчуття єдності та радості.

Відвідувачі мали нагоду долучитися до давніх обрядів, прикрашати колодку, брати участь у жартівливих відкупах, співати й танцювати разом із фольклорними колективами. Атмосфера була настільки щира, що навіть традиційні вареники з сиром, щедро смачені маслом і сметанкою, стали символом гостинності та спільності.

Особливим моментом стало відтворення обряду вшанування Кострубатого діда та кульмінаційне спалювання діда — символічне прощання із зимою й заклик весни. Полум’я вогнища стало знаком оновлення, очищення та нового життєвого циклу, а для гостей — видовищем, яке залишає глибокий слід у пам’яті.

Важливим акцентом цьогорічної програми була інтерактивна лекція «Мине Масниця — доведеться поститися», де учасники дізналися про значення свята в календарному циклі та його місце в українській духовній традиції. Лекція поєднала живе спілкування, історичні пояснення й народні приклади, дозволивши гостям глибше зрозуміти, чому Масниця є важливою частиною нематеріальної культурної спадщини.

Не менш захопливими стали виступи фольклорних колективів, майстер‑класи з народних танців та конкурси відкупу від колодки, які перетворили відвідувачів із глядачів на активних учасників святкування. Цього року програма у київському Скансені була особливо насиченою та різноманітною: від автентичних обрядових дійств до сучасних інтерактивних форматів, які дозволили кожному відчути себе частиною великої української громади.

Свято у Пирогові стало не лише відтворенням давніх звичаїв, а й доказом того, що українська культура живе, надихає й об’єднує покоління. Масниця — це не лише веселощі й частування, а й глибокий культурний досвід, який зберігає й передає традиції з покоління в покоління.