В Новому 2018 році нам критично необхідна спільна медіальна платформа!
На початку Нового 2018 року хочу висловити кілька думок про потребу існування спільної українсько-польської медіальної платформи (УПМП), до числа ініціаторів створення якої я відношусь.
Не приховую, що виникнення історичних претензій і вимог стосовно перегляду «історичної політики» зі сторони Польщі до України, після відповідної зміни влади в Польщі та здавалось б ідеальних міждержавних попередніх відносин, а також їх «похолодання» , яке наступило після, особисто для мене стало своєрідним шоком \ холодним душем.. Це при тому , що я народився у Львові в польсько-українській родині, і вже тривалий час стараюсь достатньо ґрунтовно займаюсь тематикою польсько- українського економічного співробітництва . Природно, що стан політичних , гуманітарних відносин між двома країнами має суттєвий вплив на ступінь розвитку економічних відносин, однак особисто я, як це не «печально», до певного моменту особливо глибоко не цікавився історичними , гуманітарними та іншими, не економічними аспектами наших відносин…Думаю таких громадян України, як я – багато..Однак сталося, як сталося, а я маю одну життєву засаду – в кожній ,навіть поганій ситуації стараюсь шукати позитив…В чому він проявився саме в даній ситуації? – Саме після появи, з моєї точки зору, провокативного фільму Войтка Смаржовського «Волинь» , відповідних рішень польських законодавців щодо відомих подій на Волині, гучних заяв авторитетних в Польщі політиків та представників польської влади, я вперше грунтовно зацікавився відповідними історичними питаннями, і це зацікавлення вийшло далеко за межі конкретного історичного періоду та подій…
А ще в мене наступило розуміння того, що попри задеклароване політиками стратегічне партнерство між Польщею та Україною, ми насправді , крім вузького кола спеціалістів , надзвичайно мало знаємо про стереотипи , комплекси, страхи, фобії, інші аспекти суспільної свідомості та глибинні внутрішні суспільно-політичні процеси один одного, а в інформаційно-медіальному плані, попри сусідство, а також «вибух» трудової міграції українців до Польщі, живемо на різних інформаційних(медіальних) планетах..…При цьому упущення з української сторони не менші, а може навіть і більші чим з польської сторони..І значна вина в цьому лежить на засобах масової інформації (медіа), які часто густо змагаються в гонитві за сенсаціями, скандалами, однобоко або поверхнево висвітлюють інформацію і регулярно зосереджуються виключно на негативі, не помічаючи позитивні моменти наших двосторонніх відносин..
Також для мене очевидним є те ,що історичними суперечками між Польщею та Україною вправно маніпулює Росія, яка в умовах гібридної війни проти України не пропускає можливості «підкинути дров» в розпалювання вогнища українсько-польських суперечок та конфліктів.
Нажаль, потрібно чітко констатувати, що в тому числі внаслідок активної пропагандистської роботи організованої російськими спецслужбами (як в Україні, так і в Польщі) між нашими країнами виникло деяке ускладнення відносин. «Третя сторона» уміло користується напруженням в українсько-польських відносинах. Думки про те, що Москва може стояти за антиукраїнськими акціями в Польщі, плюндруванням могил і символічних історичних пам’яток в Польщі та в Україні, вже давно циркулюють у медіасередовищі та серед експертів. Мовне питання, проблеми прикордоння,національних меншин, історичного минулого, міжетнічних відносин між нашими країнами,трудової міграції українців до Польщі висвітлюються проросійськими пропагандистами в спотвореному та тенденційному вигляді, як в Польщі, так і в Україні. Саме проросійськими інформаційними ресурсами в Польщі (і не тільки) систематично поширюється брехлива інформація про антипольські настрої в Україні. Для просування в інформаційний простір позиції Росії, дискредитації польської \ української влади і взаємин Польщі з Україною, російські спецслужби використовують весь свій арсенал: від залучення місцевих вчених, політиків і журналістів до звичайного троллінгу. Згадаємо нещодавнє видворення з Польщі російського професора-історика Дмитра Карнаухова, якого підозрюють в тому, що він міг діяти проти інтересів Варшави і розпалював польсько-український конфлікт. В Україні СБ України викритий “агент впливу російських спецслужб” і лідер радикальної громадської організації “Наждак” Микола Дульський, безпосередньо причетний до обстрілу Генерального консульства Польщі в Луцьку в кінці березня цього року та спроби перекриття міжнародної траси Львів – Рава-Руська у Львівській області. Безперечно, антиукраїнські акції в Польщі і антипольські в Україні є частинами спрямованої підривної акції, організованої одним центром – спеціальними службами Російської Федерації.
Протидіяти російській інформаційній агресії ми повинні разом. На цьому напрямку необхідно і надалі розвивати взаємодію не тільки державних органів, а в першу чергу громадянського суспільства для проведення спільних заходів по забезпеченню інформаційної безпеки та протидії російській пропагандистській машині в інтересах обох країн. Ось чому важливим є створення спільних інформаційних площадок, на яких би, як відповідні експерти і фахівці,так і звичайні громадяни двох країн могли б систематично знаходити точки дотику і обмінюватись матеріалами в тому числі щодо протидії російській інформаційній агресії.
УПМП створена, як незалежний інформаційний майданчик групою ентузіастів за підтримки «свідомого» бізнесу, який розуміє екзистиціональну важливість стратегічного польсько-українського партнерства. Проект на сьогоднішній день перебуває в тестовому \ стартовому режимі, багато розділів потребують своїх партнерів і дописувачів, не розпочали працювати іншомовні версії платформи. Тому хочу запросити всіх, кому не байдужа польсько-українська співпраця і взаємне пізнання та системний обмін інформацією, до активної участі в наповненні даної українсько-польської медіальної платформи. Всіх вітаю з Новим 2018 Роком та Різдвом Христовим! Хай нам щастить!
Олег Дубіш