Законодавче регулювання та способи фільтрації шкідливого Інтернет-контенту: міжнародний досвід
Законодавче регулювання та способи фільтрації шкідливого Інтернет-контенту: міжнародний досвід. Частина перша – Німеччина.
Регулюючий орган:
«Федеральний департамент з питань медіаресурсів шкідливих для молоді» (Federal Department for Media Harmful to Young Persons, www.bundespruefstelle.de/bpjm/Service/english.html).
Механізм фільтрації:
Угода «Добровільний самоконтроль для мультимедійних сервіс-провайдерів», www.fsm.de/sites/default/files/FSM_Articles_19-09-2012.pdf.
Державна політика щодо захисту молоді від негативного впливу ЗМІ ґрунтується на Законі про поширення порнографічних матеріалів і медіа-контенту (Act to regulate the dissemination of writings and media contents harmful to young persons (Gesetz über die Verbreitung jugendgefährdender Schriften und Medieninhalte, GjSM, germanlawarchive.iuscomp.org/?p=722).
Закон визначає необхідність включення до списку заборонених матеріалів, які можуть нанести шкоду моральності дітей і підлітків. Критеріями, на підставі яких матеріал включається в список, є: пропаганда насильства, пропаганда війни, применшення згубного характеру смерті, руйнувань та лих; пропаганда нацистської ідеології, расової ненависті, авторитаризму, мілітаризму; дезорієнтація в сексуально-етичному плані, порнографія.
Закон накладає обмеження на включення в список матеріалів, які окрім іншого, не можна поширювати за допомогою електронних інформаційних і комунікаційних служб або робити доступними будь-яким іншим способом.
При складанні списку передбачено виключення, згідно з яким не можна включати в список матеріал тільки в силу його політичного, соціального, релігійного чи світоглядного змісту, навіть якщо він шкідливий для молоді.
Матеріали, включені в список, заборонено публічно презентувати і рекламувати, особливо на підставі включення в список або розгляду питання про подібної міри. Телеслужби, включені в список, можна рекламувати тільки в тому випадку, якщо, завдяки вжитим технічним і іншим заходам, виключена можливість їх доступності для дітей і підлітків. Порушення даних положень карається грошовим штрафом або позбавленням волі.
Список заборонених матеріалів формує Комісія з питань захисту неповнолітніх в мас-медіа, Федеральний Департамент з питань медіаресурсів, шкідливих для молоді. У 2005 році в «чорний список» було внесено 650 порнографічних сайтів, що прославляють насильство та «ультраправих».
З 2004 року в Німеччині діє «Асоціація добровільного моніторингу провайдерів мультимедійних послуг», що виконує функції саморегулюючого органу. У Німеччині більшість пошукових систем, включаючи Google, Lycos Europe, MSN Deutschland, AOL Deutschland, Yahoo!, T-Online і T-info, приєдналися до угоди «Добровільний самоконтроль для мультимедійних сервіс-провайдерів» (Voluntary Self-Control for Multimedia Service Providers). Ці організації фільтрують Інтернет-сайти на основі списку, який генерується Федеральним департаментом з питань медіаресурсів, шкідливих для молоді.
У квітні 2009 року в Німеччині було прийнято закон, який зобов’язав Інтернет-провайдерів блокувати сайти, що містять дитячу порнографію. Водночас закон регулює діяльність не всіх провайдерів, а лише тих, що обслуговують понад 10 тис. клієнтів – це приблизно 97,0% кампаній, що надають у Німеччині послуги Інтернет-доступу.
Новий закон також зобов’язує провайдерів збирати інформацію про відвідувачів такого роду ресурсів. Централізований архів з особистими даними любителів дитячої порнографії створюватися не буде, але відомості про відвідувачів даних сайтів можуть бути використані у відповідних кримінальних справах. У Німеччині, незважаючи на відсутність конкретної вимоги щодо інформування правоохоронних органів чи іншого уповноваженого органу з боку провайдерів Інтернет-послуг, у більшості випадків провайдери направляють свої доповіді у правоохоронні органи. Якщо провайдер Інтернет-послуг не видаляє нелегальний контент веб-сайтів, що знаходяться у його віданні, при тому, що провайдеру відомо про наявність на цих сайтах дитячої порнографії, це є злочином.
В Німеччині діє система ідентифікованого доступу до сайтів з дитячою порнографією для повнолітніх користувачів (надання документів на пункті поштового зв’язку; демонстрація за допомогою веб-камери в Інтернеті; введення персонального ідентифікованого ID USP чіпа).