Вшанування пам’яті Тадеуша Голувко

Вшанування пам’яті Тадеуша Голувко

В сьогоднішньому випуску найбільш масової в Україні польськомовної газети «Kurier Galicyjski» опублікована стаття Константи Чаваги про організоване нами в Трускавці вшанування пам’яті Тадеуша Голувко.
Щира подяка автору Konstanty Czawaga за увагу, допомогу і участь в нашому заході.
В матеріалі також подано фрагмент виступу одного з ініціаторів проведення заходів з вшанування пам’яті Тадеуша Голувки, мого колеги по діяльності в колишньому Форумі польсько-українського партнерства при Міністрах закордонних справ України і Польщі, професора Львівського національного університету ім.І.Франка Богдана Гудя.
Нагадаю, що Форум польсько-українського партнерства при Міністрах закордонних справ PL-UA перестав існувати в 2019 році з ініціативи тодішнього Міністра закордонних справ Вадима Пристайко.
Сподіваюсь, що це рішення колись буде переглянуте…. Але повернімось до публікації цитати з «Кур’єру Галіційського» з словом професора Bohdan Hud:
«Я вважаю, що постать Тадеуша Голувки є дуже важливою у польсько-українських відносинах, сказав один із доповідачів, Богдан Гудь, проф. Львівського національного університету ім. Івана Франка. – “Я знаю” його з 1998 року, коли ми знімали фільм “Важке братерство”.
“Він був близьким соратником маршалка Пілсудського, і властиво це був просто той, хто брав безпосередню участь у боях за незалежність України і був серйозно поранений у 1920 році.
Нарешті, 1921 року, після підписання мирного договору в Ризі, Голувко сказав відомі слова: «Ми залишили, ми зрадили Петлюру в Ризі». І саме з цієї причини він заслуговує, щоб українці схилили голову перед його пам’яттю.
Як діяч, який займався відносинами польської держави з національними меншинами, він вважав, що добрі стосунки з українцями є основою для закріплення польської державності у східному та південно-східному воєводствах відновленої Речі Посполитої.
Вбивство Голувки – це справа, яка не з’ясована по сьогоднішній день, і такий видатний історик, як Тімоті Снайдер, вважає, що це була провокація. Врешті, це також була думка очільника ОУН Євгена Коновальця.
Властиво невідомо, чому його вбили, тому що це завдало більшої шкоди українській справі на міжнародній арені та польсько-українським відносинам.
Те, що ми зробили, показує, що ми шукаємо шляхи порозуміння. Як колишні учасники Форуму польсько-українського партнерства, ми робимо все для того, щоб цей Форум все ще існував, щоб будувати стежки, дороги, які поєднуватимуть українців та поляків.
Ініціатива Кшиштофа Становського з Любліна “Україна 30 PL” була дуже важливою. Я думаю, що ця ініціатива, що ми схилили голови на честь пам’яті Тадеуша Голувки, зокрема була відповіддю на ініціативу Становського.
Ми хочемо продовжувати працювати, щоб кордон, який існує сьогодні в цій , а не в іншій формі, не заважав порозумінню між нашими народами».
Zapraszam do lektury:
Олег Дубіш

Перший віце-президент Польсько-Української господарчої палати, учасник Українсько-польського Форуму партнерства під патронатом Міністрів закордонних справ Польщі та України