28 липня взяла участь в українсько-польському форумі «Можливості логістичної інфраструктури (портів) Польщі для збільшення експорту-імпорту з України»

28 липня взяла участь в українсько-польському форумі «Можливості логістичної інфраструктури (портів) Польщі для збільшення експорту-імпорту з України»

28 липня взяла участь в українсько-польському форумі «Можливості логістичної інфраструктури (портів) Польщі для збільшення експорту-імпорту з України». Організаторами виступили Польсько-Українська Господарча Палата, Український союз промисловців і підприємців, Роботодавці Польщі.
В ході форуму обговорювалися можливості збільшення українського експорту та шляхи вирішення проблемних питань, що стосуються пришвидшення проходження вантажів через пункти пропуску, дефіциту зерновозів, автоматизації процесів, збільшення можливостей портів, тощо.
Дякую організаторам за можливість долучитися до дискусії як представник «Асоціації інвестиційно-привабливих громад», акцентуючи увагу учасників форуму, що відсутність можливості експорту зерна через заблоковані морські порти вже має вплив на громади із темою свого виступу: «Проблема експорту зерна та шлях вирішення проблеми із урахуванням інтересів територіальних громад України».
Невеликі і середні громади із сільськими територіями, які більшою мірою наповнюють свої бюджети за рахунок податків агробізнесу, вже мають наразі проблеми із наповненням бюджетів. І якщо до червня місяця громади ще не відчували проблему експорту зерна, то два останні місяці демонструють суттєве зниження надходжень до бюджету в порівнянні із минулим роком. Наприклад, в одній із громад в Київській області виконання бюджету за липень склало 59%. І це не поодинокі випадки.
Нещодавнє обговорення проведене Асоціацією інвестиційно-привабливих громад з малими та середніми аграрними підприємствами в громадах показало проблемні питання, що стосуються низьких закупівельних цін на вирощене зерно та дорогої логістики. Внутрішні закупівельні ціни на зерно в рази нижчі минулорічних та не покривають собівартості. При цьому вартість пального виросла, вартість добрив, гербіцидів, виросла, і ще й потрібно повертати кредити. Постали і інші виклики щодо коштів на зберігання зерна, оскільки раніше багато дрібних аграріїв продавало зерно з поля та безпеки при зберіганні. У разі відсутності позитивної динаміки – це може привести до звільнення працівників, перегляду умов оренди землі та скорочення посівів. А це податки до бюджету громади. Якщо взяти структуру доходів місцевих бюджетів, то основний податок – це ПДФО. Відповідно наступне півріччя може показати просідання бюджетів громад та ріст безробіття. Що в свою чергу стане причиною зниження якості та кількості послуг в громадах.
Такі проблеми фіксує не лише Асоціація інвестиційно-привабливих громад. Нещодавно колеги із Асоціації ОТГ адресували лист до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо регулювання цін на реалізацію сільськогосподарської продукції на рівні цін, які б забезпечували відшкодування витрат на її вирощування та дозволили сільськогосподарським виробникам закласти основу під урожай майбутнього року.
Який може бути вихід? Це допомога невеликим та середнім агропідприємствам із експортом шляхом створення покрокових інструкцій, відшкодування експортерам вартості логістики. Це переробка зерна на борошно, крупи, макарони, корма для тварин, кондитерські вироби. На продукцію, орієнтовану на експорт. Так, переробка – це не питання швидкого вирішення проблеми сьогодні на сьогодні. Але це шлях, який вирішить проблему завтра. Це шанс розглянути кризу як можливість отримати додану вартість, створити нові робочі місця в громадах, наповнити бюджети: місцеві та державний. Так звісно для збіднілих аграріїв, особливо малих та середніх, які не мають фінансових запасів – це наразі непідйомні витрати. Але ми вже можемо почати сьогодні не лише розглядати вирішення проблеми, як пошук кращих шляхів експорту зерна як сировини, що при поточній дорогій логістиці не викликає великого оптимізму, а включити в повістку дня пошук нових можливостей отримати більше надходжень до бюджету з тими ж вихідними даними.
І ще важливий меседж. Асоціація інвестиційно-привабливих громад та Польсько-Українська Господарча Палата вже більше року є партнерами. За цей час ми провели ряд спільних заходів, серед них 14 липня 2021 року масштабний форум «Де і як шукати інвестиції громадам», в якому взяли участь 452 учасника. Минулого місяця Асоціація інвестиційно-привабливих громад стала членом Польсько-Української Господарчої Палати.
Новий статус вимагає нових спільних та актуальних проектів:
Асоціація спільно з Польсько-Українська Господарча Палата в Україні вже почала формувати базу конкретних проектів для переробки в громадах під які ми підшуковуємо польських виробників переробного обладнання.
Пропрацьовуємо спільно з Польсько-Українською Господарчою Палатою можливості фінансування таких проектів. Шукаємо різні інструменти, можливості, партнерів. Запрошуємо до співпраці в тому числі і для спільного опрацювання можливих ринків збуту української сільського-господарської продукції.
Працюємо над створенням покрокової інструкції для невеликих підприємств для експортування власної продукції
І головне. За місяць плануємо форум в онлайн форматі, де обговоримо перші напрацювання та можливості для громад та бізнесу. Слідкуйте за нашими спільними анонсами із Польсько-Українською Господарчою Палатою.
Як говорить моя колега Anna Stozhko, у кожного свій фронт, але разом спільно йдемо до Перемоги!
Олена Коцеруба

Виконавчий директор МАОМС «Асоціація Інвестиційно-привабливих громад», засновник ГО «Єдина громада – єдина мета», заступник Тетіївського міського голови 2018-2020 років, журналіст.