А поки Офіс блокує мою петицію стосовно Телеграм, давайте поговоримо про ще один неоднозначний месенджер – Viber

А поки Офіс блокує мою петицію стосовно Телеграм (див. попередній допис), давайте поговоримо про ще один неоднозначний месенджер – Viber.

Свого часу він мав багато проблем і тому його репутація як «зручного та безпечного засобу комунікацій» доволі сильно постраждала.

У Вайбера не було наскрізного шифрування, без вашої згоди будь-хто будь кого міг добавити вас у різні групові чати, нереальна та дратівлива кількість рекламних повідомлень, картинки та відео автоматично зберігалися на пристрої, високе споживання ресурсів пристрою, незручність самого додатку, обмеженість функціоналу на групові чати та відеодзвінки, неякісна техпідтримка і ще багато інших претензій.

Також була доволі розповсюджена думка, що право(похе)ронці «слухають» Вайбер, і тому у кількох великих українських компаніях прямо заборонили ним користуватися для робочих завдань.

Очільник ГУР МО Кирило Буданов навіть заявив у квітні 2023, що «Вайбер створений для шпигунства». Що не завадило йому у червні того ж року запустити свій власний Viber-канал.

Однією ж з головних претензій була (і залишається) думка про російське походження цього месенджера.

Наскільки все це актуально наразі – давайте розбиратися разом.

Почнемо з «російського походження». Колись, у далекому 2010 році Viber створили ізраїльтянин Тальмон Марко та ізраїльтянин російського походження Ігор Магазінік (виїхав до Ізраїлю у 1991 році). До речі, познайомилися вони під час служби в ізраїльській армії.

У 2014 Viber був проданий японській компанії Rakuten за $900 млн. Цікаво, що у японській мові слово Rakuten означає «оптимізм».

Наразі про стосунки отців-засновників з месенджером та Ракутеном нічого не відомо.

Але відомо, що генеральний директор Rakuten Хіроші Мікітані пожертвував українському уряду 1 мільярд єн (близько 5,8 млн. доларів), особисто відвідав Україну у вересні 2023 та зустрівся з президентом Зеленським.

У серпні 2020 Viber закрив свій офіс у білорусі.

Хоча у березні 2022 було опубліковано кілька вакансій Вайбера у цій країні, що свідчить про наявність у цій білорусі команд розробки.

А тепер увага: станом на вересень 2023 Viber мав офіси у Москві, С-Петербурзі, Казані, Новосибірську та Єкатеринбурзі. І це прям величезний мінус.

Що маємо на тепер.

Зараз у Вайбера застосовується наскрізне шифрування за замовченням, автоматично, що унеможливлює перехоплення змісту повідомлень як «таваріщем майором», так і співробітниками Вайберу. Також розробник заявляє, що не нікому не продає метадані користувачів (як це роблять FB Messenger та WhatsApp).

Можливість добавляти в групи без згоди користувача – давно пофіксили, це можна ввімкнути/вимкнути у налаштуваннях.

З рекламою теж начебто стало краще: рекламні оголошення добавляються у розділ «Бізнес-чати» і не особливо дошкуляють.

Стосовно зручності: як на мене, по цьому параметру цей месенджер приблизно такий самий, як інші, хоча це справа особистого смаку та любові до різних «фішечок».

За замовченням фото та відео зберігаються на пристрої, але цю функцію можна теж вимкнути у налаштуваннях.

Також є функція зникаючих повідомлень (як у Signal), а ще можна вимкнути статус доставки вхідних повідомлень – щоб співбесідник не бачив чи ти прочитав повідомлення.

Viber працює на усіх популярних платформах: iOS, Android, Windows, MacOS, Linux.

Дозволяє створювати канали (спільноти) до 1 мільярда дерев, емм, тобто користувачів. Це стосовно «а зате у Телеграма є канали».

Але є й кілька важливих «але».

Якість передачі аудіо та відео – коли як. Буває нормально, а буває не дуже. Це з особистого досвіду.

Реєстрація нового користувача відбувається лише за номером телефону, що не дуже добре для приватності.

Вихідний код додатку та серверної частини – закритий.

Viber є офіційним партнером Дії та мінцифри. Це насторожує.

У Вайбера є купа офісів за порєбріком. Це зовсім погано. І прямо конфліктує з попереднім пунктом.

Тобто з точки зору технічної реалізації, безпеки та приватності, Viber – це більш-менш прийнятно. Точно краще, ніж Телеграм – переважно за рахунок наскрізного шифрування за замовченням, чого немає у Телеги.

Але з точки зору офіційної роботи месенджера на росії – аж ніяк не нормально. Це означає, що компанія-власник платить податки кремлівському режиму.

Виходить така ситуація: технічно Вайбер є захищеним месенджером, але офіційно співпрацює з країною-агресором. Телеграм технічно не є захищеним російським (!) додатком, але його зв’язок з кремлем – менш офіційний, хоча Telegram прямо фінансується державними установами ереф(РФПІ).

Але навіщо взагалі обирати між цими двома, якщо для безпечного спілкування існують Signal, Threema, Wire або Session, до яких питань значно менше?

P.S.: До речі, у мене є Viber-канал «КіберКорсун», але я завів його на випадок блокування у Мордокнижці, а такий ризик досі існує. На той час «канали» були тільки у Телеги та Вайбера, і мій вибір був категорично однозначний. Зараз оце думаю переїхати у WhatsApp.