Абсолютна більшість українців (82%) за доступні авто!

Абсолютна більшість українців (82%) за доступні авто!

Авто в Україні завжди були дорогими.

Причиною тому були інтереси автовиробників, великих імпортерів та банків. Колись, наприкінці 90–х років, в інтересах одного з виробників було встановлено заборону на імпорт авто старше п’яти років, яку згодом років через десять замінили високими акцизами. Українська влада завжди поводилась так, нібито в країні працює міцний автопром, який треба захищати. (Для довідки: у 2008 році в Україні вироблялось 400 тис. авто, наразі – лише 4 тис. Концерн Daewoo Motors збанкрутував). АвтоЗАЗ практично нічого вже не виробляє. Лише є прикриттям для імпорту російських ЛАДи нібито під брендом компанії Рено, яка є акціонером ЛАДи).
Економічні кризи 2008, 2014 та 2020 років робили купівлю авто все менш доступними для багатьох наших домогосподарств. По мірі падіння платоспроможності людей, активно розвивались різноманітні «схеми» з імпорту авто. Так звані «євробляхи» – це лише один із інструментів, який отримав поштовх останніми роками, знову ж таки, напевно, не від хорошого життя.
Давайте подивимось засадничо. Щодо рівня вартості розмитнення авто: ми намагаємось когось захистити чи ми намагаємось наповнити бюджет?
Якщо ми хочемо наповнити бюджет, то чому більше за рахунок вживаних недорогих авто ніж за рахунок нових та дорогих? Логічніше було б робити навпаки.
Якщо ми хочемо когось захистити, то виходить, що ми захищаємо крупних автоімпортерів (тобто іноземний автопром), бо вітчизняного автопрому майже не існує. Причому ми захищаємо автоімпортерів та іноземний автопром за рахунок наших домогосподарств, які змушені витрачати більше грошей. За оцінками експертів, за останні 20 років через обмеження на імпорт вживаних авто українські домогосподарства переплатили близько 40 млрд доларів США.
Питання: навіщо це державі? Тим паче, навіщо це державі зараз, в умовах чергової економічної кризи?
Так, колись були кращі часи, держава використовувала загороджувальні мита, було автокредитування, авто було більше доступним середньому українському домогосподарству. Але за останні 12 років ми мали три економічні кризи. Доходи та накопичення населення впали. Доступність авто для наших домогосподарств вже зовсім не та, що була колись. А ми живемо за дещо застарілими фіскальними уявленнями. Можливо, прийшов час змістити фокус із захисту інтересів автоімпортерів (та іноземного автопрому) до захисту інтересів нашого середнього класу? Особливо зараз, в коронакризу.
Закликаю Мінфін та колег-депутатів подумати над тим щоб знизити акцизи на вживані недорогі авто, а компенсувати це за рахунок нових та дорогих авто. Це зробить авто більш доступним середньому українському домогосподарству. Це може бути одним з кроків підтримки нашого середнього класу під час коронакризи з боку Президента Зеленського та нашої політичної сили. Ще раз нагадаю: ідею доступного авто підтримують 82% (!) українців.

Ірина Верещук

Народний депутат ВР України, президент Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик, доцент кафедри політології Національного педагогічного університету ім. П.Драгоманова.