Чому ж Азербайджан, Молдова та Грузія пролонговують договір про дружбу з РФ?
Якщо ми хочемо розірвати договір про дружбу з РФ, то маємо юридично обгрунтувати, чому ті країни, які відчули агресію Росії, досі його не денонсували.
Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK заявила директор Центру Балто-Чорноморських досліджень Ірина Верещук.
Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко доручив МЗС України готуватися до розриву базового договору про дружбу з РФ.
«Я ще повернуся до юридичної сторони припинення договору про дружбу з Росією. Мені стало цікаво. Ми розуміємо, що агресивною політика Кремля є не лише щодо України. Знаємо, що є Нагорний Карабах, Грузія, Придністров’я. А як в них ситуація з такими договорами? Ви буде здивовані, але в Азербайджану цей договір діє, хіба вони не знають, які російські війська стоять з вірменської сторони. У Молдові також цей договір діє, і вони в 2011 році його пролонгували ще на 10 років.
Навіть у Грузії після 2008 року пролонгували договір, щоправда Росія його не ратифікувала. Якщо ми хочемо бути виключенням, то ми маємо юридично обгрунтувати, чому ті країни, пройшовши усі лихоліття війни, досі його не денонсували, а продовжили і намагаються всіляко підтримувати. Напевно треба глибше аналізувати, аніж говорити, що потрібно все розірвати», – переконана пані Верещук.
Відповідаючи на запитання ведучої, чи може окрім політичних зв’язків варто розривати й економічні, адже санкції США проти Росії можуть вдарити і по Україні, гостя програми зауважила, що відбувається дивна ситуація з нарощенням експорту товарів із Росії.
«Де тонко, там і рветься. Мене мало цікавить Росія, нехай самі займаються своїми економічними наслідками. Мене цікавить Україна, і як ми ввійдемо в опалювальний сезон і в зиму з новими тарифами і МВФ. Якщо ми не готові нести увесь тягар економічних санкцій проти Росії, чому ми нарощуємо наш імпортний потенціал з Росією? Якщо в 2017 році це було 17%, а за перше півріччя 2018 року – це вже 25%. Тобто, порівняно з 2017 роком – нарощуємо, то куди ми рухаємося?» – зауважила пані Верещук.
На переконання пані Верещук, якщо б ми бачили якусь модель диверсифікації джерел торгівлі, то в суспільстві був би консенсус щодо дій влади.
«Коли б ми бачили мільярдні контракти з Катаром чи Китаєм і бачили, куди ми рухаємося, то ми б розуміли, що насправді нас чекає, коли почне падати рубль, і розуміли це, як перемогу цивілізованого світу над Росією. Мені важко зрозуміти, що ми вкладаємо в словосполучення «перемога над Росією» – це згорів Кремль, чи помер Путін? Що є перемогою – вивід військ із Донбасу, деокупація Криму? Це дуже важливо розуміти, щоб у суспільстві був консенсус, що саме є перемогою», – констатувала Ірина Верещук.