Давайте розберемося, що сталося з Київстаром
Спокійно, громадяни, давайте розберемося, що сталося з Київстаром, чого чекати в подальшому і ще пару неочевидних висновків.
По-перше, як вже багато хто зазначив, роль кібербезпеки не слід применшувати. А то кібербезпека применшить тебе. Або когось іще.
По-друге, хакнути можуть кого завгодно – питання лише у кількості ресурсів, грошей, фахівців та часу атакувальника. Кіберкоманда Київстара є однією з найпотужніших в Україні, але навіть їх змогли серйозно просадити. А ти досі користуєшся рашистським Телеграмом, поставив примітивний однаковий пароль на всі акаунти, і мультифактор не включив.
По-третє, подібні кібер-операції готуються місяцями (інколи – роками), і включають соцінженерію, ботнети, дорогезних вузько-спеціалізованих фахівців, ще більш коштовні експлоїти, а бюджети подібного класу операцій можуть рахуватися у мільйонах доларів.
Тому подібні атаки – це дорогий штучний товар, він апріорі не може бути масовим. Особисто я не чекаю аналогічних сценаріїв у інших українських операторів. Їх атакують сотні раз на день 24/7, просто це геть не публічна інформація. Іншу критичну інфраструктуру неодмінно будуть атакувати, питання лише «коли» і «які будуть наслідки».
У сучасному Світі не можна сподіватися, що тебе не хакнуть. Хакнуть обов’язково – якщо сильно захочуть. Головне – готуватися до наслідків, точніше до їх мінімізації. Мати підготовлений план В, план С і план D. Disaster&Recovery Plan. Ось у чому полягає сучасний професійний підхід.
Наскільки все це було застосовано компаінєю Київстар – побачимо по швидкості відновлення. Думаю, «голос» відновлять відносно швидко, передачу даних – пізніше, все інше – потім. Відновити можна практично всю інфраструктуру, навіть якщо ракета прилетіла в дата-центр – аби люди не постраждали.
До речі, ЙР дуже сильно намагалася покласти усіх українських операторів та провайдерів у лютому-березні 2022 – але не змогла. І тому, що до атак готувалися, і тому, що ЙР пропиляли усі гроші, сподіваючись на «Київ за три дні». І ще тому, до речі, що українська індустрія доступу до Інтернет майже повністю приватна і досі ніяк не регулюється державою – завдяки чому зберігає дивовижну відновлювальноздатність (resilience). І так, «націоналізація Київстар» – погана ідея.
А керівникам та CISO великих компаній я б порадив прямо зараз змінити паролі доступу до контроллера доменів, до корпоративного VPN, пропатчити усе, що патчиться, а потім замовити аудит безпеки інфраструктури. Це першочергово. А потім провести тренінги з персоналом та окремо спеціалізований тренінг з кібербезу – для ІТ-фахівців. Тому що – о диво! – досить часто ІТ-фахівець ніц не шарить у кібербезпеці.
І трохи позитиву наостанок.
Рік тому ми усі взагалі сиділи не тільки без будь-яких мобільних операторів, а взагалі у темряві – від кількох годин до кількох діб. Я книжки читав, наприклад.
І нічо, вижили якось.
Головне, щоб ЗСУ продовжували свою тяжку героїчну роботу.
Все інше – менш важливо.
«І це також пройде».