Двічі Генеральний консул України в м.Любліні Іван Грицак дебютував з книгою “Серпантинами долі”

Сьогодні в Ужгороді у приміщенні Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая відбулася презентація книги колишнього Генерального консула України в м. Любліні та Повноважного і Надзвичайного посла України у Чеській Республіці Івана Грицака. Книга має назву “Серпантини долі” і є підсумком життєвих спогадів та особистих думок закарпатського дипломата.

Привітати автора прийшли друзі, колеги-дипломати і знайомі, а також представники місцевої влади, зокрема: Голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко, який на додаток є сусідом пана Грицака, заступник директора Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА-ОВА-начальник управління комунальних закладів Віктор Кравчук, заступник керівника Товариства польської культури Закарпаття (ТПКЗ) імені Гнєви Волосєвич пані Людмила Федорчук, голова Обласної профспілкової організації працівників культури Закарпатської області Наталія Товтин, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин УжНУ, заслужений працівник освіти України Володимир Приходько. Сюрпризом стали гості від Міністерства закордонних справ України, які прийшли тихо на захід та привітали пана Грицака з виходом у світ “Серпантинами долі”.

Дана книга є дебютом у книговидавництві для автора-дипломата. Вона писалася протягом багатьох років, починалася кількадесят разів, але готова була напередодні війни – у лютому. Тож 3 сторінки післямови присвячені роздумам пана І. Грицака про війну росії проти України. Під час презентації свого творчого доробку він неодноразово з позитивом згадував дипломатичну діяльність в Польщі, наводив приклади успішних реформ, які б згодилися в Україні.  І коли через кілька років, ближче до виходу на пенсію, була пропозиція очолити міжнародне відомство від України в Канаді чи Австралії, пан Грицак наполіг на тому, аби повернутися до Польщі, а саме до Любліна. 

фото зі сторінки Закарпатської обласної ради

Що ж… Цікаво почитати холодними осінніми вечорами з чашечкою закарпатського лавандового чаю.