Глянув я на нову стратегічну концепцію НАТО до 2030 року

Глянув я на нову стратегічну концепцію НАТО до 2030 року

Глянув я на нову стратегічну концепцію НАТО до 2030 року – але нічого нового про кібер-складову, на перший погляд, не знайшов: посилити-поглибити, партнерство з приватним сектором, відповідальне використання, демократичні цінності і все таке.
Все це вже давно працює на Заході, але у вітчизняних кібер-борцунів поки що ніяк не злітає: «посилити-поглибити» ще так-сяк декларується, але крім партизанщини та «солом’яного літака» – поки нічого.
А от головний натовській айтішник Людвіг Декампс у своїй статті вибухнув одкровенням, яке може свідчити про кардинальну зміну кібер-парадигми НАТО: «Кібербезпека більше не є допоміжною функцією – це ключова частина спроможності та надання послуг і невід’ємна частина підтримки стійкості Альянсу.» https://cutt.ly/BK7amvV
Отак. Більше не є допоміжною функцією в НАТО. Прям епохальна заява.
Взяв і зруйнував популярну в деяких українських колах концепцію «роль кібербезпеки трохи перебільшена».
Ще пан Людвіг озвучив – начебто усім відому, але про неї часто забувають – тезу: “Технології мало корисні без навчання”. І далі розказав про натовську Академію в Португалії, де навчають не тільки навчають працювати з інофрмаційними та комунікаційними системами, але також і кібербезпеці.
Тут мені подумалось, що для ЗСУ такий навчальний центр теж знадобився б, бо різних локальних ініціатив багато, а толку – поки що тейво. А потреба війська у кібер-знаннях – дуже висока, особливо зі збільшенням використання нашими котиками НАТОвської техніки та технологій у бойових умовах.
Також, згідно Людвігу Декампсу, “НАТО планує активніше використовувати технологію 5G для військового застосування”. Шах і мат противникам 5G. Хоча я не знаю жодного ІТ-шника, який би мав щось проти цієї технології.
Не зовсім зрозумів про «неприбутковий фреймворк, який дозволить працювати з національними оборонними лабораторіями, а також академічними, науковими та дослідницькими інституціями». Мабуть, тут йдеться про певний обмін інформацією з різних закладів різних країн-членів НАТО. По собі знаю – налагодити обмін інформацією навіть серед найближчих союзників – ой як нелегко.
«Ми підписали партнерську угоду що обміну своєчасною інформацією про кібер-загрози»
Теж не зовсім зрозуміло про що йдеться, адже в НАТО вже багато років функціонує великий-потужний кіберцентр CCDCOE. То хто з ким що підписав і хто з ким буде обмінюватися інфою? Невже CCDCOE не достатньо ефективний?
«Відновлювальноздатність (стійкість) Альянсу полягає не тільки в убезпеченні військових систем, але також і цивільної інфраструктури».
Ця фраза – привід замислитися тим теоретикам, які вважають доцільним розділяти національну кібербезпеку на «військову» та «цивільну».
«Ми знаємо, що кібербезпека – це командний спорт…». З цим важко сперечатися. Гасло хоча й затаскане, але в Україні інтерпретується, м’яко кажучи, у досить неприродній спосіб.
Власне, зміну підходів НАТО до кібербезпеки можна було б обмежити першою цитатою. Але я вважаю, що мало хто в Україні аналізував інтерв’ю генерального менеджера NCI Agency Ludwig Decamps, тим більше у поєднанні з NATO 2022 Strategic Concept, в якій слово cyber згадується всього лише 8 разів. Я ж все прочитав і коротенько переказав ключові моменти. Не дякуйте.
P.S.: Оригінали цитат та повні посилання (хто боїться коротких лінків) можна знайти у Viber-каналі КіберКорсун: https://cutt.ly/qJKCry0
Також я пишу на Цензорі: https://cutt.ly/uKAiIta
Інколи публікуюся на DOU: https://cutt.ly/IKAoGal
та на Enigma: https://cutt.ly/eKAiCQv
Костянтин Корсун

Голова Ради Громадської організації Українська група інформаційної безпеки, директор компанії з кібербезпеки Berezha Security.