Із захватом та натхненням спостерігатиму за ЄС-вським проектом ID Wallet
Із захватом та натхненням спостерігатиму за ЄС-вським проектом ID Wallet, до якого має намір доєднатися Україна у особі нашого найцифровішого міністерствa.
Разом з Україною, стати першими учасниками цього пілотного проект також мають намір Німеччина https://cutt.ly/DHYXeDU , Польща та Словенія https://cutt.ly/DHRoBtX .
І нічого, що німецький проект з аналогічною назвою (ID-Wallet) зазнав прикрого фіаско приблизно півроку тому: https://cutt.ly/0HRi78p
Про успіхі вітчизняного проекту “Diia” усі ми знаємо, не будемо ще раз розгойдувати човна.
Навіть не маючи на думці критикувати владу під час війни, щиро сподіваюся, що вже цього разу нарешті «мінус на мінус дасть плюс». Бо скільки вже можна бити в штангу та називати це досягненнями.
Також бажаю великих успіхів процесу «взаємного визнання цифрових документів». Але тут така штука виходить.
Щоб взаємно визнавати цифрові документи, потрібно відповідати вимогам eIDAS, чого Україні так і не вдалося зробити протягом останніх років. Навіть не знаю як так вийшло.
Наразі ж в ЄС розробляється оновлений та покращений варіант цього фреймворка eIDAS 2.0, то навіщо напружуватися та відповідати старому? А «кейс Рябошапки» та «кейс Джо Байдена» – то дрібниці, не звертаймо на них уваги. Як то кажуть, «проєbалі”, рухаємося далі до світлого цифрового майбутнього.
Європейський Союз планує у вересні 2023 року надати можливість усім громадянам країн ЄС користуватися «цифровими гаманцями ідентифікації» на смарт-пристроях в рамках програми European Digital Identity Wallet. Сподіваюся, саме цю програму мало на увазі Цифрове Міністерство, називаючи її ID Wallet.
Стосовно цієї програми в ЄС обіцяють, що «верифікація та автентифікація зобов’язані бути безпечними, зручними та всеохоплюючими, щоб забезпечити максимальне сприйняття ( «The verification and authentication process must be secure, convenient and inclusive to ensure maximum uptake.»). Як показав вітчизняний та міжнародний досвід, зробити подібні рішення «у смартфоні» одночасно і зручними і безпечними – дуже складна задачка. Є безпечні, але не дуже зручні. Є зручні, але не дуже безпечні. Збалансувати ці два критерії – ще той челендж, дуже часто це взаємовиключні поняття.
Я щиро сподіваюся, що під час пілотного проекту з розробки Європейського Гаманця Цифрового Ідентичності усі минулі помилки будуть враховані, уроки вивчені, роль кібербезпеки не буде применшена, а старих грабель на шляху до безпечної загально-європейської цифрової ідентифікації вже не буде.
Дуже хочу сподіватися. Ми ж усі хочемо «як краще», еге ж? Fingers crossed.
І ще пару слів про «дві нагороди Федорову за кіберзахист» https://cutt.ly/cHYJJW3
Сподіваюся, ніхто з дорослих не сприйняв цю, ммм, інформацію всерйоз?
Мені аж свербить розказати про численні ляпи у короткому повідомленні (стогне: ооо, «цифрові кордони демократичного світу»), але таваріщ майор занадто прискіпливо слідкує за моїми дописами, нервово потираючи кийок з написом «критика влади під час воєнного стану». І арешт за «розгойдування човна» – він як ніколи реальний. Так, за дописи у ФБ. Тому пізніше про все це розкажу, поки просто фіксую факти та складаю їх у купу.
І наостанок – несподіванка стосовно української світової першості з цифрових трансформацій:
“…Бельгія вже має обов’язкову ID-картку, яка має еквівалент у вигляді мобільного додатку, який використовується для сплати податків, проведення банківських переказів, або запиту ключових документів з місцевих органів влади” (Belgium has a mandatory ID card that has a mobile app equivalent that is used to pay taxes, carry out bank transfers or request key documents from local authorities. https://cutt.ly/mHRsYEz)