«Обличчя» типу нові, пілорами – старі
«Обличчя» типу нові, пілорами – старі.
Завхози Нацполіції за майже 14 мільйонів гривень закуповують послуги з комп’ютерного аудиту https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-19-012205-a
Для тих, хто не любить лонгріди, дуже коротко поясню у чому проблема.
1/Тендер прописано під заздалегідь визначеного переможця, про це свідчить безліч моментів.
2/В тендері лобіюються конкретні виробники (та, відповідно, дистиб’ютори), причому у доволі дивній манері, яку можна порівняти з наступною: «автомобіль повинен бути марки Хюндай або аналог». Це як?
3/Сума договору (за моєю особистою суб’єктивною оцінкою) завищена щонайменше вдесятеро. Усі подібні закупівлі проходять через МЦТ та зобов’язані отримувати їх схвалення, інакше проводити закупівлю заборонено, так же? Значить, «дієві» теж в долі?
4/Фірма, яка писала під себе «тендерні умови» – або низько-кваліфікована або не дуже відповідальна, тому що написала багато дурні та copy/paste з інших документів.
Детальніше про всі ці моменти пояснювати не буду (бо знво вийде лонгрід), але багато деталей можна знайти у обговоренні фахівцями під дописом Тіма: https://cutt.ly/3Wb4l0X
Усе це дуже нагадує мені глобальний розпил на Державний центр кіберзахисту Держспецзв’язку за часів, коли секретарем РНБО був Турчинов. Принципова схема – та ж сама, майже повністю. https://cutt.ly/UWb6iO4
І наслідки будуть, відповідно, дуже схожі: більша частина закупленого за космічні гроші обладнання роками стоятиме у коридорах та на складах, а дорогезний ліцензійний софт використовуватиметься у кращому випадку на 10-20%.
І я не секунди не сумніваюся, що і після переможного «закінчення проекту», Нацполіція ще не раз стане героєм новин про витоки інформації, дефейс їхніх вебсайтів, злому пошти, відкритих мережевих дисків, тощо.
Тому що сила кіберзахисту полягає у людях, а не у залізі-софті. І ця проста істина ніяк не заходить у черепні коробки «слуг народу», як в погонах, так і без них.
Але більш вірогідно, що вони це розуміють, але свідомо витрачають наші гроші (величезні гроші!) на закупівлю софта-заліза, тому що на цьому значно легше красти. На зарплатах фахівців це зробити значно складніше.
А ще мені цікаво хто виграє тендер – і тоді стане ясно хто «кришує» цю закупівлю.
Я маю певні здогадки щодо прізвищ, посад та назв компаній, але поки потримаю це при собі.
Коли завершиться тендер – перевірю свою інтуїцію.
А поки насолоджуємося черговим розпилом від «нових облич». Їх попередники завищували ціни вдвоє-втроє, але схоже, що «зелена команда» далеко випереджає по цьому показнику своїх класових ворогів.