Пам'яті Тадеуша Голувко (15.09.1889-29.08.1931) присвячується

Пам’яті Тадеуша Голувко (15.09.1889-29.08.1931) присвячується

29-30 серпня 2021 року в м.Трускавці з ініціативи української сторони, вперше в історії новітньої України пройшли заходи з вшанування світлої пам’яті Тадеуша Голувко – знаного польського діяча часів Другої Речі Посполитої, соратника Пілсудського і Петлюри, видатного речника польсько-українського порозуміння з нагоди 90 річниці його трагічної смерті.
Тадеуш Голувко був вбитий в м.Трускавець 29 серпня 1931р. в 19.30 шістьма пострілами в голову, шум яких був заглушений грозою, яка на той момент вирувала над курортом.
Саме в цей час Тадеуш Голувко безпечно відпочивав в 5-му номері Пансіонату Сестер Василіянок по вул.Стебницькій 11 і спокійно перечитував папери, лежачи в ліжку. Двері до своєї кімнати в пансіонаті Голувко ніколи не закривав, так як вважав перебування в Трускавці надзвичайно безпечним. За твердженням патологоанатома кожен з шести пострілів, які здійснили(в) вбивці(я) був смертельним, а останній був здійснений коли вбивця приклав пістолет безпосередньо до щоки Тадуеша Голувко.
Пансіонат українських Сестер Василіянок Тадеуш Голувко, в числі іншого, вибрав для того щоб підкреслити своє приязне і довірливе відношення до української громади Польщі (з політичними представниками,якої в той час він вів перемовини) і був надзвичайно задоволений від рівня відношення, яке йому надали українські Сестри Служебниці.
Про це, на прохання наставниці монастиря Сестри Аугустини, він написав в своєму останньому прижиттєвому письмовому записі, який, по іронії долі, датував наступним днем коли мав виїхати назад до Варшави – 30 серпня 1931 року: «Перебування в пансіонаті збережу в своїй приємній пам’яті. Я дуже вдячний за піклування, догляд і доброзичливість, яким мав стільки проявів зі сторони Сестри Наставниці і цілого Згромадження».
Ось як описує діяльність Тадеуша Голувки в останні роки його життя і обставини його смерті «Енциклопедія Історії України (ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, НАН, 2004р.): «Від груд. 1925 очолював Інститут дослідження національних справ у Варшаві. Від берез. 1927 – нач. Сх. від. МЗС Польщі. Обраний до сейму 1930, пішов із посади в МЗС. Діяльний учасник формування політики Польщі щодо нац. меншин, виступав за створення незалежної України (без Східної Галичини) на федеративних засадах із Польщею. Ідеолог руху за надання українцям територіальної автономії у межах Польс. д-ви. Брав активну участь у переговорах з представниками нац. меншин, насамперед з українцями. Убитий в м. Трускавець. Справжніх убивць Г. не було знайдено. Теракт приписували бойовикам Організації українських націоналістів В.Біласу і Д.Данилишину. За новітніми даними (Ю.Киричук), замах вчинив Р.Шухевич. ОУН нібито закидала Г. духовне роззброєння укр. суспільства й поширення угодовських настроїв. Існують й ін. версії, напр.: убивство здійснила “якась польська шовіністична кліка” за допомогою агентури польс. поліції в ОУН (І.Кедрин). Вірогіднішою є точка зору В.Бончковського, що вбивство Г. здійснила “совєтська агентура” в ОУН, подібно до того, як та сама зацікавлена сторона усунула С.Петлюру. За оцінкою В.Бончковського, “з крові Голувки” постав “Biuletyn Polsko-Ukraiński”.
Подібних до В.Бочковського поглядів притримується відомий сучасний американський історик Тімоті Снайдер, який спеціалізується на тематиці історії нашої частини Європи. Ось, що він на цю тему пише в своїй книзі «Секретна війна. Генрик Юзевський та польсько-радянська гра за Україну»: «Українські націоналісти, яких судили за цей злочин, стверджували, що вони дізналися про присутність Голувки в цьому районі випадково, і оскільки вони вважали його пригнічувачем українців, вони вирішили вбити його зненацька. Ця історія була частково або повністю фальшивою.
Якщо оминути Юзевського, Голувко був найважливішим прихильником зближення з українцями в Польщі. Якщо за вбивством справді стояли українські націоналісти, їх мотивом було усунення проблемної людини, політика якої послаблювала український спротив польським урядам.
Однак є підстави сумніватися, в тому чи керівництва ОУН мало намір вбити Голувку. Лідери еміграції були заскочені звісткою про його смерть і навіть припускали, що замах було здійснено з інспірації Совєтів.
Час вбивства був вибраний надзвичайно нефортунно: як раз перед конференцією Ліги Націй, яка мала розглянути скарги українців , що стосувалась пацифікації проведеної Польщею в Галичині.
Українські націоналісти присвятили багато часу та грошей міжнародній кампанії, яка представляла їх як невинних жертв польської агресії. Вбивство постаті, яка прагнула до порозуміння і була відома в Європі безпосередньо перед розглядом протестів взагалі не мало змісту.
Німеччина, таємно підтримуючи ОУН, теж не мала до цього інтересу. Метою німецької дипломатії було представити Польщу як безвідповідальну державу, яка намагається справитись з відсутністю внутрішньої стабільності шляхом жорстокого порушення прав людини.
Вбивство відповідального чиновника лише підтвердило позицію Польщі щодо того, що пацифікації були виправданими.
Слідство II відділу дійшло висновку, що найбільш ймовірними злочинцями були Совєти. Добре поінформовані спостерігачі говорили про присутність радянських агентів в ОУН.
Прометеїсти були певні, що вбивство Голувки, який був лідером руху, мало вразити їхню діяльність».
Повертаючись до сьогодення слід відзначити, що актуальний рівень і стратегічний характер добросусідських і партнерських відносини України з Польщею у всіх сферах діяльності, в черговий раз спонукає нас з особливою увагою відноситись до питань чутливих для двосторонніх відносин між Польщею і Україною. І безсумнівно що одним з таких питань, дуже чутливих для польської сторони, є складні питання нашої спільної історії, потреба достойного вшанування пам’яті загиблих і догляду об’єктів спільної культурно-історичної спадщини.
Відомо, що до роздмухування переліку взаємних кривд та претензій що історично формувався між нашими братніми народами, регулярно долучалась відповідна третя сторона (и). Такі процеси значно активізувались в умовах гібридної війни і імперської політики, яку веде сучасна Російська Федерація після анексії Криму в 2014р. і початку військових дій на Сході України. Тому особливої уваги і чуйного відношення, на нашу думку, заслуговує вшанування пам’яті тих історичних постатей, які протягом свого життя виступали за польсько-українське примирення, порозуміння і партнерство та активно протистояли експансії і імперській політиці Росії.
Безсумнівно, що однією з таких знакових історичних постатей з польської сторони є видатний речник польсько-українського порозуміння Тадеуш Голувко.
Нажаль, як нам здається, ця постать сьогодні є недостатньо відома в Україні, що в числі іншого видно з незначного числа відповідних україномовних публікацій і інформації, наукових розвідок українських істориків.
Крім того, з нашої точки зору, деяка інформація про життєвий шлях і погляди Тадеуша Голувко, його відношення до українського народу і долі незалежної України, політики імперської Росії, обставини і реальних вигодонабувачів його трагічної смерті, в українському суспільстві умисно приховувалась, перекручувалась або представлялась і продовжує представлятись тенденційно і маніпулятивно.
Зокрема в мережі поширюється кілька варіантів україномовної біографічної інформації про Тадеуша Голувко і по деяким питанням, підходам та оцінкам зокрема, щодо обставин його смерті, ця інформація кардинально відрізняється.
В умовах неодноразових заяв і відомих історичних публікацій чинного керівництва Російської Федерації на польську та українську тематику, з нашої точки зору на особливу увагу заслуговує популяризація діяльності Тадеуша Голувка, як чільного керівника антиімперського Прометейського руху.
Але повернімось до сучасного Трускавця.
Заходи по вшануванню пам’яті Тадеуша Голувки 30 серпня 2021 року в м.Трускавець розпочались в 9.00 ранку з урочистої Літургії в пам’ять Тадеуша Голувки в місцевому Костелі Успіння Пресвятої Діви Марії. Літургія відбувалась на українській та польській мовах.
В літургії разом з представниками місцевої громади, гостями з інших міст України зокрема Києва та Іван-Франківська прийняла участь Генеральний Консул Республіки Польща у Львові Її Високоповажність п.Еліза Дзвонкєвіч. Міську владу міста Трускавець в меморіальних заходах представляв Заступник Міського Голови м.Трускавець Олександр Ткаченко.
По закінченню Літругії в Костелі її учасники колективною ходою через центральну частину міста з пам’ятним портретом Тадеуша Голувки направились на вул.Стебницьку 11-13, де з доброзичливого дозволу Сестер Служебниць, на місці вбивства Тадеша Голувки вшанували його пам’ять.
Як ми вже попередньо повідомляли, старого приміщення Пансіонату Сестер Василіянок по вул.Стебницькій 11, де в кімнаті №5 на першому/нульовому поверсі загинув Тадеуш Голувко вже не існує. Залишились тільки залишки фундаменту будинку на яких учасники церемонії поклали квіти і запалили свічки пам’яті.
Після цього, на запрошення Сестри Наставниці Емануїли учасники вшанування спільно помолились в Монастирській каплиці Сестер Служебниць у Трускавці.
Дещо пізніше, в 11.00 в затишній дислокації і в спеціально обладнаному технічними засобами актовому залі 4* Готелю «Дворик Лева», який дислокований поблизу вул.Стебницька 11-13, розпочався загально-український Круглий стіл-вебінар приурочений вшануванню пам’яті Тадеуша Голувко з нагоди 90-річниці його трагічної смерті в Трускавці 29.08.1931 р.
Тема Круглого-столу: «Життєвий шлях і суспільно – політичний спадок Тадеуша Голувко. Їх особливі уроки і актуальність в сучасних умовах розвитку України та економічної співпраці PL-UA, спільної протидії агресії і імперській політиці Російської Федерації».
Круглий стіл пройшов у гібридній формі, оскільки частина виступаючих була присутня на місці, а інша частина підключилась до розмови on-line.
Загалом Круглий стіл тривав понад 3 год. 30 хв. і під час його проведення виступило 14 доповідачів – відомих істориків, політологів, підприємців, державних і громадських діячів, представників органів місцевого самоврядування (ОТГ) та їх об’єднань з різних регіонів України. Більш детальна інформація про цей захід буде представлена в окремому матеріалі.
Організатори вшанування пам’яті Тадеуша Голувко в Україні з нагоди 90 річчя його трагічної смерті, особливо після проведення згаданих заходів в м.Трускавці 29-30 серпня 2021р., повністю поділяють думку висловлену в мережевому коментарі відомим польським дипломатом Ярославом Дроздом (Jaroslaw Drozd) про те, що „постать Тадеуша Голувко, попри весь драматизм його смерті, це чудова інспірація для польсько-українського поєднання”.
Тому відповідна діяльність в Україні по популяризації поглядів і життєвого доробку Тадеуша Голувко буде активно продовжуватись…
До нових зустрічей!
Олег ДУБІШ
Олег Дубіш

Голова Правління БО «Благодійний фонд Польсько-Українського партнерства», Голова Ради Польсько-Української Господарчої Палати