Партнерство і співпраця в справі індустріалізації, переробки та розвитку в Україні ефективних та сучасних індустріальних парків
Партнерство і співпраця в справі індустріалізації, переробки та розвитку в Україні ефективних і сучасних індустріальних парків. Спільно з колегами вже достатньо давно займаємось проблематикою реіндустріалізації України і створення відповідної інфраструктури, особливо за участі територіальних громад (ТГ).
У рамках цього напрямку нашої роботи, можливо, не завжди достатньо відомої широкому загалу, ми 17 листопада 2021 р. провели в гібридному форматі круглий стіл, присвячений відповідній тематиці.
Під час його проведення були раді вітати в нашому київському офісі Польсько-Української Господарчої Палати (ПУГП) по вул.Хорива, 4 одного з основоположників процесу законодавчого забезпечення створення індустріальних парків, депутата Верховної Ради України 7-го та 8–го скликань п. Михайла Хміля.
У попередніх скликаннях Верховної Ради України п. Михайло, в т.ч. як секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, активно просував і займався розвитком законодавства про індустріальні парки, приймав активну участь в розвитку польсько-української співпраці, зокрема в частині транскордонного співробітництва та розвитку інфраструктури.
Також дуже приємно були бачити в київському офісі ПУГП керівництво відомої компанії Industrial Management Company (IMC) в особі її генерального директора Валерія Кирилка.
IMC – перша в Україні мережева керуюча компанія, яка спеціалізується на управлінні індустріальними парками, активно займається іншими послугами, пов’язаним з роботою індустріальних парків, а також залученням до них інвесторів та резидентів.
Хочу окремо зазначити, що п. Валерій Кирилко особисто вже ряд років займається тематикою індустріальних парків і промислового девелопменту і, на мою думку, є одним з кращих в Україні профільних спеціалістів в цій галузі.
До розмови також долучився керівник, створеного за участі Польсько-Української Господарчої Палати і пов’язаних з нею структур, проектного Консорціуму для роботи з ТГ п.Михайло Габрель.
Пан Габрель – провідний український архітектор, який з фаховою командою і партнерами з усієї України в числі іншого практично займається територіальним плануванням і розробленням стратегій розвитку ТГ і проектувананням та підготовкою відповідної документації ряду індустріальних парків в різних регіонах України.
Завершився наш круглий стіл підписанням МЕМОРАНДУМУ про співпрацю та партнерство між ПРЕДСТАВНИЦТВОМ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГОСПОДАРЧОЇ ПАЛАТИ і «ІНДАСТРІАЛ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ» (ІМС).
Відомо, що індустріальні парки — це один з ключових інструментів економічного розвитку, вони допомагають створити робочі місця, залучити інвестиції та наповнювати бюджет.
Світовий досвід переконливо демонструє, що відкриття індустріальних парків створює умови для експортно-орієнтованого бізнесу, змінює структуру економіки, зменшує відтік висококваліфікованих фахівців за кордон.
Останнім часом в Україні прийнято ряд законодавчих ініціатив, які створюють додаткові стимули для розвитку індустріальних парків, однак особисто мені близька думка тих експертів, які вважають, що наших українських інструментів і стимулів заохочення інвестицій в розвиток економіки України, зокрема і її індустріалізацію, переробну промисловість тощо, явно недостатньо.
Особливо на фоні таких сусідів, як Польща і Туреччина, які надають потенційним інвесторам набагато більше можливостей і переваг, чим Україна, зокрема через стимули інвестування в індустріальні парки та спеціальні економічні зони.
Якщо Україна прагне бути конкурентноздатною на відповідному міжнародному ринку, то ми маємо тут, на місці, в Україні, як мінімум, створювати умови порівняльні з тими, що є у наших безпосередніх сусідів, а значить критично важливо переймати позитивний досвід, зокрема таких країн, як Польща.
Тим паче, що світова пандемія COVID-19, її наслідки чинять величезний вплив на світову економіку, торгівлю, міжнародний розподіл праці і ланцюги виробничої кооперації. Окремий детермінуючий фактор – так званий «Зелений Перехід», який активно просувається провідними країнами глобального Заходу в якості альтернативи подальшому глобальному потеплінню, змінам клімату і успішна реалізація якого для енергозатраної нині і сировинноорієнтованої економіки України є величезним викликом і разом з тим шансом на складні, але позитивні зміни.
Мабуть, враховуючи власне цей великий «Зелений Перехід», 17 листопада я і підключився до дискусії нашого гібридного круглого столу з ділянки «Green Field» на місці вирубаного лісу в українських Карпатах на адміністративному «кордоні» Івано-Франківської і Львівської областей. У цих місцях особливо гостро відчуваєш правильність висновків Дмитра Наталухи, голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, з його крайньої статтті «Місце України у світі зеленого майбутнього. Час не на жарт напружитися» в газеті «Дзеркало тижня» від 18.11.2021р.: https://zn.ua/…/mistse-ukrajini-u-sviti-zelenoho щодо обмеження вирубки лісів.
У цьому матеріалі п.Наталуха зазначив: «Перший публічний заклик, з якого розпочалася Конференція ООН зі зміни клімату, або СОР26, — урочиста обіцянка покінчити з дефорестацією (вирубуванням лісів) до 2030 року. Сто країн, на сукупній території яких росте більш як 85% усіх лісів на планеті, взяли на себе цю обітницю. Для України, яка бореться за право зберегти мораторій на експорт лісу-кругляку, така глобальна клятва надзвичайно доречна.
Шість років мораторію пішли лише на користь усій галузі та економіці в цілому. Індекс капітальних інвестицій у деревообробну галузь зріс з 2016 р. на 88,5% (у середньому по промисловості — на 36%), зробивши обробку дерева інвестиційно привабливою.
Якщо експорт продуктів первинної обробки дерева за перше півріччя збільшився на 42,5%, то експорт меблів зростає практично вдвічі швидше — 73,6%.
Обсяги лісозаготівлі знизилися на 13% і продовжують падати. Це свідчить про те, що мораторій став позитивним чинником як для українського лісу, так і для економіки. І спроби Києва зберегти його, всупереч тиску ЄС, минулого тижня отримали серйозну підтримку на СОР26 у формі планетарного екологічного та кліматичного аргументів щодо необхідності повністю відмовитися від вирубування лісів».
Принагідно зазначу, що, на мою думку, Дмитро Наталуха в актуальному складі українського парламенту є чильним провідником позитивних законодавчих змін та ініціатив, які зокрема стосуються індустріалізації України, а тих, хто практично цікавиться даними питаннями, запрошую ознайомитись з його тематичним інтерв’ю за посиланням: https://hvylya.net/…/237797-sozdanie-industrialnyh
Для нас очевидним є той факт, що сучасна енергоощадна і приязна навколишньому середовищу реіндустріалізація та створення таких її інструментів як індустріальні парки – один з ключових напрямків руху України в майбутнє.
Кілька слів щодо відповідної співпраці з Польщею. Тут хочу звернути увагу на прийняття і публікацію Міністерством Розвитку, Праці і Технологій Польщі влітку 2021р. «Промислової Політики Польщі» («Polityka Przemysłowa Polski»).
Цей документ в якості основних напрямків розвитку постковідного світу визначає наступні вісі/напрямки:
Напрям Цифризація;
Напрям Зелений Лад;
Напрям Безпека;
Напрям Локалізація;
Напрям Суспільство Високих Компетенцій.
Ми активно відслідковуємо та опрацьовуємо такого роду польські та європейські ініціативи і документи, зокрема Європейську Промислову Стратегію („European industrial strategy”), в т.ч. на предмет долучення до них української сторони.
Також значний інтерес в плані розвитку польсько-української співпраці в умовах «зеленого переходу», особливо для українських ТГ та бізнесу, можуть представляти міжнародні проекти, фінансові і грантові програми підтримки клімату та енергоефективності Польського Національного Фонду Охорони Довкілля (Narodowy Fundusz Ochrony Środowiska i Gospodarki Wodnej) та агенції КАРЕ (Krajowa Agencja Poszanowania Energii S.A.), з якими активно співпрацює наша Палата.
У цьому контексті Польсько-Українська Господарча Палата також бачить своє завдання не тільки у використанні в Україні відповідного польського досвіду, але і в кардинальному збільшенні польських інвестицій в українську економіку загалом і зокрема в її реіндустріалізацію, сучасне сільське господарство і переробку в широкому розумінні цього слова. А такі процеси перегукуються і взаємодоповнюються в активному розвитку широкої польсько-української виробничої кооперації і, як це влучно колись окреслив колега з Міжнародного Співтовариства Польських Підприємців в Україні (МСППУ) Пйотр Цярковський Piotr Ciarkowski, у створенні «спільного польсько-українського простору для бізнесу» ( WSPÓLNA PRZESTRZEŃ DLA BIZNESU PL-UA)!
Олег ДУБІШ
