Польський досвід діяльності Речника(Омбудсмена) малих і середніх підприємців  на фоні COVID-19 і протестів українських ФОПів.
http://balticbusinessforum.eu/

Польський досвід діяльності Речника(Омбудсмена) малих і середніх підприємців на фоні COVID-19 і протестів українських ФОПів.

Нажаль Сovіd-19 не оминув мене персонально  і  5 листопада 2020р.  в переддень  свого 58-го  Дня народження я отримав  ПЛР підтвердження захворювання та відповідне  пояснення триваючої з кінця жовтня підозрілої симптоматики. Що собою де факто і на особистому досвіді представляє ця  мерзопакостна і підступна «китайська» хвороба, яку я скоріш за все підхопив 13 жовтня в Одесі куди їздив для участі в польско-українському економічному форумі,  особливості лікування, індивідуальні наслідки\ускладнення від хвороби (а вони,як на мене, однозначно є у всіх хто захворів,тільки не всі це усвідомлюють чи виявили), тощо – це тема окремої розмови.

Сьогодні ж про інше. На засадах сповідуваного мною правила  «не має зла чи поганої ситуації, щоб не спробувати використати це з якоюсь користю», додатковий вільний  час, який дала ізоляція, я на певному етапі почав більш активно використовувати для моніторингу та участі в  різноманітних онлайн подіях в напрямку своїх громадських та фахових інтересів. Однією з таких подій стала моя віртуальна участь в ХІХ засіданні Ради підприємців при Речнику(Омбудсмені) Малих і Середніх Підприємців (МСП) Польщі, яке 20 листопада відбулось в Варшаві під головуванням Речника МСП Адама Абрамовича (Adam Abramowicz).

В проведенні зустрічі  прийняв участь Віце-Прем’єр Міністр Уряду Польщі, Міністр розвитку, праці і технологій, співголова спільної польсько-української міжурядової комісії з економічного співробітництва Ярослав Говін (Jarosław Gowin). Враховуючи відому  пандемічну ситуацію визвану COVID-19 та її наслідки в т.ч. для польського бізнесу, не має нічого дивного, що основну увагу під час засідання його учасники присвятили питанням підтримки і захисту інтересів МСП в умовах пандемії короновірусу. Було дуже цікаво і корисно послухати, приємно вразила дуже конструктивна та фахова позиція Віце-Прем’єра Говіна, який в деталях пояснив що і як планує він особисто і польський Уряд  робити для піддтримки і захисту інтересів МСП, зокрема  в частині сприяння реалізації спеціальної ініціативи під назвою «Десятка Речника МСП».

Дана ініціатива  містить 10 пропозицій з якими Речник малих та середніх підприємців Польщі Адам Абрамович, в порозумінні  з представниками 205 організацій підприємців, що входять до складу Ради підприємців при Речнику МСП, звернувся до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького та голів парламентських клубів та кіл. Реалізація цих десяти пропозицій системних змін, як в умовах пандемії, так і після її завершення, сприятиме подальшому загальному покращенню навколишнього економічно-правового середовища в Польщі. Адам Абрамович наголосив, що завдяки набуттю чинності вищезазначеними постулатами підприємці отримають більше почуття безпеки під час ведення свого бізнесу, отримуючи можливості для кращого розвитку на користь держави.

При цьому хочу звернути увагу українського читача, що польський бізнес з початку пандемії вже отримує конкретну фінансову підтримку від держави в рамках реалізації кількох урядових программ “Tarczy Antykryzysowe”, які, особливо на фоні дочасних дій та можливостей сьогоднішнього українського уряду, відомих протестів ФОПів України, для українського бізнесу мабуть виглядають дуже атракційними. Все пізнається в порівнянні. Однак польські колеги з офісу Речника МСП  і громадських організацій бізнесу системно підходять до проблем МСП та дивляться в постепідемологічне майбутнє і в цьому українській стороні зокрема Уряду України є в чому брати приклад з польських колег.

Хоча, щиро кажучи, я був би стриманий в звинувачення у всіх гріхах нашого актуального українського буття і негараздів тільки нинішньої «зеленої» влади. Адже підставою для польських програм підтримки є відповідні фінансові можливості польської держави, сьогоднішній рівень і потенціал її економіки, розвинута інфраструктура, членство в ЄС, та інші переваги, які Польща отримала в порівнянні з Україною в результаті своєчасно і успішно проведених реформ та вступу до ЄС. А в Україні з початку 90 тих кожна влада\еліти по своєму вносили свій «достойний» вклад в наше цивілізаційне відставання і ріст боргів причому не тільки в фінансово-економічному розумінні цього терміну. Та й питання вини абстрактної української влади теж вельми відносне, адже влада це своєрідне відображення суспільства в цілому і результат його вибору. А, як кажуть в таких ситуаціях росіяни – «Какой народ, такие и бояре».

Однак повернемось до польського досвіду. Ось як «Десятку Речника МСП» прокоментував сам  пан Адам Абрамовіч під час одного з попередніх вебінарів присвячених обговоренню відповідної ініціативи 9 листопада :

«На даний момент вся світова економіка бореться з кризою, пов’язаною з пандемією. У Європі чергові  країни закривають економіку. Також у Польщі в черговій блокаді закриваються наступні галузі. У зв’язку з цим, МСП потребують підтримки, не лише фінансової, хоча безсумнівно вона є необхідною. Але потрібна організаційна і правова підтримка, тобто усунення бюрократичних бар’єрів із польського законодавства, поліпшення функціонування установ, що підтримують бізнес, та така діяльність, яка не спричинить зменшення доходів бюджету, а покращить можливості економічної діяльності в Польщі. Тому, понад 200 організацій з Ради підприємців при Речнику МСП обрали десять пунктів, які мають бути реалізовані політиками».

В цілому попри те, що сьогодні в Польщі деякі сили і політики пробують «дуркувати» на тему можливого виходу Польщі з ЄС, я і надалі переконаний, що Україна повинна активно використовувати позитивний досвід польської економічної трансформації, підготовки та вступу до ЄС, її членства в ньому, інші успішні реформи, вдалі минулі та сьогоднішні законодавчі та управлінські рішення, тощо.

Зокрема, досвід створення та роботи інституції/офісу польського Речника МСП, його законодавчого статусу і повноважень. Це, в числі іншого, як на мене саме те, що сьогодні Україні було б варто запозичити в Польщі. Відомо що в Україні за грантові кошти західних донорів і на підставі договору відповідних організацій також вже функціонує Рада бізнес-омбудсмена (https://boi.org.ua/about/), яку очолює Бізнес-омбудсмен Марчін Свєціцький (Marcin Święcicki), колишній мер Варшави та депутат польського Сейму, людина компетентна і дуже добре знана та заслужена для польсько-українського партнерства. Однак статус і повноваження польського речника і українського омбудсмена сьогодні не співмірні в т.ч. у частині законодавчого забезпечення, повноваженнях, зокрема можливостях участі/представництва в відповідних судах, інше. Хоча і в Польщі мале і середнє підприємництво стикається з відповідними проблемами, однак українським МСП і владі, як на мене життєво, необхідний польський досвід діяльності Речника Малих і Середніх Підприємців Польщі. Можливо за умов його ефективної діяльності в Україні було б менше різноманітних сумнівних законодавчих ініціатив та рішень влади, а відповідно  і протестів бізнесу, як це зокрема має місце з українськими ФОПами.

До речі, я не ідеалізую, як  ситуацію МСП в Польщі, так і бізнес-оточення там в цілому, все в цьому житті відносне… У всіх свої проблеми. Тому, в числі іншого, ознайомлення з Десяткою польського Речника МСП, дасть можливість українському читачу частково зрозуміти системні проблеми польських МСП. Просто є речі, які, в порівнянні з нашою українською ситуацією, заслуговують на увагу і перейняття хороших польських практик для України.

На завершення в додатку до цієї статті подаю український переклад відповідної інформації з порталу польського Речника (Омбудсмена) МСП, яка, на мою думку, може бути корисна для українських читачів, які цікавляться відповідним польським досвідом.

Також всіх запрошую проглянути панель за участі Речника малих і середніх підприємців Польщі п.Адама Абрамовіча, яка відбулась 24 листопада під час проведення XII Baltic Business Forum, який цього року, у зв’язку з пандемією COVID-19, проходив в он-лайн режимі і співорганізатором/партнером  якого в числі інших вже традиційно є Польсько-Українська Господарча Палата і створені нею проекти.

https://www.youtube.com/watch?v=SPZbxkx766w&feature=youtu.be&ab_channel=EuropeNorthEastInternationalAssociation

Олег Дубіш

Десятка Речника (Омбудсмена) МСП Польщі

Системні зміни для підприємців

Постулати 244 організацій, що входять до Ради підприємців при Омбудсмені МСП

  1. Реформа ZUS (соціальне страхування) для підприємців

1) Вилучення обмеження (ліміту) поступлень, яке не перевищує 120 тис. злотих, із закону “Mały ZUS Plus”

Це дозволить покривати Small ZUS Plus підприємцям, які отримують більш високі поступлення, але через специфіку їхнього бізнесу (особливо людей, що займаються торгівлею, брокерською діяльністю тощо), це не означає, що вони отримують відповідний дохід.

Виключення сплати зменшених внесків макс. протягом 36 місяців за останні 60 місяців роботи, щоб Mały ZUS Plus міг стати своєрідним “податковим порогом”, а не просто черговим тимчасовим полегшенням.

2) Цільовим чином , ми пропонуємо альтернативно:

а) запровадження добровільного соціального страхування, подібного до німецького. Кожен підприємець міг би вирішити, чи хоче він сплачувати внесок, чи хоче заощадити для майбутньої пенсії самостійно. Підприємець був би зобов’язаний сплатити внесок на медичне страхування до Національного фонду охорони здоров’я;

б) невеликий ZUS для всіх підприємців з пізніше невеликою пенсією за вислугу років, подібно до страхування фермерів у KRUS – системі, що діє у Великобританії.

  1. Мінімальна заробітна плата на рівні половини середньої заробітної плати в кожному районі.

Мінімальна заробітна плата повинна бути пов’язана з конкретним об’єктивним економічним параметром.

Існують суттєві відмінності між середньою зарплатою в Польщі в окремих повітах.

Застосування мінімальної заробітної плати у розмірі половини середньої заробітної плати у повіті буде прийнятним для підприємців у менш економічно розвинених повітах та призведе до швидшого розвитку регіонів.

  1. Заборона накладати законодавством нові бюрократичні зобов’язання для мікропідприємців та зменшення існуючих.

Введення загального пункту до Закону про підприємців, що виключає мікрокомпанії з нових зобов’язань або формально-правових обмежень.

Проведення моніторингу шкали звітності. Виключення дублювання даних у звітах до окремих установ та усунення непотрібних нормативних актів, таких як, наприклад, ведення бази даних про відходи та спрощення інформаційних зобов’язань згідно з RODO (охорона персональних даних). Це положення створено за зразком британських стандартів, де найменші компанії мають лише мінімальні бухгалтерські зобов’язання.

  1. Зміни до економічного законодавства , що передбачають зобов’язання для підприємців з випередженням за півроку.

Часті зміни законодавчих актів, що стосуються підприємців, негативно впливають на функціонування бізнесу.

Неодноразові зміни до тих самих нормативно-правових актів протягом року, а також прийняття актів із коротким періодом vacatio legis змушують підприємців дивуватися змінам законодавства, а це означає, що вони не в змозі належним чином до них підготуватися.

У зв’язку з вищезазначеним, ми пропонуємо запровадити можливість змін у сфері економічного законодавства, введення зобов’язань для підприємців згідно з новим законодавством з необхідним vacatio legis,що виносить мінімум 6 місяців.

  1. Одноразові розрахунки за доходами без обмежень, поряд із пристосуванням ставок до можливостей в окремих галузях

До Закону про єдиний податок на доходи фізичних осіб слід внести зміни..

Усі підприємці повинні мати право використовувати одноразову суму за зареєстровані доходи, незалежно від суми отриманого доходу та виду діяльності.

Ставки податку на приходи слід встановлювати так, щоб в окремих галузях вони генерували подібні  поступлення до бюджету , як податок на прибуток.

  1. Неможливість зупинити період податкового зобов’язання

Чинні норми, що діють на сьогодні, дозволяють призупинити дію прострочки податкового провадження на момент порушення кримінального та фіскального провадження. Така практика призводить до зловживань. Ми пропонуємо:

а) скасувати вищезазначене положення, що дозволяють зупинити строк позовної давності податкового зобов’язання шляхом порушення кримінального та фіскального провадження,

б) податковий орган міг би продовжити строк позовної давності для податкового зобов’язання через поточне податкове провадження, але лише у виняткових та особливо виправданих випадках один раз на строго визначений проміжок часу. Рішення органу підлягатиме перегляду адміністративним судом, який зможе його скасувати.

  1. Апеляційна рада за участю представників професійних органів самоврядування та служб

Призначення нового органу – апеляційна колегія при Міністрі фінансів.

До його складу входили б представники органів професійного самоврядування (податкові радники, юристи та юридичні радники), омбудсмен з питань малого та середнього підприємництва, Національної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Міністерства розвитку.

Завданням ради було б розглянути законність апеляції на рішення воєводського адміністративного суду до Вищого адміністративного суду у випадку, якщо рішення є сприятливим для підприємця та є підстави для застосування принципів Конституції бізнесу. Рада діятиме за поданням податкових палат, які вирішать передати справу до наступної інстанції. Висновок Ради не буде обов’язковим для виконання.

При Апеляційній Раді діяла би також  так звана невелика дисциплінарна палата, яка є органом оскарження дисциплінарних рішень щодо державних посадових осіб.

  1. Реальна дисциплінарна та майнова відповідальність урядовців/державних посадових осіб.

Існуюча система дисциплінарного покарання посадових осіб на практиці не працює. Потрібна поправка до акта про майнову відповідальність державних службовців за грубі порушення законодавства та актів про державну службу та працівників державних установ.Суди не застосовують покарання згідно із Законом про майнову відповідальність через те, що існує умова грубого порушення положень. Посадова особа повинна нести відповідальність за будь яке порушення (не обов’язково грубе\значуще) закону, в той час як не призначення штрафу буде спричинене незначною виною або збитком.

У актуальній правній ситуації  дисциплінарні питання розглядаються комісіями сформованими з чиновників\урядовців. Ми пропонуємо розгляд дисциплінарних справ органом вищого рівня під контролем Дисциплінарної палати при Апеляційній Раді.

  1. Обмеження практики зловживання тимчасовими арештами підприємців

Проблема полягає у зловживанні прокурорами та судами практики застосування тимчасових арештів у контексті економічних злочинів проти підприємців, тобто “Документарні  злочини”, де більшість доказів базується не на знаннях, отриманих під час опитування свідків, а лише на забезпеченні відповідних вилучень/наборів документів.

Пропозиції:

а) скорочення максимальної тривалості попереднього ув’язнення до 9 місяців.

Суд у підготовчому провадженні за клопотанням прокурора  застосовує арешт на 3 місяці, суд першої інстанції, уповноважений розглядати справу, у разі потреби може продовжити цей час знову на 3 місяці, а апеляційний суд ще на 3 місяці,

  1. b) введення системи електронного нагляду (SDE) до каталогу запобіжних заходів (глава 28 КПК) – заміна тимчасових арештів в слідчих ізоляторах електронним наглядом.
  2. Скорочення тривалості господарських проваджень

Відповідно до нових положень Цивільного процесуального кодексу, голови судової колегії та суду зобов’язані вжити заходів для забезпечення розгляду справи не пізніше 6 місяців з дати подання відповіді на позовну заяву.

Щоб цей час зберігався на практиці, необхідна глибока оцифровка судових процесів – від запровадження ефективної електронної послуги до дистанційного проведення деяких слухань та інших конкретних інструментів для вдосконалення роботи судів.

Правова основа  діяльності польского Речника (Омбудсмена) МСП

У ЖУРНАЛІ ЗАКОНОДАВСТВА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА від 30 березня 2018р. під Поз. 648 в Акті від 6 березня 2018 року про Уповноваженого з питань малого та середнього підприємництва визначено правову основу, повноваження та завдання Речника (Омбудсмена).

Текст Закону за посиланням:

Завдання Омбудсмена з МСП перш за все включають:

  • надання висновків щодо проектів нормативно-правових актів, що стосуються інтересів мікро, малого та середнього підприємництва та принципів ведення підприємницької діяльності;
  • допомога в організації медіації\контатктів між підприємцями та адміністрацією;
  • співпраця з неурядовими, громадськими та професійними організаціями, метою яких є захист прав підприємців із сектору МСП;
  • освітня та інформаційна діяльність у сфері підприємницької діяльності в Польщі, зокрема у галузі підприємництва та економічного права.

Компетенції Омбудсмена з МСП:

Омбудсмен компетентний діяти лише у справах між підприємцем та адміністрацією, місцевим самоврядуванням чи державною установою . Він не уповноважений діяти у суперечках між підприємцями.

Повноваження Омбудсмена  інтервенційного характеру дозволяють Речнику здійснювати:

  • запити до державних органів щодо надання пояснень, інформації або розкриття файлів та документів стосовно справ конкретних підприємців;
  • підтримку підприємців на стадії адміністративного судочинства та, за необхідності, також подання скарги до адміністративного суду;
  • звернення до відповідних відомств та адміністративних органів щодо надання юридичних пояснень особливо складних нормативних актів про підприємницьку діяльність;
  • у разі розбіжностей у застосуванні закону судами, можливість передачі розгляду проблеми до Вищого адміністративного суду або Верховного суду.

Як працює омбудсмен?

Омбудсмен вживає заходів за посадою чи за звернення.

Після розгляду звернення:

  • вказує заявнику на його права та засоби дій;
  • передає справу до відповідного органу;
  • відмовляється вживати заходів, про що повідомляє заявника, обґрунтовуючи свою позицію.

Омбудсмен займається:

  • наданням висновків щодо проектів правових актів, що стосуються інтересів підприємців та принципів започаткування, здійснення або припинення господарської діяльності на території Польщі;
  • співпрацею з неурядовими, громадськими та професійними організаціями, статутні цілі яких передбачають захист прав підприємців;
  • співпраця з асоціаціями, громадськими рухами, іншими добровільними асоціаціями та фондами, а також із закордонними та міжнародними органами та організаціями, що працюють на захист прав підприємців та дотримання принципу свободи економічної діяльності та рівного ставлення;
  • ініціювання та організація освітньої та інформаційної діяльності, пов’язаної з реалізацією економічної діяльності в Польщі, зокрема у галузі підприємництва та економічного права.
Олег Дубіш

Перший віце-президент Польсько-Української господарчої палати, учасник Українсько-польського Форуму партнерства під патронатом Міністрів закордонних справ Польщі та України