Польсько-українська військова співпраця протягом історії

Сьогодні, 16 листопада, в Червоному корпусі Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка говорили про польсько-українську військову співпрацю протягом історії. Ця розмова відбулась під час конференції «Україна-Польща: За нашу і вашу свободу», присвяченої до 100-річчя відновлення незалежності двох народів і 98 річчя «Варшавської угоди».

Нерідко Юзефа Пілсудського та Симона Петлюру називають «архітекторами польсько-українського порозуміння», адже саме вони, 98 років тому (21 квітня 1920 року у Варшаві) підписали польсько-українську міжнародну угоду, яка увійшла до історії під назвою Варшавський договір, або ж Договір Пілсудський-Петлюра. Складовою частиною договору була військова конвенція, підписана 24 квітня 1920 року, яка заклала підвалини спільних польсько-українських військових дій проти більшовицьких військ на території України.
Хоча я вже достатньо давно і багато відвідую різноманітні заходи присвячені тематиці польсько-українського військового партнерства, однак кожного разу відкриваю для себе все нові і нові нюанси та інформацію. Так було і цього разу, за що надзвичайно вдячний всім організаторам конференції і доповідачам з України та Польщі (програма в додатках).

Особисто для мене приємною несподіванкою і відкриттям стала присутність на сьогоднішньому заході представника Генерального штабу ЗС України п. Василя Павлова, який виступив з, як на мене, дуже цікавою і практичною доповіддю «Відродження національних бойових традицій у Збройних Силах України і польсько-українські історичні зв’язки». Приємно відзначати, що в умовах військової агресії Росії і зміцнення та розбудови нашого військового потенціалу, в Генштабі ЗСУ є люди, які знають і розуміють потребу використання історичного досвіду наших взаємовідносин та розвитку співпраці Польщі та України. Думаю що цей факт, разом з активною військово-технічною співпрацею збройних сил PL&UA, та оборонно-промислових комплексів Польщі та України створюють хороший фундамент для зміцнення обороноздатності наших країн.

Також окремо хочу відзначити польського громадського діяча, кіно продюсера, письменника та журналіста Міхала Оржеховського (Michal Orzechowski), який під час підсумкового обговорення на прикладі боротьби з більшовиками льотчиків «Eskadry Kosciuszko”, життєвої долі Меріана Купера ( Merian C.Cooper) підняв питання історичного досвіду спільної співпраці Польщі та України з військовими США.

Враховуючи глобальні реалія нашого сьогоднішнього Світу, агресивну політику Росії по відношенню до своїх сусідів, а також євроатлантичні плани України та наш рух в сторону НАТО, такий досвід наших спільних PL-UA відносин з США треба особливо добре пам’ятати, пропагувати та активно розвивати і використовувати в наші дні.

Олег Дубіш