Про іноземців в наших держкомпаніях

Про іноземців в наших держкомпаніях

Про іноземців в наших держкомпаніях.

Це питання багато обговорювалось, особливо останнім часом.

Суть питання: чому в держкомпанії наймаємо іноземців, а не наших громадян? Чи виправдано утримувати іноземців замість наших громадян?

Наскільки я розумію, логіка запрошення іноземців в держкомпанії полягала в наступному: іноземці краще, тому що вони компетентні, не беруть хабарів та не вразливі до місцевого політичного впливу. Цю логіку можна зрозуміти.

Але:

Щодо переваг в компетентності, маю підстави сумніватися. Наскільки я знаю, в нашому приватному секторі українські топ-менеджери давно не поступаються іноземним, а досить часто виглядають навіть більш компетентними.

Також я не вірю, що серед наших громадян неможливо знайти людей, які не беруть хабарів та не піддаються політичному впливу.

Крім того, наші громадяни будуть обходитись нам дешевше, ніж іноземці (тут ми не говоримо про Коболєва та подібних).

Іноземці – не панацея. Якщо не знайдуться компетентні та чесні люди серед українців, іноземці нас однаково не врятують. Але я абсолютно впевнена, серед українців такі люди є.

Отже, закликаю Уряд (щодо посад в правліннях та наглядових радах держкомпаній):

1) Більше не наймати іноземців в держкомпанії.

2) Там, де це юридично можливо, в держкомпаніях замінити іноземців на наших громадян.

3) Там, де припинити відповідні трудові контракти неможливо, забезпечити, щоб такі контракти з іноземцями не поновлювались та не продовжувались.

4) В держкомпаніях роль іноземців обмежити дорадчими функціями (з поміркованими зарплатами).

Ірина Верещук

Народний депутат ВР України, президент Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик, доцент кафедри політології Національного педагогічного університету ім. П.Драгоманова.