Про підлабузників, сбитих льотчиків та наївних мрійників
Про підлабузників, сбитих льотчиків та наївних мрійників.
Себто про громадську раду при міні-цифрі.
Часу небагато, тому сьогодні коротенько, без лонгріду.
Мене регулярно запитують чому я не подався до громадської ради при міністерстві цифрової трансформації (далі – міні-цифра).
Камон, невже це не очевидно?
По-перше, співпраця у будь-якому вигляді з абсолютно надуманим “міністеством АйТі” є по суті підтвердженням доцільності його існування, погодженням та прийняттям. “Панять і прастіть”.
Слова “я йду їх покращити” – або наївність, або брехня, або самообман.
По-друге, у чому сенс, скажіть будь ласка? Громарада не має ніяких (ніяких, Карл!) повноважень і тому не може суттєво вплинути на некомпетентних чиновників. Не має рук та ніг, лише рот, та і той без зубів.
У нас зараз є громради буквально в усіх органах виконавчої влади, у томі числі Держспецзв’язку.
І шо? Помогло?
Фактично громради – це “гурток по інтересам”, де збираються дуже зацікавлені особи “порішати свої питання”.
Дуже хочуть туди потрапити представники великого бізнесу – щоб бути поближче до влади; псевдо-громадські діячі на кошти того самого великого бізнесу або на західні гранти – також вирішувати питання тих, хто їм платить зарплати; провладні персонажі за завданням чиновників; і ще немало тих, кого зелені відсунули від годівниці і більше до неї не підпускають, а вони дуже хочуть повернутися.
І ледь не забув – йдуть туди також і наївні ідеалісти (хоча не такі вже й наївні насправді).
Їм я хочу повідомити, що у тому тераріумі у вас буде всього два шляхи: або стати “таким як усі”, або якнайшвидше покинути те кубло.
Скажу відверто: зі списку у 35 кандидатів https://cutt.ly/Wd3Asq5 я знаю лише дев’ять людей. Можливо, усі інші – з ІТ-бізнесу, де я знаю небагатьох.
Але вибіркове вивчення біографій деяких кандидатів призвело до саркастичної посмішки – подається туди буквально хто попало, навіть до ІТ відношення дуже далеке, не то що до кібербезпеки.
Тобто, як і раніше, громрада при міні-цифрі буде виключно бутафорією, розсадником корупції, а також засобом легітимізації авантюрних рішень чиновників-підлітків у міні-цифри.
Я не хочу і не буду причетний до всього цього цирку з конями, та і совість залишиться спокійно собі дрімати.
А ще мене дуже потішило, що серед кандитадів я не знайшов жодного справжнього фахівця з кібербезпеки. Це означає, що не тільки міні-цифра ігнорує кібербезпеку, але і кібер-професіонали ігнорують міні-цифру. Тобто “все нормально, падаємо”.
Наприкінці прошу товариство насолодитися (скріншот під дописом) як високо заступник міністра цифрової трансформації України пан Олексій Вискуб оцінює мою скромну творчу діяльність (мова йшла про тиск на бізнес з боку чиновників міні-цифри https://cutt.ly/Zd3Jq38 ).
Гарної всім п’ятниці.
P.S.: за численними проханнями, наступного тижня вийде новий епізод циклу «Кіберзахист від держави», і щоб його не пропустити – підписуйтесь на мій YouTube-канал https://cutt.ly/Cd3JTmx
