«Про програму «Філософія особистості з Анною Стожко» та що треба робити для того, щоб поляки та українці більше знали один про одного»

«Про програму «Філософія особистості з Анною Стожко» та що треба робити для того, щоб поляки та українці більше знали один про одного»

Під кінець минулого року за підтримки української команди Польсько-Української Господарчої Палати на базі пов`язанного з нами проекту Україно-польської медіаплатформи (https://upmp.news/) стартував цикл авторських програм «Філософія особистості з Анною Стожко».

Надзвичайно вдячний Ані – «нашій Ганусі» за те, що вона взяла на себе роль автора і ведучої цієї програми, та координацію зусиль  щодо її підготовки і виходу «до друку і в світ». Випереджуючи можливі питання, хотів би поділитись деякими своїми думками про те, чому саме така програма і саме в такому форматі стала нам цікава і чому в успішній реалізації цього проекту ми бачимо певну нашу місію в справі зміцнення польсько-українського партнерства.

Не одне десятиріччя, займаючись польсько-українськими відносинами (починаючи з родини) та питаннями нашої економічної співпраці, як і багато інших учасників польсько-українського діалогу, я весь час з певною гіркотою спостерігаю, як все ж таки, в масштабах народів, попри географічну близькість, ми часто-густо НЕ ДОСТАТНЬО знаємо і розуміємо психологію, життєву філософію і цінності один одного. Колишній президент України Леонід Кучма колись написав і опублікував книжку з дуже символічною назвою «Україна не Росія». Але на мою думку так само можна написати окрему книгу під назвою «Українці не поляки, або чи і коли Україна наздожене Польщу».

Не так давно, в середині грудня 2020р., в онлайн форматі відбулось  засідання  ХІІ Форуму Польща-Україна, організаторами якого виступили форум Ідеї Фонду ім. Стефана Баторія (Варшава) та Фонд «Відродження» (Київ) у співпраці з Радою зовнішньої політики «Українська призма» (Київ).

Так от, я з інтересом прослухав в записі дискусію і виступи всіх учасників  цього форуму під симптоматичною для нашого сьогодення назвою «Криза демократії і нові політичні актори».  Під час дискусії я звернув особливу увагу на виступи  деяких учасників, які говорили про взаємну обізнаність поляків і українців щодо реальних процесів в їх країнах і роль медіа в цьому процесі. Зокрема на цій темі зупинилась  журналістка Олена Бабакова, українка, яка вже 12 років проживає в Польщі. Пані Олена, як на мене, дуже слушно торкнулась кількох проблемних питань пов’язаних з ЗМІ і медіаресурсами в цілому, зокрема про те, що українці загалом не багато знають про Польщу, і що   український медійний мейнстрим в частині взаємної уваги не симетричний з польським і не приділяє польській тематиці  стільки уваги, скільки польський – українській. Інформаційний попит на «українськість» в Польщі значно більший, чим на «польськість» в Україні. При цьому  інформація українських експертів в українських медіях часто густо зводиться до двох рівнів дискусії – того, що в Польщі хороший стан економіки і на заробітках там можна отримати 1000 євро в місяць і другий рівень –  суб`єктивні оцінки деяких українських експертів про те, що, на їх думку, «Качинський руйнує польську демократію», а значить в Україні в порівнянні з Польщею не все так погано…Пані Олена також слушно згадала, що  існують також і  інші україномовні медіаресурси, але  фінансуються вони польською державою чи загалом польською стороною.  Однак в силу певних причин вони, на жаль,  дуже специфічно\обережно підходять до «гострих» для Польщі і її актуальної влади питань і часто концентруються на темах пов’язаних, наприклад, Білорусю, Росією і т.п. Як одному з керівників організації, яка займається розвитком економічної співпраці між Польщею та Україною і польсько-українського партнерства в широкому розумінні цього терміну, мені дуже припав до вподоби   акцент  виступу п.Олени Бабакової та інших  щодо важливості для української сторони об`об’єктивної  економічної та бізнесової інформації про Польщу і наші відносини,  в прив’язці до важливості знання і розуміння в Україні соціальних, культурних, політичних та інших процесів в Польщі.

Повертаючись до українських реалій, польсько-української співпраці і деяких думок щодо програми  «Філософія життя з Анною Стожко», зазначу, що попри всі складнощі нашого турбулентного сьогодення  і спільної історії, я все ж таки оптимістично дивлюсь в наше спільне з Польщею  майбутнє в єдиній європейській родині. Хоча усвідомлюю, що попереду нас чекає багато випробувань і нелегка дорога. В чому причина для оптимізму? Найкоротша відповідь – в людях. Особливо в тих професіоналах і подвижниках, філософія особистості яких нерозривно повязана з європейською Україною.

Вже кілька років в медіа просторі прижився термін «deep state» (глибинна держава).  Так само популярним став термін «глубинный народ» (рос.). Багато іноземців, які з різних причин  стикаються з Україною і Польщею, дуже часто задають собі питання – а що ж собою представляє глибинний український\польський народ, які його погляди, філософія  і цінності?  Дуже часто наші топові засоби масової інформації, в залежності від інтересів і поглядів їх власників, мають дуже вузький фокус уваги по певному обмеженому колі вибраних експертів, знаметистотей та різноманітних політичних діячів і громадських активістів. Не є також великою таємницею, що така ситуація, особливо з врахуванням гібридних впливів третьої сторони,  використовується для відповідних                                                                                                                                                                                                                                                      маніпуляцій з суспільною свідомістю і не відображає всієї повноти процесів,  які відбуваються в польському і українському суспільствах та в наших двосторонніх відносинах.

Своїм конкретним проектом і загалом діяльністю Україно-польської медіаплатформи (upmp.news), не претендуючи на ексклюзивність чи «супер-пупер» технічний рівень, ми  хочемо, в міру своїх скромних можливостей і нашого розуміння реалій спільного сьогодення, попробувати  збалансувати цей недолік,  коли мова заходить про польсько-українські відносини.

Вважаю дуже символічним, що першим гостем програми «Філософія особистості з Анною Стожко» став ветеран українсько-російської війни, офіцер Генерального Штабу ЗСУ, знаний військовий блогер та аналітик Анатолій Штефан, також відомий як «Штірліц». Україно-російська війна і захист від гібридної агресії РФ, зокрема в інформаційній сфері, на нашу думку є і ще значний час будуть одним з найбільших викликів не тільки для українського суспільства, але і для наших польських друзів та всього Західного Світу. Тому особистості з передової боротьби з агресором повинні бути в фокусі нашої спільної суспільної уваги, а їх безцінний досвід, постава та життєва філософія дуже важливі і повинні бути добре знані та шановані не тільки в Україні.

В майбутньому, наскільки мені відомо, Аня планує зустрічі і розмову (в т.ч. на польській мові) з надзвичайно широким колом українців і поляків, представників різноманітних професій, бізнесів і талантів, які своєю життєвою філософією та досягненнями  роблять нашу дійсність кращою і світлішою, зміцнюють польське-українське партнерство і  крок за кроком, попри всі складнощі і проблеми, формують наше спільне європейське майбутнє.

До нових зустрічей!

Олег Дубіш

Дивіться програму і читайте нас за посиланнями:

https://www.facebook.com/philosofiya.osobystosti

https://upmp.news/

www.edialog.media

https://www.youtube.com/channel/UCVUukJPDJP5r6wcMmROQrlQ/videos?disable_polymer=1

https://www.facebook.com/pl.ua.platform.regional.development

 

 

Олег Дубіш

Перший віце-президент Польсько-Української господарчої палати, учасник Українсько-польського Форуму партнерства під патронатом Міністрів закордонних справ Польщі та України