Про торгівлю на Форумі «Європа-Україна» в Жешуві.

Про торгівлю на Форумі «Європа-Україна» в Жешуві.

«Як усунути бар’єри для торгівлі та міжнародної економічної співпраці?» – так називалась одна з перших дискусійних панелей, якою 24 січня розпочинався цьогорічний ХІІ Форум в Жешуві «Україна-Європа». Як модератор цієї дискусії я зокрема згадав відому в Україні книгу норвезького економіста Еріка С.Рейнарта «Як багаті країни збагатіли …і чому бідні країни лишаються бідними» і попросив учасників панелі в числі іншого прокоментувати наступну цитату автора з передмови українського видання цієї книги: «Сьогодні найкращою порадою, яку я можу дати, щоб українська економіка процвітала і максимальне число українців мали добре оплачувальну роботу в рідній країні, є наступна « Не робіть так, як німці кажуть вам робити, а робіть так, як робили німці…».

Від себе хочу добавити, що сьогодні Німеччина є основним торгівельно-економічним партнером і інвестором для Польщі. Як на мене альтернативи повторення основних елементів польського досвіду і « польської» трансформації в України не має, але крім позитивних аспектів в Україні варто усвідомлювати і основні так звані «пастки», в які, як стверджується в відповідній стратегії діючого Уряду Польщі, потрапила польська економіка. Одну з таких пасток самі поляки називають «Брак рівноваги», і характеризують її наступними економічними показниками:
– 95 млрд. злотих щорічно потрапляє до закордонних інвесторів;
– 2 більйони злотих закордонних пасивів в Польщі;
– 2/3 польського експорту створюють фірми з закордонним капіталом;
– 50% продукції промисловості Польщі створюють закордонні фірми.

Пізнавальною є ситуація в польській внутрішній торгівлі, адже всі основні 10 торгових мереж в Польщі, які контролюють основний об’єм відповідної торгівлі в цілій країні, це фірми з іноземним капіталом. Для прикладу безумовний лідером польського ринку торгових мереж є  португальська Jeronimo Martins Polska з брендами Biedronka та Hebe.

 
Ось так. Нічого надзвичайного чи страшного, особливо для тих 2 млн. українців, які зараз працюють в Польщі. Рівень життя і розвитку економіки в Польщі та Україні кричущо неспівмірні. Але! Завжди варто знати ЩО і ЗА ЯКУ ЦІНУ нас може очікувати попереду.

В модерованій мною дискусії прийняли участь:

Mark Alexander Friedrich, Менеджер Міжнародних Відносин METRO AG, Німеччина;

György Kota, Виконавчий Директор Угорсько-Української Торгової Палати, Угорщина;

Edward Bajko, Голова Правління, Кооперативний Молочний завод Спомлек, Польща;

Krzysztof Ślęzak, Директор, Агенція Розвитку Промисловості, Відділення в Мєльцу, Польща;

Maurizio Aronica, Засновник, BridgEast Consulting Kft., Італія

Організатори так сформулювали основні питання для відповідної дискусії:

Товарообіг між Україною та ЄС швидко зростає. З набуттям чинності угоди про вільну торгівлю кількість українських компаній, які експортують товари до ЄС, подвоїлася. Компанії, які раніше експортували товари до Росії, знаходять нові ринки в Європі, Африці, США і Канаді. Більш того, зростає торгівля продуктами з високою доданою вартістю. Які виклики чекають європейських підприємців на українському ринку, а які українських бізнесменів в країнах ЄС? Чи, враховуючи потреби в галузі економічної інфраструктури в Україні, нормалізація економічного життя, поліпшення інвестиційного клімату, впровадження європейських стандартів підприємництва відкриє нові можливості для іноземних інвесторів? Ось деякі тези з виступів учасників панелі:

Мауріціо Ароніка – у свому виступі відзначив, що треба наполегливо працювати, щоб змінити ставлення європейців до самої України та української продукції. Як приклад він навів українські органічні продукти харчування, які в даний час не знаходять належного ринку збуту в Європі, оскільки до цих пір існують ментальні бар’єри для європейських споживачів.

Едуард Байко обговорив ринок молока в Україні з польської точки зору. Для Польщі він не є ключовим, але разом з цим важливим і таким за якого слід боротись. Українське виробництво сиру є великим і достатнім для місцевого ринку.

Проте  існує значний потенціал  у сфері інвестиційного співробітництва в Україні. Однак необхідна політична стабільність. Проблемним і важким є достовірний аналіз інвестиційного ризику в Україні.

Процес сертифікації та авторизації харчових продуктів є дуже важливим. У Німеччині, на жаль, досі залишається ментальний стереотип, який поєднує Україну з Чорнобилем. Тому в тому числі через такі причини з’являються проблеми – відзначив Марк Александр Фрідріх. Багато зроблено, здійснено багато важливих реформ, і вибори цього року будуть вирішальними для подальшого розвитку.

Дьорді Кота окреслив історичний контекст економічного розвитку України. Після розпаду СРСР наш східний сусід опинився у своєрідному вакуумі, в розриві між Сходом і Заходом. Це змінилося за останні роки. Україна зараз знаходиться на правильному шляху, як і ставлення ЄС до цієї країни. Проблема, однак, є впровадження, реалізація та виконання рішень та домовленостей. Однією з першочергових проблем залишається погана транспортна інфраструктура.

Кшиштоф Слезак презентував діяльність та досвід Агентства промислового розвитку і його філії в м. Мелец. Під час інтерв’ю з українськими партнерами найбільш поширеними питаннями є досвід, пов’язаний зі створенням та розвитком спеціальних економічних зон. Появляються й українські інвестори, які хочуть інвестувати в Польщу. В Україні діють також польські підприємці. Проблема полягає в тому числі в необхідності мати посередника, контролювати працівників і існують проблеми з відшкодуванням ПДВ.

Не всі вищевказані тези учасників панелі є без дискусійними, але під час нашої розмови в Жешуві ми старались зробити дискусію відвертою, цікавою і корисною для всіх учасників та слухачів. До речі, в залі я помітив багато авторитетних гостей, політиків та урядовців зокрема були серед них і колишній Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах та група колишніх та актуальних народних депутатів України.

Олег ДУБІШ

Олег Дубіш

Голова Правління БО «Благодійний фонд Польсько-Українського партнерства», Голова Ради Польсько-Української Господарчої Палати