ПРОДОВЖУЮЧИ ТРАДИЦІЇ МІХАЛА БОЇМА, АБО КІЛЬКА СЛІВ ПРО ТЕ, ЯК НОВИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ ПОЄДНАЄ КИТАЙ- УКРАЇНУ-ПОЛЬЩУ.

ПРОДОВЖУЮЧИ ТРАДИЦІЇ МІХАЛА БОЇМА, АБО КІЛЬКА СЛІВ ПРО ТЕ, ЯК НОВИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ ПОЄДНАЄ КИТАЙ- УКРАЇНУ-ПОЛЬЩУ.

Китай все активніше виходить на ринки Центрально-Східної Європи. Це відчувається в Польщі. Це також  можна спостерігати в Україні.

Написати цей матеріал мене надихнула участь в Українсько-китайському економічному форумі: Перспективи співробітництва в межах ініціативи «Один пояс – один шлях» , який 4-го липня відбувся в Києві в Торгово-Промисловій Палаті України.

Економічна співпраця між Україною та Китаєм динамічно зростає. За 2017 рік обсяг двосторонньої торгівлі Україна-Китай зріс на 18% і становив $7,7 млрд. Тенденція нарощення триває  й  у поточному році: у І кварталі він досягав майже $2 млрд, тобто зріс на 18,7%, перевищивши показник попереднього року. Співпраця з Китаєм надзвичайно важлива, як для України так і для Польщі, а це створює хороше підґрунтя для багатосторонніх проектів і ініціатив. Особливо це важливо враховуючи глобальну ініціативу уряду Китаю щодо торговельно-економічної, культурної та науково-технологічної співпраці “Один пояс, один шлях”.

В медіа та інтернеті є вже багато матеріалів, щодо цієї ініціативи та її наслідків для України. Особисто мені дуже імпонує матеріал опублікований 2 липня на «Європейській правді»: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2018/07/2/7083688/, і я хотів би поділитись з читачами  деякими тезами з цієї публікації:

«В рамках ініціативи (“Один пояс, один шлях”) розбудовується найбільш масштабний транспортно-логістичний проект ХХІ століття, який поєднає Китай та країни Західної Європи.

В розвиток країн уздовж Нового Шовкового шляху Китай інвестує великі кошти. До 2020 року інвестиції сягнуть позначки $800 млрд. А щорічний товарообіг між Китаєм та країнами-учасницями становитиме $2,5 трлн.

Сьогодні ініціатива вийшла далеко за межі Китаю та охоплює 66% населення світу в 73 країнах. За розрахунками Українського інституту майбутнього, ці держави створюють 37% світового ВВП та залучають 24% глобального потоку прямих іноземних інвестиції.»

«Протягом останніх 4 років спостерігається активізація торговельно-економічної співпраці Китаю та України. На сьогодні Китай – один із головних торговельних партнерів України. Загальний товарообіг за перші 4 місяці 2018 року становить $2,6 млрд (8,4%). І якщо частка українського імпорту в торговельному балансі КНР – лише 0,08%, то для України це – понад 12%.

Україна експортує до цієї держави переважно сировину – кукурудзу та руди. Натомість імпорт з КНР – це високо- та середньо технологічні товари: мобільні телефони та пристрої, діоди та комп’ютери).

Частка китайських інвестицій в економіці України станом на 2017 рік становила лише 0,08%

$18 млн ПІІ вкладені у акціонерний капітал, ще $20 млн – у боргові інструменти. На ринку угод злиття і поглинання ситуація оптимістичніша. За 10 років китайські компаній придбали українських компаній на суму $7,5 млрд.

Китайські інвестори придбали підприємства енергетичного сектора ($180 млн) та уклали контракт у транспортному секторі ($100 млн). На завершальній стадії – дві угоди у фінансовому та банківському секторах, купівля Українського банку реконструкції та розвитку та 25% акцій української фондової біржі ПФТС.

Активізація двосторонньої співпраці обумовлена низкою фактів.

По-перше, віднедавна Україна та Китай перейшли на рівень стратегічних відносин, формалізувавши це рішення у двосторонніх договорах: По-друге, у грудні 2017 року українська та китайська сторони підписали план дій у межах “Економічного поясу Шовкового шлях” та “Морського Шовкового шляху у ХХІ ст.”.

Ці документи окреслили місце України у глобальній ініціативі Китаю.»

Я хочу окремо зауважити, що в числі найбільш актуальних та перспективних українсько- китайських спільних інфраструктурних проектів експерти відзначають проект «Будівництва євроколії від Чорного моря до Польщі». Інвестиційна потреба – від $3 млрд до $5 млрд. Потенційний ефект для ВВП України за 10 років – $15-20 млрд.

 

Приймаючи до уваги агресію РФ стосовно України, інші геополітичні  фактори, я загалом (хоча і з деякими нюансами), поділяю  висновок відповідних експертів про те, що : «У політичному аспекті розвиток співпраці України з КНР – це можливість для стримування та врівноваження американського та російського впливів. Крім того, залучення в Україну великого державного китайського капіталу зменшить ризики ескалації військових дій на території України з боку Росії та підвищить геостратегічну цінність України для Китаю».

Тепер кілька слів про те, як складається співпраця між Китаєм та Польщею з посиланням на нещодавнє  інтерв’ю польській газеті  “Rzeczpospolita” новопризначеного Посла Китаю в Польщі Пана Liu Guangyuan.

Відносини між Польщею та Китаєм останнім часом динамічно розвиваються. І я б сказав, що ця динаміка значно перевищує відповідні українські показники. В своєму інтерв’ю Посол Китаю в Варшаві відзначив три основних пріоритети співпраці Китаю та Польщі. По-перше, це поглиблення політичної довіри та співпраці. Було зауважено, що останніми роками особливо часто зустрічаються керівники високого рівня Польщі та Китаю, і тут  варто підкреслити історичне значення взаємних візитів президентів Анджея Дуди та Сі Цзіньпіна, які відбулися в проміжку шести місяців у 2015 та 2016 роках. Тоді китайсько-польські відносини були підняті до рівня комплексного стратегічного партнерства .Прем’єр-міністри обох країн також регулярно зустрічаються під час щорічного форуму співпраці між Китаєм та Центрально-Східною Європою.

Друга сфера діяльності – поглиблення прагматичної співпраці. Китай та Польща є взаємно найбільшими торговельними партнерами в своїх регіонах. У 2017 р. китайсько-польський торгівельний оборот досяг 21,23 млрд. доларів США, що на 20,4% більше, ніж у минулому році (нагадаю що торгівля між Китаєм та Україною за аналогічний період склала  дещо більше $7 млрд.). Вартість двостороннього інвестування постійно зростає, а такі компанії, як наприклад Huawei або Liugong прекрасно розвиваються над Віслою.

У результаті китайських інвестицій у Польщі було створено понад 20 000 нових робочих місць, які на 95 відсотків зайняті місцевими працівниками. Польська гра “Відьмак” завоювала чимало вболівальників у Китаї, а китайська торгова платформа Alibaba  перебиває всі  рекорди популярності в Польщі. Китай та Польща є важливими партнерами у проектах “Шовкового Шляху і Поясу” та “16 + 1”. Польща є єдиним з всіх країн Центрально-Східної Європи співзасновником-учасником Азійського Банку Інфраструктурних Інвестицій. Польща також однією з перших підписала угоду про співпрацю з Китаєм в рамках ініціативи  “Шовкового Шляху і Поясу”. Наш найбільший і найближчий Західний Сусід  також є важливим транспортним вузлом для 11 залізничних шляхів China Railway Express.

Третя пріоритетна  область діяльності полягає в розширенні контактів між людьми. Польща була однією з перших країн, які встановили дипломатичні відносини з новим Китаєм. Як заявив Посол Liu Guangyuan: «Ця традиційна китайсько-польська дружба з початку двадцять першого століття випромінює життєву силу». Мода на китайську мову швидко поширюється, Польща стала популярним туристичним місцем для китайських туристів, а кількість китайських університетів, що пропонують польську мову, щорічно зростає. Кількість іноземних студентів з Китаю перевищила тисячу в Польщі. Подібно до польських студентів у Китаї. 36 пар провінцій та міст з Польщі та Китаю встановили партнерство.

 Міжособистісний обмін є джерелом розвитку двосторонніх відносин, тому, за словами Посла Китаю в Польщі, необхідно «робити все можливе для постійного розвитку співробітництва між нашими країнами в галузі культури, туризму, на місцевому та інших рівнях, щоб воно поглиблювалось між нашими народами а також щоб існуюча в різних сферах  співпраця  між нашими країнами у різних сферах постійно отримували нові імпульси, які спонукають до дій».

А завершити цей матеріал, я б хотів спогадом про одну історичну постать, яку, на мою думку, можна вважати символом і прикладом співпраці між Китаєм та нашими братніми народами. Мова йде про мабуть мало відомого широкому загалу українців, поляків, євреїв і нащадків інших народів, які в середньовіччі проживали на території Речі Посполитої, мешканця середньовічного Львова Міхала Боїма (Michał Piotr Boym).

Кажу мало відомого, тому  що навіть мені, як уродженцю Львова, для якого відома Каплиця Родини Боїмів в центрі Львова біля Катедри є одним з найбільш улюблених архітектурних пам’ятників, нічого не було відомо про те, що з Львовом і цією капличкою пов’язана доля Людини, яка  з моєї точки зору, в контексті знань і відносин Європи та Китаю, заслуговує на славу і визнання не менші чим всесвітньо відомий венеціанець Марко Поло.Але на жаль,  як часто в житті буває – історичний PR, як  і історична правда та людська слава категорії вельми специфічні і примхливі…

 Міхал Боїм – син райці та війта Львова Павла Єжи Боїма. Уродженець Львова. У 14 років, перед обличчям смерті, дав обітницю святому Францішку Ксаверію, що у випадку одужання присвятить своє життя місійній діяльності на Далекому Сході. 16 серпня 1631 року став монахом-єзуїтом у Кракові, потім тут відбув новіціят. Вивчав філософію у Каліші, медицину в єзуїтській школі у Львові, згодом продовжував навчання у Кракові (теологія). У вересні 1641 року висвячений на священика, після відбуття третього монашого іспиту в Ярославі виїхав до Риму, звідти до Лішбоа (Лісабону). Наприкінці 1643 року разом з 10 ксьондзами, парою кліриків відплили до Макао.

Був місіонером при дворі Чжу Юлана — останнього представника династії Мін, котрий вважав себе імператором і вів партизанську боротьбу в Південному Китаї проти маньчжурських окупантів. У його листі від 11 січня 1644 р. з Мозамбіку до Рима містився перший для Європи у XVII ст. опис Південно-Східної Африки.

Автор численних наукових праць з флорифауни і географії Китаю і Південно-Східної Азії (загалом друком вийшло 25 праць).

У ботаніці відомий як автор праці «Флора Китаю» («Flora Sinensis», 1656), котрою запровадив практику публікацій «флор», як особливого виду ботанічної літератури. Зробив внесок у європейську медицину, опублікувавши у Німеччині серію книг з традиційної китайської медицини і фармакології. Зокрема, завдяки М. Боїму у європейській діагностичній практиці почали вимірювати пульс пацієнтів.

Виготовив перший європейський атлас Китаю, що складався з 18 великих кольорових мап.

Про Міхала Боїма, який добре знаний в Китаї, як і його захопливу життєву долю і доробок, потребу вшанування і промоції його пам’яті можна писати ще дуже багато…Іншим разом… Вищенаведені фати з Вікіпедії, це тільки частина захоплюючої життєвої біографії та навіть цього з головою вистачить для сценарію пригодницького серіалу. А згадав я про Міхала Боїма ще і тому, що попри географічні відстані, культурні, релігійні, ментальні та інші відмінності міжособистісний обмін, контакти, і усестороння співпраця з Китаєм для нас, як для нащадків народів, які населяли колишню Річ Посполиту мають давню спільну історичну традицію і важливо сьогодні з допомогою багатосторонньої співпраці  в т.ч. в рамках такої глобальної ініціативи, як «Один Пояс – Один Шлях», достойно продовжити і розвинути таку традицію взаємовигідних контактів, обміну та співпраці…

Олег ДУБІШ

 

Олег Дубіш

Перший віце-президент Польсько-Української господарчої палати, учасник Українсько-польського Форуму партнерства під патронатом Міністрів закордонних справ Польщі та України,