Сидячи на карантині, не втрачаймо критичного мислення

Сидячи на карантині, не втрачаймо критичного мислення.

Розумію, що декому психологічно важко працювати з дому, але ж треба залишатися у межах здорового глузду.

Це я до того, що останнім часом бачу публікації нібито етнічної належності за з результатами сканування обличчя додатком Gradient.
Тож давайте разом пройдемо шляхом людини, яка мислить критично.

По-перше, перед тим, як завантажити додаток (звісно, з офіційного магазину, еге ж?), подумаємо, а чи дійсно мені це потрібно? Сумно і хочеться розважитися. Ну поки що приймаємо такий аргумент.

По-друге, якщо додаток просить доступу до камери смартфону – це логічно, оскільки це прямо пов’язано з його функціональністю. Але якщо просить доступ до контактів, мікрофону – треба замислитися: а навіщо це додатку? Якщо потреба не очевидна – не давати прав доступу.

По-третє, суть популярності додатку у тому, щоб відсканувати обличчя користувача та надати процент етнічної належності. Але давайте подумаємо – а яким чином має працювати така бізнес-модель? Теоретично має бути так: додаток сканує обличчя камерою телефону та відправляє дані сканування на якийсь сервер, де зберігається величезна база даних мільйонів людей Світу з еталонними (!) рисами належності до певних національностей. На сервері наші дані співставляються з еталонними і користувачу надається результат.

І ось тут у критично-мислячої людини повинні початися вибухові реакції у головному мозку.

Звідки взято «еталонні» ознаки належності до певної національності? А чи точно вони еталонні? А чи взагалі можливо за 6-7 мільйонів років існування людства та безперервного процесу перемішання рас, визначити якісь однозначні критерії віднесення рис обличчя до певної національності?
Ну ок, це нібито розважальний додаток і ніхто не запевняє в еталонності, нехай.

Але ж результати сканування конкретного користувача, з конкретним акаунтом, до якого прив’язано FaceID – передаються невідомо кому, невідомо яким чином (в плані захищеності каналу передачі даних). Не відомо яким чином власниками додатку обробляються і кому потім передаються. І для яких цілей, до речі. Може, продадуть кіберзлочинцям, а може – спецслужбам. А може, розробники і самі є спецслужбами?

Тобто власник додатку може знати геть усе про власника акаунту і його точне обличчя. Не просто фотографію (де можна скривити рота, підняти брови чи якось інакше змінити зовнішність), а максимально точне 3D-зображення. До того ж деякі додатки отримують права доступу до камери, телефонної книжки, фотографій не питаючи дозволу користувача. А деякі питають, але все одно отримують доступ.

І що ж виходить? Теоретично цілком може бути, що не дуже законослухняний розробник/власник додатку має реальну можливість отримати повну інформацію про конкретну фізичну особу по ту сторону екрану смартфону – ім’я-прізвище власника смартфону (з телефонної книги), імена та контакти родичів, друзів, колег (телефонна книга+фото+emailклієнт), в яких соцмережах та під якими ніками зареєстрований (усе це є у смартфоні) та ще й точний 3D-скан обличчя. Якщо у власників сучасних моделей iPhone останнім (і важливим) кордоном захисту є ідентифікація по FaceID, і ваше обличчя теоретично може бути відоме лише в Apple, то користуючись якимись там Gradient або FaceApp, ви самостійно, задля тимчасової розваги, віддаєте ключ від вашого сейфу невідомим особам, з невідомою репутацією.
А ще знаєте яка вишенька на цьому тортику?

Розробили додаток Gradient росіяни. Ось тут можна почитати (російський ресурс): https://tinyurl.com/sany95z

Так само росіяни розробили FaceApp: додаток, який на підставі скану обличчя користувача моделює як воно виглядатиме у старості.
Соупадінійє? Хмм.

Чи може, хтось вважає, що «умовно-чесні» росіяни, які виїхали у пошуках кращої долі на Захід, перестали любити (віддалено) бєрьозкі та пушкінадостоєвського і пишатися расією-матушкойю на відстані? Чи може, розробники вигнали за поріг агентів гру-фсб з валізою грошей, не злякавшись прикладу «новічка», розправ над Березовським та Литвиненко? При тому, що гру-фсб цілком могло відпочатку таємно профінансувати розробку додатку, це в них запростяк. Нас ще чекатимуть гучні новини про Дурова та його Телеграм.

У середовищі професійних кібербезпечників давно відомо, що абсолютно безпечних додатків не існує: лише більше безпечні та менш безпечні. Деякі розробники витрачають купу часу та ресурсів на безпеку додатку, а деякі – взагалі не витрачають. Хто з них хто – взнати дуже важко, оскільки і ті, і інші не дуже розказують про вжиті заходи з підвищення безпеки додатку. Виключення: ProtonVPN, https://tinyurl.com/qvgqudg

Саме тому особисто я намагаюся уникати встановлювати собі будь-які додатки без гострої потреби. А якщо вже якийсь встановив – усвідомлювати та приймати потенційні ризики.

Але ж я кібербезпекою займаюся 20 років і визнаю, що маю професійну трохи параноїдальну деформацію сприйняття реальності.

Саме тому усе вищевикладене стосовно всяких градієнтів та фейсапів здається мені простим та логічним. Але бачу, що не всі усвідомлюють – наскільки небезпечно віддавати свої дуже персональні дані невідомим особам. Чомусь дані кредитної карти мало хто віддасть, а ось скан обличчя – запросто.

Комусь мої висновки можуть здатися перебільшеними та конспірологічними, а-ля «та_кому_я_потрібен», «це_ж_для_простих_людей».
Але якщо у Вас немає параної – це не значить, що за Вами не слідкують.