Співпраця з Польським Промисловим Лоббі (PLP), як елемент розвитку оборонно-промислового і військово-технічного партнерства Польщі та України.

Співпраця з Польським Промисловим Лоббі (PLP), як елемент розвитку оборонно-промислового і військово-технічного партнерства Польщі та України.

Під час крайнього відрядження до Польщі мав приємність 18 квітня  2026 р. прийняти участь в урочистих зборах Польського Промислового Лоббі (Polskie Lobby Przemyslowe im. Eugeniusza Kwiatkowskiego, PLP) з нагоди вручення відзнак “Bene Meritus pro Industria Poloniae”(Добре Заслужених для Польської Промисловості). Привітав учасників урочистих зборів PLP від імені української частини Польсько-Української Господарчої Палати і відповідних партнерських організацій в Україні, а також вручив почесні українські нагороди  Координатору PLP ,професору Павлу Сороці (prof.dr.hab.Pawel Soroka) і Патрику Огоновському ,члену координаційного комітету PLP (Patryk Ogonowski, członek Gremium Koordynacejnego PLP ). Відео мого привітання і вручення нагород керівництву PLP :

Моє особисте знайомство з PLP розпочалось ще давно до широкомасштабної військової агресії   росіїї проти України в 20022 році, в результаті регулярних відвідин однієї з найбільших в Європі оборонно-промислових виставок в польському місті Кєльце – MSPO. Крім ознайомлення з озброєннями, які виробники з багатьох країн Світу  представляють на цій виставці, я завжди з інтересом приймаю участь в науково-практичних конференціях, які в рамках цієї  виставки організовує PLP і особисто Павел Сорока. Особливо мене вразив рівень аналітики і напрацювань , які на цій конференції представляється  починаючи з 2022 року з особливим акцентом на наслідки війни в Україні для польського оборонно-промислового комплексу і його науково-дослідної бази. Окремої уваги в цьому контексті  заслуговують пропозиції польських промисловців- учасників PLP щодо виробництва відповідних озброєнь з українськими партнерами.

Без реіндустріалізації  економіки і динамічного розвитку власної промисловоті не буде розвинутого оборонно-промислового комплексу, сильного війська  і національної безпеки. А без національної  безпеки  будь яка національна держава і її економіка та ресурси в кінцевому результаті будуть експлатуватись і забезпечувати стоврення додаткової вартості, збагачення для інших народів і особливо їх еліт. Це стосується не тільки України але і Польщі.

Ще з передвоєнних часів я активно «топив»  за інтеграцію і виробничу кооперацію польської і української промисловості зокрема оборонної. Не скажу що мої спроби були дуже успішними… Причини різні, причому з обох сторін. Але , як на мене, після початку широко  масштабної  агресії росії проти України усвідомлення потреби реалізації власної та регіональної  сучасної , проактивної промислової політики, взаємо вигідної і взаємодоповнюючої промислової кооперації в регіоні починає захоплювати все більше меритократів  по обидві сторони польсько-українського кордону. Організація такої роботи вимагає мережі спеціальних парнерів і контактів в професійних, спеціалізованих, технократичних, військових і наукови середовищах, на рівні так званого Deep State…Особисто для мене одним з таких партнерів в Польщі є саме Польське Промислове Лоббі (Polskie Lobby  Przemyslowe,  PLP) – професійне середовище і неформальне обєднання фахових людей повязаних  з розробкою, лобіюванням і реалізацією промислової і оборонної політики Польщі…

PLP  було створене 33 роки тому в Варшаві. Ініціаторами його створення в ці часи виступли  колишні директори оборонних та інших промислових підприємств, відповідні наукові працівники , колишні військові та інші. В 1995 році Польське Промислове Лоббі визначило своїм почесним Патроном знаного польського політика-промисловця  і державного діяча часів Другої Речі Посполитої Евгеніуша Квіатковського (Eugeniusz Kwiatkowski 1888-1974рр.)

Хочу ще раз наголосити,- для багатьох людей , як в Україні, так і в Польщі, з історичного досвіду наших країн і особливо після початку широкомасштабної агресії росії проти України в лютому 2022 року, стало очевидним, що  у складні часи в першу чергу потрібно покладатись на власний індустріальний потенціал і особливо можливості свого оборонно-промислового комплексу і співпрацю з надійними союзниками і партнерами. В цьому контексті  життєвий і історичний приклад  почесного Патрона   Польського Промислового Лоббі (PLP) є надзвичайно надихаючим.

Евгеніуш Квятковський (Eugeniusz Kwiatkowski, 1888-1974 рр), колишній Віце-прем’єр і міністр економіки, промисловості і торгівлі тогочасного Уряду Польщі, який навчався на факультеті технічної хімії Львівської політехніки, і чий життєвий шлях з юних років був пов’язаний з Україною.

Саме він в подальшому став одним з провідних ініціаторів політики індустріалізації міжвоєнної Польщі, в т.ч. створення  першого Центрального Промислового Округу (COP-Centralnego Okręgu Przemysłowego 1 – 1937 р.) і ряду потужних і знаних підприємств польського оборонно-промислового комплексу Другої Речі Посполитої. Більшість з них успішно працює по сьогоднішній день (наприклад Huta Stalowa Wola), а українські воїни в наші дні ефективно використовують багато зразків їх продукції для боротьби з російськими агресорами.    Польща має великий промисловий, фінансовий, науково-технічний потенціал. Україна продовжує володіти і в умовах війни розвивати власний оборонно-промисловий комплекс особливо його сучасну іноваційно частину. Україна також володіє унікальним для світу досвідом ведення новітньої технологічної війни і відповідними системами контролю ,управління і ведення сучасного бою. Польща має відносно безпечні,як мінімум наразі, дислокації для виробництва і тут вже сьогодні працює багато оборонних бізнесів з українським корінням і зокрема є можливість в подальшому  розміщати певні спільні виробництва. Польща може стати надійним стратегічним в тому числі виробничим партнером і тилом для України. Ці потенціали потрібно на взаємовигідних партнерських засадах об’єднати в потужний економічний союз заради спільної безпеки , свободи і розвитку. Як на мене також концепція СОP -2, яку в даний час розробляє PLP, може бути доповнена розділом і можливостями співпраці та виробничої кооперації з українськими партнерами. Окреме питання  співпраці з PLP-аналіз конкретних напрямків і підготовка програми взаємно доповнюючого виробництва критичних комплектуючих до різноманітних видів промислової продукції зокрема озброєнь в т.ч. безпілотних систем. Це особливо важливо в умовах потенційних ризиків щодо поставок китайської  продукції викликаних  зростаючими можливостями широкомасштабного військово конфлікту довколо Тайваня , який може в часі збігтись з розвитком подальшої агресії Росії і її «горячою» війною з кранами ЄС/НАТО… Залежність нашого регіону від імпорту відповідної промислової продукції з Китаю критична і навіть при відсутності рішення Китаю про самообмеження власного експорту до Європи, відповідні логістичні проблеми в такій ситуації будуть очевидні…

Олег ДУБІШ

P.S.: Одна з відзнак PLP

Олег Дубіш

Голова Правління БО «Благодійний фонд Польсько-Українського партнерства», Голова Ради Польсько-Української Господарчої Палати