Справжня естетична насолода
Справжня естетична насолода – це почитати виття росіянських операторів зв’язку у стилі «шеф, всьо пропало!», озвучених тамтешнім союзом промисловців та підприємців (РСПП).
Коротка суть полягає у тому, що через тяжкі західні санкції, вже за кілька місяців на території злочинної федерації почнуться серйозні проблеми зі зв’язком. За тамтешніми (явно обережними) прогнозами, це станеться вже за 4-6 місяців, а з липня 2022 можуть початися прям аварії на мережах операторів.
А чим можуть обернутися за порєбріком «проблеми зі зв’язком»?
Це нескладно уявити.
Звісно, це відсутність контакту з рідними, друзями, колегами.
Неможливість викликати швидку допомогу, поліцію, пожежну команду.
З технологіями зв’язку також тісно поєднані радіо та телебачення. Новин немає, телевізор мовчить і поступово накочується холодний липкий жах невідомості.
Пригадайте панічні очікування в України місяць тому («чи можуть відімкнути зв’язок та Інтернет?») і уявіть, що саме це станеться з мільйонами зомбованих «дарагіх расіян».
Паніка – ось що найнеприємніше у такій ситуації. Люди кидають всі свої справи та біжать/їдуть до своїх близьких. Відповідно, дезорганізація дорожнього руху, пробки, аварії, загальна наці-анальна нервовість. Поліція намагається навести лад, що призводить лише до ще більшої паніки та бійок з поліціянтами (барикади, вуличні бої, громадянська війна, далі за смаком).
Через відсутність працівників (всі побігли додому) – дезорганізація роботи підприємств та комунальних служб, віддалені офіси не можуть комунікувати, «команди зверху» не проходять, невідомо що робити, і невідомо чи залишилась у місті хоч якась влада. Миттєво починають повзти чутки: «українська ДРГ», «десант рептилоїдів», «хімічна атака», «кадиров захопив владу», «продуктів у місті залишилося на один день».
Ладно, за пару годин зв’язок налагодять і за день всі ся заспокоять.
Але ж «аварії» від цього не припиняться – бо ж санкції та бойкот залишаються, грошей та працівників все менше, і немає чим ремонтувати обладнання. А за кордон вже не випускають. А аварії частішають, і тривають по кілька діб з неясною перспективною відновлення. Внутрішня ситуація перетворюється на «банку з тарантулами» і у мізках скрєпоносних мизамірцев починає прояснятися сувора необхідність «щось робити» задля «припинити єто всьо» якимось чином. А далі вже як піде.
Але повернемося від вологих мрій до початкового етапу цього перспективного процесу.
Згідно відчайдушної алярм-заяви РСПП, мережі більше ніж 70% лаптєногих операторів зв’язку побудовані на основі телекомунікаційного обладнання західних виробників, які припинили будь-які поставки до країни переможного путінізму.
А 95% з цього обладнання, яке закуповували оператори зв’язку для побудови 70% своїх мереж – це «іноземні рішення, які не мають вітчизняних аналогів».
«Анало-говнєт» у всій своїй красі.
А надійний партнер Китай (Huawai, ZTE) – чомусь не поспішає продавати страждущім. Не те щоб не хоче, а просто не може.
Справа у тому, що більшість китайської телеком-продукції заснована на компонентній базі американських виробників, які, у свою чергу, володіють усіма ключовими патентами та дружно припинили постачання обладнання/комплектуючих до Мордорщини. А влада США ще й ввела санкції.
А якщо якісь хитросракі «кітайські таваріщі» спробують їх обійти, перепродаючи свинособакам через себе – санкції прилетять і їм самим, що може сильно вдарити по телеком-галузі й самого Китаю. Чого вони категорично не хочуть, тому від поставок «братушкам» наразі утримуються.
І від усвідомлення усього жаху цієї ситуації на болотах стоїть виття.
А це же попри невідомий курс фубля, який інкапсулювався «сам в собі» і фактично відрізаний від долара та євро.
А за обладнання треба платити якраз доларами та єврами, а не путінськими папірцями.
А валютні рахунки заблоковані.
Та ще й SWIFT, Visa Mastercard чомусь не працюють на мокшанських болотах.
А ще очікується збільшення вартості доставки з Китаю вчетверо: з 500 тисяч до 2 мільйонів фублів за один контейнер.
До того ж ще й відтік фахівців з галузі зв’язку. Той самий вірнопідданий РСПП очікує зменшення кількості працівників галузі близько 30% протягом шести місяців. А ті, хто залишаться, будуть працювати на меншу зарплату, причому у фублях і причому невідомо скільки не неї можна буде купити цукру, і чи буде він взагалі у продажу. Між іншим, мінус 30% працівників – це практично 3,14здець галузі сучасного зв’язку та переорієнтація на азбуку Морзе й поштових голубів.
Зазначу, що усі вищенаведені цифри слід оцінювати з урахуванням безумовної про-урядовості РСПП та традиційної для скрєпостанців схильністю переоцінювати свою велич та могутність.
Тому насправді великі проблеми можуть початися значно скоріше, вже за 2-3 місяці.
І це за умови стандартної роботи обладнання, без перевантажень та надзвичайних ситуацій.
Але ж цей момент можна трохи підправити небайдужим громадянам, авжеж?
Наразі до інформаційної та кібер-війни проти країни-терориста залучилися мільйони ІТ- та кібер-фахівців зі всього Світу. Лише з України 400 тисяч.
При цьому телеком-обладнання – це здебільшого все ті ж сервери, маршрутизатори, модеми, мультиплексори, базові станції (на старій дірявій SS7). А сервери від перевантаження (наприклад, від DDoS-атаки) доволі часто виходять з ладу. Або навіть горять, і так буває. Особливо якщо немає поставок запчастин для ремонту, а обслуговують дата-центри скорочені працівники АвтоВАЗу з кувалдами та мріями про пляшку горілки під балалайку після зміни.
Цікаво, що вирішення своїх проблем скрєпоносні мудреці з РСПП бачать чомусь у зменшенні податкового навантаження на операторів, додатковому фінансуванні галузі, різних пільгах та інших фінансових ніштяках. Але як збільшення кількості мало чого вартих кольорових папірців зможе вплинути на наявність нових серверів, комплектуючих чи техпідтримки західних розробників ПЗ – хтозна, вони поки не придумали. І ще без SWIFT, без доларів, без євро.
Адже санкції – це серйозно і надовго. Великий міжнародний технологічний бізнес вже у більшості своїй не планує повертатися на токсичні території і не закладає це у свої перспективні плани, шукаючи нові ринки збуту та перепрофілюючи свій неповороткий механізм виробнитва, логістики та дистриб’юції. Амінь.
І до речі, українським ІТ-фахівціям приєднатися до кібер-боротьби за якнайскоріше руйнування Імперії Зла можна безліччю різних способів. Можна самостійно, на власний розсуд, виходячи з наявного рівня кваліфікації та уяви про можливі ворожі цілі.
А можна приєднатися до однієї з існуючих команд та організацій.
Їх багато різних стало, тому слід бути обережним у виборі, бо ворог наплодив немало фейкових псевдо-кібер-армій.
Тому бажаючим приєднатися до кібер-сил України я радив би для початку подивитися що і як роблять ті, хто точно на нашій стороні:
Український Кібер Альянс: https://www.facebook.com/UkrainianCyberAlliance
ІТ-армія: https://www.itguild.org.ua/it-armyua (Гільдія ІТ-фахівців)
IT ARMY of Ukraine: https://t.me.itarmyukraine2022 (Мінцифри)
HackYourMom: https://t.me.hackyourmom (Микита Книш)
Ще за тиждень до початку активної фази війни до своїх «кібервійськ» запрошували долучитися РНБО, але не впевнений, чи ця пропозиція досі актуальна: https://cutt.ly/rDcw823
Але менше з тим: продовжуємо бити окупантів усіма можливими способами.
Слава Україні та її Героям.
