Тема досягнень українського ІТ сектора на IV Європейському Конгресі Органів Місцевого Самоврядування в Кракові.

Тема досягнень українського ІТ сектора на IV Європейському Конгресі Органів Місцевого Самоврядування в Кракові.

В останній день Конгресу я мав виступ на спеціальній дискусійній панелі під назвою «Від локальної до глобальної компанії – як будувати потенціал конкурентноспроможності?». Склад учасників дискусії був міжнародним і включав в себе, крім польских коллег, також представників Великобританії,Чехії,Німеччини,Франції,Угорщини.

В силу своєї роботи а також громадської діяльності я стараюсь слідкувати за основними тенденціями економічного розвитку України та Польщі і важливими рапортами і аналітичними матеріалами на цю тему. А як випускника спеціальності економічна кібернетика, мене особливо захоплюють  досягнення українського IT сектора, про який дуже хороший рапорт нещодавно опублікував UBJ.

Тому в контектсі  глобальної конкруретноспроможності українського бізнесу, я не найшов кращої теми для розповіді в Кракові , як досягнення українських ІТ-ішників на глобальних ринках і їх бекграунд. Ось основні тези до цієї теми, більшість з яких я озвучив під час свого виступу на Форумі в Кракові:

Не секрет, що на міжнародній арені Україна історично асоціюється з такими  традиційними галузями ,як сільське господарство (АПК) та металургія. Також ми маємо ряд глобальних брендів в галузі машинобудування , особливо тих які повязані з авіабудуванням, ракетобудуванням\космосом, оборонною промисловістю такими напиклад, як «Аннтонов», «Південмаш», «Мотор-Січ».Останнім часом також появились нові приватні структури ,які активно виходять на міжнародні ринки, серед яких часто згадують львівського виробника хлібних дріжжів компанію «Ензим», вирбника холодильного обладнання «Айсберг» та ряд інших. Але на думку багатьох експертів  найбільш значних успіхів саме за остані кілька років досягли український ІT, R&D компанії і виконавці відповідних аутосрсингових послуг. Згідно нещодавно опублікованого International Asociation Of Outsoursing  Profesionals (IAOP) списку – The 2018 Global Outsourcing 100, аж 18 ІТ компаній працюючих в Україні увійшли в список найкращих технологічних фірм в Світі. До цього списку, 100 найбільш успішних техкомпаній на планеті, включено 12 заснованих в Україні програмних девелоперів, а також 6 міжнародних ІТ компаній , які мають українські офіси. Дані українські  компанії дислоковані в таких містах як: Київ,Львів,Харків і Дніпро. На міжнародній арені особливим визнанням користуються такі фірми, як: Ciklum,Softserve,Infopulse,Miratech,Daxx,Innovecs,Softengi,Eleks,Intellias,N-Ix,Sigma Software,Program-Ace,AMC Bridge,EPAM,Luxoft та деякі інші. Має місце цікава і позитивна для українських ІТ компаній тенденція – наступний ріст їх кількості у вищезгаданому списку ІАОР: 2015 р.-4, 2016р.-10,2017 р.-13, 2018 р.- 18!!!

На сьогоднішній день , несподівано для багатьох в Україні та за її межами, українська ІТ індустрія стала однією з трьох галузей української економіки з найбільшим внеском в ВВП України. Загальний дохід ІТ галузі за 2017 рік  складає 3.6 мільярдів доларів США, уступаючи за розміром тільки доходу українських сільського господарства та металургії. В даний час продукти та послуги ІТ сектора формують 3% ВВП України. В цій галузі сьогодні в Україні працює 120 тисяч спеціалістів, це без врахування адміністративного персоналу, трейдерів, тощо. Експерти очікують що в 2018 році кількість працівників галузі зросте ще на 20-25 %, а в 2025 році передбачається що кількість працюючих в ІТ секторі в порівнянні з сьогоднішнім днем подвоїться…Дуже показовим є наступний факт – аж 40 %(!!!) потреби на комерційну нерухомість столиці України м.Києва сьогодні формується ІТ сектором!!!!

Фактично Україна в останні кілька років  (повторюю – несподівано для багатьох) стала Потугою №1  в програмуванні\ІТ сфері  в Центрально-Східній Європі. Ось деякі основі факти:

Україна є 4 тим світовм ІТ експортером;

Українці  за останню декаду досягли 20 ти кратного росту в ІТ&RD аутсорсінгу;

В Україні наявно 100+ RD підрозділів світових Глобальних компаній;

20 з 100 наібільших компаній світу включених в рейтінг FORTUNE 100 співпрацюють з українськими ІТ партнерами;

Україна №3 країна в світі по заробіткам так званих «фрілансерів». Для загальної орієнтації – середня зарплата пересічного ІТ-ішника у м.Львові ( а це в основному молоі люди) складає 1500 доларів США в місяць, а місячний дохід більш продвинутого ІТ спеціаліста  6000(!!!) доларів США…Мозги вартуютьJ)))

Які причини стоять за такими досягненнями української ІТ галузі? Якщо коротко то моя відповідь наступна:

ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ з відповідними знаннями, можливостями і драйвом до роботи. Хто би що не казав, але в нас дуже талановита, працьовита і амбітна молодь. А при сучасних технологіях , наших , порівняно з ЄС низьких, цінах повсякденного життя – фактично мінімізується мотивація виїзду ІТ- спеціалістів за кордон. Є звичайно питання необлаштованої інфраструктури, побутових негараздів, військової загрози та призиву, нашого бардаку і корупції.. Але при нормальних грошах всі ці та інші проблеми якось нівелюються і вирішуються. Я навів полякам приклади коли деякі ІТ-ішники, які після початку російської агресії  2014 року виїхали до Польщі, вже повертаються в Україну в тому числі через більш привабливий рівень і схеми оподаткування в Україні ,курсову різницю та дешевший рівень життя на батьківщині;

ТРАДИЦІЇ,КУЛЬТУРА,МЕНТАЛЬНІСТЬ.

У нас понад як 60 річна історія і традиція програмного інжинірингу в т.ч. пов’язаного з ракетною галуззю, авіабудуванням, оборонною промисловістю, тощо. Не всі знають , що перший у всій  континентальній Європі комп’ютер був створений в Києві Сергієм Лебедєвим ще в далекому 1952 році…

ОСВІТА

Щорічно в Україні з навчальних закладів випускається 16000 спеціалістів для ІТ галузі. Важливим є і той факт що на ринок профільних освітніх послуг виходить все більше недержавних навчальних закладів, а відповідних  спеціалістів готують наприклад в Українському Католицькому Університеті у Львові. Загалом  Україна, хоч і не має можливості конкурувати з Індією за кількістю програмістів, готує дуже кваліфікованих ІТ фахівців, які за якістю своєї роботи і послуг згідно експертних оцінок є часто більш просунутими своїх індійських та інших закордонних колег.

СЕРЕДОВИЩЕ,ІНФРАСТРУКТУРА, ПІДТРИМКА.

В останні роки в Україні реалізовано кілька проектів спрямованих на створення інфраструктури підтримки ІТ галузі. Найбільш вдалими, як на мене, є проект створення у Львові ІТ кластеру, а в будівництво окремого ІТ Міста (району) передбачається інвестувати 150 млн дол. США за рахунок яких спеціальною інфраструктурою буде забудовано 10 га. території у Львові. У Львові в ІТ сфері працює приблизно 20 тисяч працівників, і вважається ,що одне робоче місце в ІТ сфері генерує ще 3,6  додаткових  робочих місць в інших  сферах. Варта також згадати, що в  Києві успішно функціонує створений з ініціативи Василя Хмельницького інноваційний парк «UNIT.CITY» в складі якого зокрема працює школа підготовки спеціалістів ІТ галузі. Також сьогодні  має місце певна система підтримки галузі зі сторони держава, однак особисто мені запам’яталась відповідь одного з керівників підприємств ІТ галузі на спеціалізованій конференції ще в часи Януковича на запитання: «Як ІТ галузі вдалось так «розкрутитись» в Україні і яка роль в цьому держави?» відповів так  : «На фоні велких олігрхічних бізнесів і традиційних галузей , держава нас тривалий час не замічала і серйозно не сприймала і не розуміла, тому НЕ МІШАЛА ( в т.ч. не «рейдила»)  , що і стало одним з основних факторів динамічного розвитку ІТ галузі в Україні»…

В цілому в мене склалось враження , що багато з викладеної мною інформації на Форумі в Кракові щодо рівня і можливостей українського ІТ сектора для багатьох слухачів було несподіванкою і я бачив на обличчях певне здивування… Нажаль багато людей на Заході не знає і відповідно недооцінює потенціал, можливості  і сильні сторони України, тому продовжує відноситись до нас виключно, як до джерела трудових і сировинних ресурсів та  ринку збуту своєї продукції та послуг на території малоефективної і зараженої вірусом хронічної корупції держави. А Україні   тим часом потрібні  симетричні партнерські відносини і проекти взаємовигідної співпраці в т. ч. інвестиційної з нашими найближчими західними сусідами та іншими країнами ЄС.

Олег Дубіш

Перший віце-президент Польсько-Української господарчої палати, учасник Українсько-польського Форуму партнерства під патронатом Міністрів закордонних справ Польщі та України,