Третина жителів України хочуть поїхати працювати закордон

35% опитаних соціологами громадян України не проти працювати за кордоном, а понад половина вважають трудову еміграцію головною проблемою держави – такі дані опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у січні 2019-го року.

Станом на кінець 2018-го постійно за кордоном перебуває 3,2 мільйона українських трудових мігрантів – кажуть у Міністерстві соціальної політики. Ще 7- 9 мільйонів українців їздять туди-назад. Головний їхній мотив – заробітки.

Запрошувати трудових мігрантів в Україну?

«А хто буде в Україні працювати в майбутньому? Хто буде піднімати нашу економіку? З’являється питання демографічної кризи в нашій країні, збільшення кількості пенсіонерів. Якщо це все зібрати докупи, то картина майбутнього економічного розвитку нашої держави стає не дуже приємною», – каже президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Еміграція створює дефіцит деяких спеціальностей на українському ринку – це її мінус. Експерт каже, що за досвідом Польщі, можна на місце тих, хто полишив країну, залучати іноземців. У середині 2000-х Польща розпочала залучення трудових мігрантів, а у грудні 2018 року глава МЗС Польщі повідомив, що на території держави працює 2 мільйони українців.

На думку Воскобойника, саме завдяки обранню такої політики в Польщі відбувається економічне диво. «Україні потрібно наслідувати польський досвід із залучення трудових мігрантів, але робити це із розумом, не відкривати кордони для того, щоб в Україну не пішла навала людей», — вважає Воскобойник. Але, окрім цього, на думку експертів, треба ще все робити, щоб повертати в Україну своїх громадян.

Як повертати заробітчан?

Січневе опитування «Рейтингу» говорить: тільки 8% населення України відмінно оцінили можливості знайти роботу в своєму регіоні; 15% непогано оцінюють шанси на знаходження роботи; 32% українців хотіли б займатися підприємництвом.

«Основним фактором, який може повернути людей до України, є підприємництво. Кожен другий з тих, хто готовий поїхати за кордон на заробітки, каже, що він буде інвестувати зароблені кошти у власну справу в Україні», — повідомив керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. Тож, якщо усі українські заробітчани повернуться додому, то в країні стане щонайменше на 1,6 млн. підприємців більше. Це якщо держава їм у цьому сприятиме.

Член Спілки адвокатів Києва Олександр Дульський вважає, що треба змінювати чинну систему перетину кордону. Адвокат пропонує на місяць запустити пілотний проект: зробити спрощений в’їзд на територію України громадянам кількох країн, завчасно ознайомивши іноземців із правилами перетину кордону; забезпечивши їх інформаційною довідкою про розташування центрів зайнятості, посольства й готелів. «Я переконаний в тому, що із ста випадків не було би жодного відсотка вчинення правопорушень», — запевняє Дульський.

Голова Центру досліджень політичних цінностей Олександр Доній вважає, що Україні потрібна імміграція, проте дивиться на це скептично.

«Україна безперспективна держава і для українських громадян, і для громадян із-за кордону. Ми нікому не цікаві, от нікому…І в найближчі роки ми не будемо цікаві», – каже Доній. Він припускає, що з нинішніми темпами розвитку Україна досягне колишнього «доєвромайданівського» рівня тільки в 2030-му, та й за умови, якщо інші країни не будуть рухатися вперед.

Але так відбувається тому, що Україна роками не розставляє пріоритети вважає голова Правління Центру Стратегічних Досліджень Павло Жовніренко. «У нас не було й не має стратегії економічного розвитку. Яким чином буде розвиватися Україна? Які галузі? Де державні пріоритети? Це дало б і перспективу для бізнесу бачити де його ніша, і для населення якісь перспективи думати про майбутнє». Друга рекомендація – розробити Програму обмеження або приборкання депопуляції. «Що тут мається на увазі? І стимулювання народжуваності, і створення комфортних умов життя, і безпроцентні кредити… Створення тих умов, при яких українців буде більше», – говорить Жовніренко. Якщо ж цього не зробити, Україні доведеться думати не про повернення своїх, а не про роботу з приїжджими. «Тоді нам треба просто чесно підготувати стратегію трансформації імміграції в натуралізацію. Або навіть не писати цю стратегію, тому що навіть якщо нічого не робити, то цю стратегію ми і так реалізуємо», — припускає Жовніренко.

Позитиви у негативі

Не можна однозначно стверджувати, що еміграція Україні лише шкодить. У 2018-му зроблено понад 8 мільярдів доларів грошових переказів із-за кордону. Таким чином емігранти підтримують курс гривні, враховуючи те, що їхні грошові перекази мінімум уп’ятеро перевищують прямі інвестиції в реальний сектор економіки України.

Також люди повертаються на батьківщину з новими знаннями і навичками. А частина емігрантів навіть інвестує зароблений капітал в українську економіку. Крім того, міграція не конче означає, що на батьківщині справи кепські. Це лише один із чинників. Інший – те, що їздити стало простіше.

Експерти називають це «мобільністю» населення: у сучасному світі вона постійно зростає. Кордони відкриваються, рухатись легше, і це працює не лише для України, а для всього світу. Рух українців через кордон, за даними Центру економічної статистики, пришвидшився ще в 2009 році. Темпи розвитку сповільнились у 2014-му. А друге пришвидшення почалось у 2015-му. Тоді серед країн призначення Польща обігнала Росію. Тоді українці остаточно переорієнтувалися на захід.

Джерело: Радіо “Свобода”