Українська мова як іноземна в Польщі: виняткова подія та системний процес утвердження
ІІІ Міжнародна науково‑практична конференція «Українська мова як іноземна в Польщі», що відбулася 12–13 червня в Ягеллонському університеті у Кракові, стала винятковою подією, яка вже підтвердила: саме в Польщі сьогодні створені найкращі умови для розвитку української мови як іноземної.
Організаторами виступили Інститут славістики Польської академії наук, Відділ польсько‑українських студій Ягеллонського університету та XV Ліцей у Вроцлаві. Партнерами стали Фундація Пилипа Орлика, Донбаський державний педагогічний університет, кафедра української мови Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка, а також Українсько‑Польська Медіаплатформа (UPMP) серед інших. Конференція проходила під почесним патронатом Посольства України в Польщі, а Надзвичайний і Повноважний Посол Василь Боднар звернувся до учасників онлайн, було також зачитано вітальний лист заступниці Міністра закордонних справ України Мар’яни Беци.
Захід відбувся у вирішальний момент: у травні 2026 року польські школярі вперше склали державний випускний іспит з української мови як іноземної. Це стало знаковим кроком: українська мова офіційно увійшла до переліку предметів матури (державний випускний іспит у Польщі, який складають учні після завершення середньої школи. Він підтверджує здобуття повної середньої освіти та є необхідним для вступу до університетів). Від вересня її викладатимуть ще у п’яти нових школах, поряд із десятьма, де вона вже присутня. Польські закони та освітні стандарти створюють відповідні умови для такого статусу, і саме тому ситуація з українською мовою тут є найкращою серед усіх країн Європи.
Конференція показала, що процес утвердження української мови в Польщі — це не одноразова акція, а системна робота, яка вже має успіхи та відчутний прогрес. Важливим є те, що мова не лише зберігається в діаспорних школах чи гуртках, а входить у державну систему освіти, отримує стандарти, сертифікацію та офіційне визнання. Це створює нову якість: українська мова стає частиною освітньої політики країни, а не лише культурним елементом громади.
У цьому процесі значний внесок здійснюють Павло Левчук та Ольга Шевчук‑Клюжева. Пан Левчук як голова оргкомітету наголосив, що польський досвід доводить: українська мова може бути не лише мовою громади, а й мовою державної освітньої політики. Разом вони презентували інтерактивну брошуру «Українська щодня» — перший безкоштовний електронний матеріал, який поєднує наукові дослідження дитячої багатомовності з практичними порадами для родин. У ній є мовна мапа родини, інструмент для самооцінки мовних практик та 30‑денний челендж підтримки української мови для батьків і дітей. Це не абстрактна теорія, а конкретний інструмент, який допомагає родинам побачити українську як живу частину щоденного життя дитини. Разом із Левчуком науковиця з Києва працює над ширшим проєктом «Збережи українську», що має стати системним посібником для батьків і вчителів.
Важливим акцентом став виступ Генерального консула України в Кракові Орести Старак, яка взяла участь у відкритті конференції. У своєму виступі консул наголосила на важливості розвитку та популяризації української мови в польському освітньому просторі, а також відзначила вагомий внесок Павла Левчука у впровадження програм її вивчення як другої іноземної мови у польських закладах освіти. Вона підкреслила роль української мови у збереженні національної ідентичності українців за кордоном, у зміцненні українсько‑польського партнерства та міжкультурного діалогу, а також її зростаюче значення для науки, освіти, бізнесу й міжнародної співпраці в контексті майбутнього відновлення України. Було наголошено, що українська мова дедалі частіше стає мовою професійного діалогу для тих, хто прагне інвестувати в Україну та розвивати співпрацю. Її вивчення сьогодні — це не лише жест солідарності, але й інвестиція у спільне майбутнє.
Варто зазначити, що цей процес підтримується і на державному рівні: Заступник Керівника офісу Президента України Ірина Верещук активно впливає на розвиток української мови за кордоном, зокрема в Польщі, розглядаючи це як важливий напрям гуманітарної політики.
Конференція в Кракові доводить, що саме в Польщі сьогодні створені найкращі умови для розвитку української мови як іноземної. Тут вона вже закріплена на рівні державних програм і іспитів, що робить польський досвід унікальним серед європейських країн. Це не лише підтримка дітей мігрантів, а й формування системної присутності української мови в освітньому просторі Європи.
Водночас варто пам’ятати: цей процес, хоч і успішний, є складним і супроводжується численними викликами. Серед них — брак фінансування, недостатня промоція, обмежена підтримка на інституційному рівні, а також складність політичних відносин між двома країнами. Попри ці перепони, конференція стала прикладом того, як українська та польська сторони можуть знаходити точки дотику й будувати позитивну взаємодію навіть у період важких хвиль історії та політики. Це свідчить, що розвиток української мови в Польщі — не лише освітній чи культурний проєкт, а й важливий елемент зміцнення партнерства та спільного майбутнього України й Польщі.
Завантажити матеріал можна тут:
