Усі веб-сайти скаженої країни-вбивці видають приємний білий колір
Усі веб-сайти скаженої країни-вбивці видають приємний білий колір замість контенту та миле повідомлення про неможливість відкрити сторінку.
Це і сайт тамтешнього царя-«президента» (воєнний злочинець), і сайт місцевого «парламенту» (група воєнних злочинців), і сайт уряду (члени злочинного терористичного угруповання), і сайти інших ключових державних установ, у тому числі самого роскомнадзору.
Відбувається це вже більше доби і тривалість непрацездантості мене не тільки тішить, але також примушує шукати відповіді на питання.
Перше з них – чому запорєбріки ніяк і нічого не пояснюють?.
Наприклад, який це був тип атаки: DDoS чи supply chain чи вайпер чи ще шось? Ані пари з вуст. Навіть не звинувачують злих бандерівців.
При тому, що усі їхні ресурси були потужно захищені, із задіянням найкращих фахівців світового рівня, у кібербезпеку було вбухано чималі газо-нафтових мільярдів доларів.
І друге питання (головне) – а що ж, власне, відбувається?
За умови повного інформаційного вакууму стосовно якісно вирублених свинособачих веб-ресурсів, дозволю собі зробити кілька припущень.
Я поважаю та люблю українських кібер-волонтерів, але при цьому приблизно розумію їхні реальні можливості. Скоріш за все, не обійшлося без наших союзників, які підключили свої неслабі потужності. Чи координувалися при цьому з нашими – поки що рано говорити, згодом все дізнаємося.
Загалом схоже на те, що спочатку була потужна DDoS-атака, після якої почалася АТР-атака, 0-days та іншими вкусняшками.
А коли курвота зрозуміла, з якою силою мають справу – просто закрила зовнішній трафік та самоізолювалися.
Коли козломорді атакували Україну у січні-лютому 2022, більшість наших державних ресурсів сховалася за мега-потужними американськими хмарними сервісами, чим, зрозуміло, не може скористатися країна-терорист.
Тому усі волонтерські DDoS-ініціативи – наразі майже марні, хоча можуть створити певну ілюзію причетності до благородної справи визволення Україні від рашистських окупантів.
Так от, наразі ми спостерігаємо той самий «чебурнет», до якого вони так довго готувалися, приймали закони та проводили навчання. Суверенний інтернет, ага.
Тобто зайти ззовні на їхні ресурси з будь-якої країни, крім Мордорської Педерації – не можна (навіть через VPN із російськими нодами). Кажуть, що всередині країни то все якось працює, але нестабільно та з перебоями.
Справа у тому, що фактичне само-відключення від глобальної мережі суттєво погіршує стабільність роботи такої грандіозної локальної мережі, а також сильно зменшує її швидкість.
Плюс традиційне росіянське роздовбайство, шалена корупція та крадівництво у промислових масштабах. Це не рахуючи само-ізоляції від більшості світової інформації.
Але схоже, що тамтешні мешканці не дуже-то й проти споживати лише цензуровану пропаганду від місцевих рабовласників.
«Населений Острів» братів Стругацьких починає ставати реальністю для сучасних мешканців 1/9 частини Землі. Щоправда, поки що мало інформації стосовно Facebook-Youtube-Twitter і чи не само-відключаться свинособаки від них також. І чи не буде так краще для усіх інших мешканців планети Земля. І як бути з тими кількома притомними росіянами. І ще багато питань без відповідей.
Але я абсолютно впевнений, що усі ми дуже скоро станемо свідками гучного падіння цієї тюрми народів. А території у них великі, і потрібно буде багато людей для де-нацифікації та де-путинізації зомбованого «насєлінія». Роботи буде багато. Буде чим зайнятися медіа-експертам та психологам.
А поки що наша задача – вистояти. Відбити навалу. Зберігти людей та країну. Ще трохи протриматися. Перемога вже близька.
Слава ЗСУ.
Слава мужньому українському народові.
Слава Україні. Героям слава.