В Києві відбулась презентація дослідження «Система державної допомоги в Україні: як європейські вимоги можуть зробити її більш ефективною»

«Не існує державних коштів, є гроші платників податків» – Маргарет Тетчер.

Попереду нас чекають бурхливі і «цікаві» часи в т.ч. в економічному плані. «Глубинний» український народ масово перебуває в ейфорії від свого «мудрого» вибору, обраних «нових облич», серед  яких, чого гріха таїти, величезна кількість політичних дилетантів або далеких від державного управління людей. Добре це чи погано і як довго триватиме згадана ейфорія  – покаже час. Однак на цьому фоні особисто я останнім часом особливо ціную зусилля і дії тих людей і організацій, які займаються і звертають увагу  суспільства на дуже конкретні і прагматичні речі далекі від передвиборчого популізму. В цьому контексті хочу відзначити проведення  на передодні виборів до українського парламенту, 19 липня 2019 р., в приміщенні Американської торговельної палата в Україні та організованого Громадською організацією «Український центр європейської політики» заходу з презентації підготовленого фахівцями цієї організації (доп.Ольга Кулик) дослідження на тему «Система державної допомоги в Україні: як європейські вимоги можуть зробити її більш ефективною».

Особисто мені було дуже цікаво і корисно бути присутнім на цьому заході і відповідному публічному обговоренні згаданого дослідження. А розміщена на початку даного посту і відповідного дослідження крилата фраза Маргарет Тетчер, на мою думку,  є особливо актуальною коли мова йде про так звану «державну допомогу».

Як вказали в відповідному  запрошенні організатори презентації: «Дослідження містить рекомендації і пропозиції щодо змін, які необхідно провести для забезпечення ефективності функціонування інституту державної допомоги суб’єктам господарювання в Україні, зокрема через приведення Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» у відповідність із Угодою про асоціацію та acquis ЄС.
Питання, що розглядаються в цьому дослідженні: як в ЄС трансформувався інститут державної допомоги, як він діє сьогодні, чому запроваджуємо в себе аналогічний інститут, що вже для цього зроблено та що необхідно змінити в Законі України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» в частині: визначень, які містяться в цьому Законі, виключень з-під дії Закону, принципів допустимості та недопустимості державної допомоги, критеріїв допустимості державної допомоги для конкуренції».

Не вдаючись в зайві деталі хочу зазначити, що одним з можливих варіантів поведінки нової влади може бути активізація  підтримки національного виробника, розвиток спеціальних економічних територій (наприклад Індустріальних парків, СЕЗ), певне податкове і тарифне стимулювання, пряма підтримка з державного бюджету певних пріоритетних підприємств і галузей, тощо. Окрема тема розмови в контексті витрачання коштів на державну допомогу з бюджету – давно назріла потреба деолігархізації економічної і політичної сцени України. Особисто я прихильник фахового використання таких інструментів економічного розвитку в т.ч. з врахуванням досвіду польської економічної трансформації та переговорів Польщі перед її вступом в ЄС. Але… Робити це треба надзвичайно продумано, збалансовано і професійно. При цьому дуже важливо пам’ятати про засади чесної конкуренції, процеси глобалізації в світовій економіці, враховувати (а перед тим вивчити та знати) попередньо підписані і ратифіковані нашою державою договірні міжнародні зобов’язання зокрема відповідні розділи Угоди про Асоціацію з ЄС, угоди з СОТ, тощо. Також хочу окремо зазначити, що під час публічного обговорення вищезгаданого дослідження, виступаючи неодноразово згадували досвід державної допомоги в Польщі, зокрема в зв’язку з відповідними судовими процесами і рішеннями  ЄС стосовно державної підтримки польської держави для іноземного інвестора з початковою  українською гносеологією – компанії ISD Polska sp. z.o.o.

В дослідженні відзначається, що «інститут державної допомоги суб’єктам господарювання для ЄС є одним із механізмів ефективного функціонування внутрішнього ринку, залучення інвестицій та контролю за ефективністю витрачання державних ресурсів. Відповідно до міжнародних договорів Україна має побудувати інститут державної допомоги суб’єктам господарювання за зразком ЄС та імплементувати всі положення acquis ЄС в національне законодавство». Тому переконаний, що  особливо цікавим  дослідження повинно бути для новообраних депутатів та актуальних і потенційних новопризначених державних чиновників економічного блоку, які, на мою думку, часто густо, можуть не мати «зеленого поняття» у відповідній проблематиці і міжнародних зобов’язаннях України. Це важливо також і для того, щоб потім не довелось зіштовхнутись з чисельними судовими позовами до наших виробників і української держави зі сторони чисельних конкурентів і відповідними втратами державного бюджету України.

Всіх бажаючих запрошую ознайомитись з вищезгаданим дослідженням за посиланням

http://ucep.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/derjdopomoga_WEB.pdf

Олег Дубіш