ВЛАДА ПРОЩАТИ І ЛЮБИТИ
У світі багато зла, несправедливості й страждання. Світ у злі лежить.
Щоб заслужити владу любити у цьому світі зла, Бог стає людиною і йде на хрест.
Тепер, коли Він каже мені, що любить мене, то я Йому повірю. Я Йому тепер повірю навіть тоді, коли мені буде дуже тяжко, коли я зустрінусь із несправедливістю цього життя, коли розчаруюсь і мені буде здаватись, що мене й сам Бог забув, я подивлюсь на Голгофу і повірю люблячому Йому. Якомусь ситому і самовпевненому Богу, я би тоді вже не повірив, а Йому вірю.
Він має владу сказати, що любить, бо Він це говорить з хреста.
І тепер, коли Він каже, що пробачає мені, то я вірю Йому. Він має владу прощати. Прощення, це ніколи не влада і сила, це завжди право любові.
Побожні люди збирають на Нього раду і зводять наклепи, щоб вбити Праведника – це абсурд і несправедливість.
Йому одівають терновий вінець, глузують з Нього, як з царя, б‘ють по обличчі, і кажуть: Вгадай хто зробив це, Христе! – і сміються; – це страшна глупість і дурь.
Він стоїть голий і побитий біля хреста, а розпинателі зайняті тим, що ділять Його одяг – це цинізм і жлобство.
Його розпинають і вбивають і це зло. Він каже: Прости їм, бо не знають, що роблять.
Він переміг зло. Воно зламалось на Ньому. Всяке зло, абсурд, жлобство, несправедливість, цинізм і навіть смерть… все здулось. Торжествує любов. Але це любов хреста. Любов з Голгофи. Любов і прощення із під тернового вінця. Пам‘ятай про це.
Він має владу обійняти стражденного, має владу простити винного, має владу звільнити обоїх, але це не влада сили, це не влада божества, це влада хресної любові Христа.
Тіло і кров Христа, це не вітамінка для щастя, це Його хрест, щоб ти жив. Щоб коли ти завалишся від якогось тягаря в житті, біди чи несправедливості, ти би мав силу не озлобитись, не зненавидіти і не мстити, але жити далі і любити. Або якщо ти осатанієш від зла, а ти можеш, наробиш біди і помножищ несправедливість у цьому світі, то зможеш бути прощений, щоб далі могти жити і любити.
Він має владу. Владу прощати і любити.