Я розкажу про діджиталізацію – як це працює у Швеції

А поки вітчизняні жижиталізатори збираються навчати цифровізації Естонію, я розкажу про діджиталізацію здорової людини – як це працює у Швеції.

Спойлер: шведська система заснована на зовсім інших принципах: децентралізація, державно-приватне партнерство, делегування функцій держави приватному сектору, дуже відповідальний та суто професійний підхід до безпеки користувачів. А ну як у нас.

Serhii Poznii вже давно мешкає у Швеції, але я його часто бачу у коментах під різними дописами про проблеми української цифровізації.

І ось нарешті він опублікував велике власне дослідження https://cutt.ly/MCpJXHC , в якому детально розписав як влаштована система цифрових послуг у Швеції і у чому полягає суттєва різниця з сучасною Україною.

Ґрунтовна робота, багато прикладів, скріншотів, навіть пояснень технічних деталей – але дуууже великий матеріал і написано трохи важкувато, «по-науковому», тому я спробую переказати спрощено. На свій хлопський розум і звісно, без погодження з автором

Почну з того, що, за даними пана Сергія, у Швеції існують 20-30 приватних, державних та напів-державних додатків, що виконують функції, які в Україні зібрані в один державний додаток. «Це ж зручно – все в одному місці» – скаже Дія-фанат, ставлячи на капот автомобіля барсетку з паспортом, правами, грошима, смартфоном з Дією, ключами та довідкою з воєнкомату. Але у Швеції вважають інакше.

Або ось Bank-ID. У Швеції він також є, але знов-таки побудований та працює на дещо інших, більш безпечних принципах. І – о ужос! – авторизація вимагає паперових/пластикових документів. А сам сервіс створений та підтримується банківським консорціумом, а не державним банківським регулятором.

Окремі додатки мають шведські Податкова служба, Служба зайнятості, Фонд соціального страхування та інші державні установи.

Окремий сервіс(Kivra) – для рахунків, електронних листів з держорганів, повідомлень, квитанцій, тощо.

У служби порятунку 112 – також свій додаток, через який можна відправити свої поточні координати.

Для Міністерства освіти та усіх учнів, студентів, їхніх батьків, викладачів – існує кілька різних додатків. В них розклад занять, меню шкільної їдальні, пряма комунікація між батьками та вчителями.

Звісно, кілька дуже зручних та корисних транспортних додатків.

Додатково дізнався, що у Швеції існує власна автономна, окрема від Інтернет мережа, через яку працюють критична інфраструктура, державне управління, енергетика та військові. Цікаво.

Рівень довіри та свідомості учасників також є важливим елементом роботи системи мікротранзакцій та платежів. Часто вуличному торговцю покупець просто показує екран свого смартфону з підтвердженням платежу. Це показник високого рівня довіри громадян до законодавчої та правоохоронної системи. Які дійсно працюють в інтересах громадян, а не лише політиків.

І вся ця багато-компонентна система успішно працює у Швеції вже багато років. Тобто твердження «дієвих» про «ми перші у Світі» – м’яко кажучи, «дещо перебільшені» (С). З точки зору розвинутості цифрового ринку, звісно. А от з точки зору містечковості концепції та криворукості виконання – так, тут беззаперечне світове лідерство.

Загалом же шведський цифровий ринок формують, регулюють та реалізують стратегію розвитку 32 (тридцять дві!) інституції, переважно – некомерційні. В Україні все – один державний (!) орган (не хочу вголос його називати).

Окремо звертаю увагу допитливих громадян та егегей-цифровізаторів на заключний розділ з висновками. Особисто мені сподобався короткий історичний екскурс по історії української корупційної інформатизації/цифровізації, у тому числі останніх трьох років

А на останніх реченнях взагалі читав зі сльозами розчулення на очах (переклад – мій):

«…Можна вручити шимпанзе смартфон і навіть навчити «користуватися» деякими аппсами (додатками – КК), але смартфон в руках шимпанзе не перетворює його у Homo Sapiens. Ніякий аппс не виправить ані системних проблем держави, ані, тим більше, проблем громадян в цій державі. Зате може добавити нових. Вже не кажучи про те, що концепт «держава в смартфоні» є фікцією. Неможливо «державу» запхнути у смартфон. Держава – не аппс. Можна (і потрібно) смартфон підключити до держави. Але для цього держава повинна мати те, до чого можна підключитися».

Дякую, пане Сергію. І за велику роботу, і за чесність.

P.S.: Також для поціновувачів жанру в стилі #FRD рекомендую майже детективну історію від пана Сергія про епічну боротьбу одинака проти шведської державної діджиталізації https://cutt.ly/KCpBeHS