Балтійські країни готові підтримати рішення Польщі про запуск 4-ї статті НАТО
Ілюстраційне фото PAP/Irek Dorożański/Dowództwo Wojsk Obrony Terytorialnej

Балтійські країни готові підтримати рішення Польщі про запуск 4-ї статті НАТО

Очільники країн Балтії висловили польському президентові свою підтримку та солідарність з Польщею. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

Балтійські країни готові підтримати рішення Польщі щодо запуску 4-ї статті Північноатлантичного договору. Про це заявив президент Литви Ґітанас Науседа. У понеділок у Вільнюсі відбувся саміт президентів Литви, Латвії та Естонії. 

На спільній прес-конференції Ґітанас Науседа сказав, що якщо ситуація, пов’язана з нелегальною міграцією, буде надалі ускладнюватися, то в кожну мить слід почати консультації стосовно залучення 4-ої статті Північноатлантичного договору. «Ми готові підтримати Польщу в залученні цієї статті, якщо буде така потреба», – наголосив литовський президент.

«Якщо ситуація (нелегальна міграція на кордоні з Білоруссю – ред.) і надалі ускладнюватиме справу, консультації щодо статті 4 НАТО слід розпочати в будь-який момент», – зазначив Науседа. Він нагадав, що будь-яка країна-учасниця Північноатлантичного альянсу може це зробити у момент небезпеки.

Президент Литви повідомив, що в п’ятницю відбулося засідання Державної ради оборони Литви за участю керівників країни та відповідних служб, під час якого «узгоджені критерії щодо запиту (Литви – ред.) до НАТО щодо активації окремих статей».

Повну підтримку Польщі також висловили президенти Латвії та Естонії. Еґілс Левітс заявив, що Латвія підтримає Польщу, якщо вона попросить допомоги у НАТО. Алар Каріс наголосив, що Естонія готова «надати всю допомогу і підтримку» Польщі та Литві.

Водночас президент Литви підкреслив, що солідарність та єдність союзників в контексті гібридної агресії з Мінська сьогодні є найважливішою. Науседа додав, що голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про більш рішучі дії ЄС у боротьбі з міграційною кризою, зокрема про розширення санкції проти білоруського режиму.

Президент Литви висловив своє занепокоєння військовою інтеграцією Білорусі з російською системою. На його думку, це є новий виклик для НАТО. «НАТО слід внести корективи у свою стратегію і тактику в регіонах, які межують з Білоруссю», – сказав литовський президент.

Литовський лідер наголосив, що «сьогодні ми маємо справу з дуже складною ситуацією на кордоні ЄС з Білоруссю». «Тисячі людей з Близького Сходу та Африки, які прилетіли до Білорусі, зараз спрямовуються на штурм зовнішнього кордону ЄС», – підкреслив Науседа.

Науседа зазначив, що «багато фото та відеозаписів демонструють озброєних людей режиму Лукашенки, які керують напливом мігрантів та спрямовують їх на окремі ділянки кордону з Польщею, Литвою та Латвією»; він підкреслив, що метою таких дій є «перевірка єдності ЄС, спроможності реагувати та здатності протистояти гібридним атакам у вигляді нелегальних мігрантів».

«Ситуація на кордоні з Білоруссю погіршується», – оцінив президент Литви, зазначивши, що «ситуація потребує негайних рішень на рівні Європейського Союзу та міжнародному».

За словами Науседи, необхідно домовитися про спільні дії ЄС, забезпечити реальний захист зовнішнього кордону та прискорити зміни в законодавстві ЄС щодо мігрантів та надання притулку.

Президент також наголосив, що для будівництва прикордонної загорожі необхідно забезпечити фінансування ЄС. «Це питання залишається відкритим, але я вважаю, що зі зміною ситуації буде змінюватися і позиція з цього приводу», – сказав він.

У понеділок президенти Литви, Латвії та Естонії також розмовляли з президентом Польщі Анджеєм Дудою; оприлюднили спільну заяву щодо ситуації на кордоні ЄС з Білоруссю, в якій також висловили свою солідарність з Польщею.

Також у понеділок шеф Бюро міжнародної політики президента Польщі Якуб Кумох сказав, що Польща зацікавлена консультаціями відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору, перемовини із союзниками щодо використання цієї статті тривають, а рішення буде прийняте спільно. Посилаючись на статтю 4 він зазначив, що «це вид зброї, який використовується, коли відбувається трохи більше, ніж зараз». 

Кумох підкреслив, що «на даний момент ми маємо справу з міграційною кризою, це не польсько-білоруська війна» і закликав до спокою у висвітленні цих подій.

Прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький раніше заявив, що спільно із прем’єрами Литви та Латвії розглядає можливість запуску статті 4 Північноатлантичного договору. Заступник речника Права і справедливості Радослав Фоґєль у понеділок висловив переконання, що «в першу чергу ми самі якнайкраще повинні подбати про себе, а не лише розраховувати на наших союзників». Він підкреслив, що немає жодних сумнівів щодо намірів союзників. На його переконання, наразі Польщі впорюється із кризою на кордоні. Звернення до статті 4 тиждень тому запропонував голова Громадянської платформи Дональд Туск.

Стаття 4 Північноатлантичного договору: «Сторони консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із сторін».

IAR, PAP, www.nato.int/Я.С., Т.А.