Чому Путін та Лукашенка ховаються за спинами мігрантів?

Експерти кажуть, що напруга на польсько-білоруському кордоні може продовжуватися не місяцями, але навіть роками. Лукашенка з Путіном вже придумали, що відсутність можливості витісняти мігрантів на територію Польщі, чи Литви, може змусити їх дати наказ направити живі щити війни Путіна на територію України. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

Досі, найпотужніша атака на польський кордон з боку Лукашенки відбулася 8 листопада, коли під дулами автоматів служби режиму намагалися виштовхнути мігрантів на територію Польщі. Професійні дії польських захисників кордону не дозволили здійснити сценарій Путіна та Лукашенка вчинити метушню в Польщі. Експерти від гібридної війни Путіна кажуть, що він водночас веде два фронти: зовнішній – атака ззовні та внутрішній, тобто на території держави, яку обрав собі жертвою. Внутрішній фронт націлений на послаблення інтегрованості суспільства та спроби зламати дух опору. Такі схеми російська агентура відпрацювала в Грузії, Україні, Литві, Білорусі у час протестів 2020 року, а тепер у Польщі.

Йдеться про те, щоб ЗМІ присутні на внутрішньому ринку, які представляють себе як незалежні та вільні – відпрацьовували зміст вигідний Путіну та Лукашенці – тобто атакували кожне бажання чинити опір гібридній війні Москви. Українці спостерігають за такими схемами, по суті, вже 30 років української незалежності. Кожна ініціатива українських журналістів створити медіа непідпорядковане діям російського агентури після здобуття популярності намагаються нищити, чи то оліґархічні структури, чи то – скуповувати підпорядковані Кремлю політики. Після останньої Революції Гідності найбільш показовим були закупівлі підлабузника Путіна – Віктора Медведчука.

В Україні далеко не всі журналісти мають свідомість, що на польському ринку ЗМІ задіяні подібні схеми. В Україні захисників української державності, мови та культури, наприклад ветеранів добровольчого батальйону «Азов», путінські ЗМІ називали та називають: «фашистами», «нацистами». Те ж саме відбувається тепер в Польщі, коли захисників польського кордону – Прикордонну службу, поліцію, солдатів, підпорядковані зовнішньому капіталові ЗМІ та тзв, «зірки» шов-бізнесу називають не менш образливими словами. Тому більшість громадян, суспільні ЗМІ, а також політики намагаються організувати заходи підтримки прикордонній службі, адже «рускава міра» Путіна та Лукашенки ніхто, за винятком російської агентури,  в Польщі не хоче.

Після атаки на кордон 8 листопада та успішного його захисту, прем’єр Матеуш Моравєцький особисто негайно подався на кордон подякувати, прикордонній службі, солдатам, місцевим мешканцям та поліції.

«Дуже добре відпрацьовані дії на кожному відрізку фронту. Хто б подумав, ще місяць, два місяці, три місяці тому, що змагатимемося із операціями залучення живих щитів, бо режим Лукашенки вживає цивільних як зброю сучасної гібридної війни. Те, що ми бачимо нині – це нові методи. Ви є для нас бастіон, редут, який захищає нас перед оцими новими методами. І робите це блискуче. Виконуєте завдання не лише професійно, але також із повною пошаною гідності людини – по тому й по цьому боці кордону. Ми висилаємо один за другим гуманітарні конвої. Водночас дуже добре знаємо, про це повідомляли мене панове генерали, про обставини по тому боці».

Прем’єр Моравєцький на зустрічі з захисниками кордону Польщі, ЄС та НАТО неподалік місцевості – Кузьніца, однозначно назвав дії Путіна та Лукашенки.

«Знаємо, що ця операція повністю спланована з метою порушити суверенітет нашої держави. Для нас це зрозуміло. Також дуже добре знаємо, що противник веде пошук слабких пунктів. Тому дякую також за здатність поєднати всі дії – логістики, суто військової справи, операції забезпечення, військово-оперативних завдань. Це все свідчить про блискучу організованість, про вашу готовність не лише до служби, але також про вашу готовність ефективного захисту нашої держави. Кордон Польщі на сході водночас кордон Європейської Унії. Нещодавно, я розмовляв з главою Європейської комісії та прем’єрами кількох держав. Кожен передає Вам слова найвищої пошани, подяки за Ваші дії, за Вашу відвагу, за Вашу готовність нести службу у кожну мить доби. На вам всі дивляться. Дякую Вам за здатність налаштуватися до зміни обставин. Ми не знаємо, що ще придумає режим Лукашенки, така дійсність, тому добре, що вмієте координувати дії. Дякую також пану міністру національної оборони, дякую комендантові Державної прикордонної служби, комендантам поліції та пожежної служби, всім службами, ну й звісно всім солдатам, функціонерам. Ви на першій ліній фронту. Вся Польща Вам за це дуже вдячна».

Гібридна війна Путіна та Лукашенка ведеться за сценаріями кремлівський стратегів, – один з найбільш відомих – Валерій Ґєрасімов. Журналіст суспільного телебачення – TVP та Польського радіо – Міхал Рахонь про витівки гібридної війни Путіна провів інтерв’ю із екс шефом Служби військової розвідки – ген. Анджейом Ковальським. Говорить редактор Міхал Рахонь.

«Валерій Ґєрасімов до засобів асиметричних дій враховує також використання потенціалу протесту, тобто внутрішньої опозиції в даній державі. Цікаві висновки стосуються способів організувати антисистемні рухи у суспільстві даної країни, які відповідно використані можуть бути використані з метою його дестабілізації. Ці рухи вміщають теоретичні роздуми російських військових та експертів відомства оборони Російської Федерації, які пишуть  про активізацію та використання потенціалу протесту на території держави противника й що залучається до цього засоби контролю суспільством, у тому числі інформаційної боротьби. Коли читаємо про теорії використання внутрішньої опозиції в атакованій державі, то маємо також асоціації із явищами, які відбуваються навколо нас».

У відповідь ген. Анджей Ковальський нагадав історію російських злочинних організацій.

«Я згідний з Вами. Ваш аналіз дуже влучний. Він посилається на старі традиції КГБ, ще шістдесятих років, коли будували підвалини під тзв., ,,ідеологічну боротьбу’’ направлену проти заходу. Я пам’ятаю 80-ті роки й протести проти розміщення в Західній Європі ракет середньої дальності. Якщо нагадаємо собі, що відбувалося на вулицях Західної Європи в сімдесяті, чи шістдесяті роки, наскільки динамічними були протести у цей час, направлені проти легітимної влади, проти конституційного порядку, то немає жодного сумніву, що те, що написав Ґєрасімов та його колеги після 2010 року, чи навіть кілька років тому, також ряд вагомих документів з’явилося у російському Генштабі – що ми маємо справу з цією самою тактикою, тільки тепер вже приліплену до набагато вищого рівня взаємодії. Адже їх колеги з КГБ не мали можливості використання Facebook’а, не мали можливості вживати соціальних мереж, не мали можливості масового інформаційного ураження, вони лише мріяли про це. Пам’ятаю такі тексти, коли офіцери КГБ хизувалися десятками тисяч виданих заголовків, які мали сіяти ідеологічну затію серед західних суспільств».

Редактор Міхал Рахонь назвав основні вектори пропаганди Путіна та Лукашенка проти Польщі. Слухачі в Україні блискуче розуміють ці явища, оскільки пропагандисти Путіна весь час їх застосовують проти України.

«Той, хто займається вивченням векторів російської пропаганди направленої проти Польщі, каже також про спроби зображати Польщу відповідно до совєтського, чи постсовєтського мислення про історію Другої Світової Війни, тобто Польща несе відповідальність за спалах ІІ світової війни, Польща несе відповідальність за Голокост, поляки несуть відповідальність за все те, що відбувалося тут під німецьким, чи російським – совєтським режимом. Ту саму кальку бачимо не лише в Російські пропаганді, але також в обвинуваченнях на адресу польських служб, польських офіцерів, польської прикордонної служби з уст дуже відомих, шанованих громадян польської держави».

Ген. Анджей Ковальський назвав основну ціль стратегії спадкоємців злочинного КГБ.

«Коли читаємо Ґєрасімова, то у нього це знаходимо. Мета російських дій – розлад державних структур. Якщо зрозуміємо, що така мета, то перед нами відкривається весь діапазон дій, які на перший погляд не асоціюються із агресією якоїсь держави проти нас. Дуже часто здається, що певні процеси природні, вони відбуваються силою обставин, силою моди, силою ідей, що приходять до нас із Заходу, а так насправді маємо справу з дуже комплексною, організованою операцією з метою розладнати державну структуру Республіки Польща. З російської перспективи слово державна не повністю правильне, бо у них це ширше поняття – стосується також структури суспільства. Йдеться про те, щоб ми як суспільство підлягали процесові атрофії – повільного занепаду, який полягатиме на тому, що ми не знатимемо, що вагоме для Польщі та поляків, не будемо розуміти, де наші стратегічні інтереси. Цей процес стосується також державних еліт. Внаслідок нього серед державних еліт є люди, які абсолютно не розуміють і не вміють визначити стратегічних цілей польської політики. Як слухаємо учасників дебати, які критикують політику уряду, можна мати враження, що вони не розуміють, де справжній сенс польської стратегії, де стратегічне добро, яке треба захищати, де державний інтерес, а коментарі до образів з кордону показують, що маємо справу із повільним просуванням за російським змістом, який має розхитати всю систему цінностей, яка інтегрує польську державу й це найбільш небезпечний процес, у якому тепер беремо участь, і якому підлягаємо, і який продовжуватимуть різного роду провокаціям».

Експерти кажуть, що напруга на польсько-білоруському кордоні може продовжуватися не місяцями, але навіть роками. Лукашенка з Путіном вже придумали, що відсутність можливості витісняти мігрантів на територію Польщі, чи Литви, може змусити їх дати наказ направити живі щити війни Путіна на територію України. Тому необхідна координація відповідних служб Польщі та України з метою зламати план Путіна.

Андрій Рибалт