Два фронти Путіна
Польсько-білоруський кордон Wikimedia creative commons/Photographs by Radosław Drożdżewski (User:Zwiadowca21) – Own work/CC BY-SA 4.0

Два фронти Путіна

Віце-прем’єр відповідальний в кабміні прем’єра Матеуша Моравєцького за безпеку, – Ярослав Качинський, дав два інтерв’ю для видань «Sieci» та «Gazeta Polska». Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

Найвагоміша тема – опір Польщі проти наступу Путіна на вільний світ. Качинський аналізує атаку Путіна та Лукашенка на польський кордон:

«Ніхто при здоровому глузді не може не помітити, що це, по суті, вид агресії, гібридної війни, що маємо право на захист. А, якщо не будемо захищатися, то єдиним наслідком буде загострення кризи, транспортування на наш кордон чергових тисяч. Крім цього, ми захищаємо також кордон Європейської Унії, хоча навіть, якби так не було, то ми теж не здалися б», – наголосив Качинський. Лідер керівної партії назвав причини дій Лукашенка:

«Гадаю, таким чином, він хоче змусити нас, але насправді весь ЄС, здатися, визнати його владу, закинути нашу підтримку білорусів, які воюють за свободу. І його, а також Путіна, що за ним стоїть, панічно лякають, як вони їх називають, кольорові революції. Не виключено також, що ця атака становить ширший елемент ширшого наступу на Захід, у стилі того, що зроблено в Україні».

Журналіст суспільного телебачення та Польського радіо Міхал Рахонь у розмові із речником уряду Пйотром Мюллером процитував слова Качинського з іншого видання «Gazeta Polska».

«Існують два фронти гібридної війни – на кордоні та у Варшаві. Якби дії опозиції були іншими, ця операція проходила б зовсім по-іншому. Сформування двох фронтів заохотило Лукашенка та Путіна до нарощування атаки. Маємо справу із поетапною російською атакою спрямованою проти Республіки Польща та нашого регіону».

Як ви це прокоментуєте, що цей другий фронт проходить в середині Польщі? Редактор Рахонь запитав речника уряду Пйотра Мюллера.

«Перш за все, почнімо з  того, як працює дезінформація. Якщо якісь дії – інформаційні, політичні чи фактичні, наприклад, те, що відбувається на польсько-білоруському кордоні, дають результати у виді своєрідного політичного струсу, то тоді автоматично заохочує це особу, яка це організує діяти далі. Ми бачили те, що відбувалося у Сеймі, як опозиція істерично реагувала на те, що польська Прикордонна служба виконує свої обов’язки згідно із законом та конституцією. Якщо президент Лукашенка, президент Путін бачать те, що їхні операції дестабілізують політичне становище в Польщі, то тим більше будуть запускати такі дії. Тому я дивуюся більшості опозиції, що, на жаль, у цьому театрі бере участь».  

Слова речника уряду співпадають із твердженнями польських експертів, які науковими методами вивчають системну роботу пропагандистів Путіна в інформаційному просторі, як в Польщі, так і в інших європейських державах. Редактор Міхал Рахонь в ефір Польського радіо запросив експерта Міхала Марека.

«Мій гість – Міхал Марек, науковець, який саме науковими методами вивчає вектори російської та білоруської пропаганди, серед іншого, впродовж конфлікту на польсько-білоруському кордоні. Автор, серед іншого, ,,Операція Україна – секрети російської дезінформації’’. Наш гість регулярно повідомляє нас, у якому напрямку направлені оці вектори внаслідок ситуації на польсько-білоруському кордоні. На своєму профілі у Твіттері ви прокоментували та описали, що дуже швидко осідки російської урядової та військової пропаганди, а також білоруські осідки, частина з них відома в світі, наприклад РІА-Новості, витоки якої прямо від Червоної Армії, – негайно зловживали тим, що відбулося в Польщі, серед іншого, в контексті  демонстрацій, що відбулися у Варшаві та у Кракові, які представляли польських солдатів, польську Прикордонну службу як спадкоємців СС та вбивць. Такий контент з’явився на демонстраціях. Що з таких контентів з цих демонстрації витягнули російські та білоруські центри пропаганди?».

Відповідь Міхала Марека.

«Перш за все, російська сторона на цьому напрямку користувалася подіями у Варшаві, зосередилася на варшавських демонстраціях. Варто розуміти, що російська сторона користується цього роду нагодою насамперед задля зміцнення своїх контентів, тих дій, що вже велися раніше. На жаль, завдяки такій формі протесту, росіяни отримали фактор, який дозволив їм чинити свої твердження більш вірогідними. Росіяни розголосили, серед іншого, інформацію, розміщену у соціальних мережах цих організаторів, де однозначно вказано польську владу як відповідальну за смерть мігрантів, і цей сюжет був одним із ключових, гасла на транспарантах, твердження про те, що Польща заподіяла мігрантам тортури. Тези про відповідальність Польщі за терпіння росіяни представили як доказ та тестування ефективності пропаганди. Тут можна додати, шо в образі дійсності, який малює Росія, саме Польща – польський уряд, польські служби – це сторона, яка б’є мігрантів, вчиняє тортури, залякує. У такому образі дійсності польський уряд несе відповідальність за всю кризу, хоча б через це, що не хоче відкрити кордону. Цього роду подіями зловживали як фактором легітимності контенту. Вони дозволили росіянам показати, що їхня інформаційна складова автентична, бо навіть самі поляки свідомі оцих буцімто агресивних дій польського уряду. Звісно, росіяни представили ці протести як масові, показали, що буцімто всі поляки підтримують такий напрямок, що всі поляки вбачають, як там кажуть, ,,варварство’’ польського уряду».

Пропаганда Лукашенка на внутрішній ринок переконує громадян, що це Польща висилає мігрантів на територію Білорусі.

«Це розвивають на різних напрямках. Питання тортур, нанесення ударів, пограбування мігрантів одягу, мобільних телефонів – все це, ці всі сюжети мають впливати на емоції глядача: чим більш емоцій, тим більше закріплюється крайній негативний візерунок польської держави чи поляків. Якщо йдеться про питання перетину кордону – з’явилося ряд контентів різного змісту. Існує контент про те, як поляки витісняють мігрантів, що прибули зі сходу через Білорусь, але існує також сюжет про те, що польська держава стає буцімто базою, до якої прибувають мігранти з цілого ЄС – тут відбувається поєднання негативного образу Польщі із негативним образом ЄС  у такому розумінні, що вся Європейська Унія несе відповідальність за провокацію та кризу, бо завдяки таким явищам позбувається з всієї території Європейської Унії мігрантів, які прибули, наприклад, через перетин кордону Італії або Іспанії, й вони мають перебувати в Польщі й поляки мають нести відповідальність за цю кризу, тобто перекидати цих мігрантів на білоруську сторону. Тут можна знайти дуже багато напрямків. Росіяни та білоруси працюють на різних векторах, намагаються впливати у різних сферах, тобто будують негативний візерунок Польщі, Литви, але також Європейської Унії, НАТО, Заходу як такого, і це все вписується в контекст дій російської пропаганди, не стільки білоруської. Адже, якщо поглянути на явище у ширшому контексті, то реалізуються стратегічні, а нині також тактичні цілі Російської Федерації. Тут виходимо поза цілі Мінська, а знаходимо цілі Кремля».

Головний редактор видання «Gazeta Polska» Томаш Сакєвич, який оприлюднив інтерв’ю з віце-прем’єром Ярославом Качинським, де мова йде про два фронти змагань з Путіним, на хвилях Польського радіо 24 так пояснив слова очільника керівної партії.

«У випадку війни, про яку каже Ярослав Качинський, тобто зі східного напрямку, то її суть становлять два фронти, бо у випадку гібридної війни – найвагоміший той другий – внутрішній фронт, а саме треба проводити такі дії на зовні, що спричинюватимуть бажану відповідь всередині. Таку відповідь мають становити зміни свідомості громадської думки, політичні зміни, зміни в економіці, якісь вияви паніки, чи руйнування інфраструктури – це все залежить від обраних цілей. Росіяни йдуть широко. Тепер зловживають насамперед польською опозицією до того, щоб підтримувати її зовнішні дії, а можливо головна мета дій ззовні – політична дестабілізація всередині держави, й польська опозиція дуже добре в цей план вписується, незалежно від того, чи хтось домовлявся з Путіним, чи здогадується про його бажання за відсутності будь-якого зв’язку, чи тому, що робить це внаслідок дурості, що становить вияв, чи причину дій такого роду».

Польський парламент прийняв Закон за встановлення ефективної, оснащеної найсучаснішою технікою стіни на кордоні з країною Лукашенка. Опозиція була проти. Томаш Сакєвич так пояснює ситуацію щодо стіни та дій Дональда Туска.

«Насамперед, треба підкреслити, що якби вона не була поставлена в Польщі, до її поставили б на польсько-німецькому та польсько-чеському кордоні. Може переходи залишили б відкритими, але вони негайно цей зелений кордон захистили б стінами, щоб ніхто не зміг через цього проникнути. Водночас, запровадили б контроль на кордоні, бо положення законів ЄС на це дозволяють, й це спричинив би Дональд Туск, тобто ЄС відокремився б від Польщі, якби Польща не захищала європейського кордону. Проте, у випадку Дональда Туска маємо спробу ставити під сумнів все  що стосується установ польської держави, наприклад, Конституційного трибуналу, уряду, парламентської більшості, законів, призначення суддів, ну й звісно великої інвестиції – стіни на кордоні, адже ця інвестиція має допомогти захистити польську державу, й тому Туск буде заперечувати доцільність її будови. Так, як й закупівлю зброї для армії. Адже Туск свого часу казав, що Польщі велика армія не потрібна – це було прямо перед спалахом війни в Україні, а опісля зчинилася паніка і вони благали американців, щоб хоча  один армійський загін сюди послали. Дональд Туск так думає про польську державу: якщо не моя – заорати».

На думку експертів, Путін продовжуватиме відкривати чергові фронти аж до моменту, коли очільники вільного світу не протверезіють й не поставлять йому ефективний опір.

Андрій Рибалт