Іменем генерала УНР Марка Безручка буде названо вулицю у Вроцлаві.
https://www.lifejourney.club/wp-content/uploads/2017/03/Wroclawski-Ratusz.jpg.pagespeed.ce.eZ4m5Yv5eL.jpg

Іменем генерала УНР Марка Безручка буде названо вулицю у Вроцлаві.

Міська рада Вроцлава має намір назвати одну з вулиць міста на честь Марка Безручка, генерала Української народної армії. Про це повідомляє Upmp.news із посиланням на радіо Вроцлав.

У Вроцлаві може з’явитися нова назва вулиці, присвячена українському національному герою. Міська рада Вроцлава має намір назвати одну з вулиць міста на честь Марка Безручка, генерала Української народної армії.

Генерал Безручко є символом доброї польсько-української співпраці, а тому, на думку радних міста, може бути патроном однієї з вулиць, присвяченій 100-ій річниці відновлення незалежності Польщі.

Безручко у 1920 році був полковником 6-ї Січової стрілецької дивізії, яка разом з польською армією зайняла Київ. Він, також, командував обороною Замостя під час атаки Червоної Армії та брав активну участь в битві під Комаровим”, – говорить Яцек Оссовський з міської ради Вроцлава.

Ідея міської влади Вроцлава просто чудова! Беззаперечно, українці, які проживають у Вроцлаві підтримають цю пропозицію”, – говорить Олександр Мартинюк, український журналіст, який проживає в Польщі.

Коли боротьба 1918-20 рр. добігла кінця, і був підписаний тристоронній мирний договір в Ризі, що офіційно підтвердив закінчення польсько-більшовицької війни, Марко Безручко переїхав до Варшави і там в 30-х роках був головою Українського товариства військової історії. Безручко помер 10 лютого 1944 року, зараз тіло генерала спочиває на православному цвинтарі у Варшавській Волі.

Вулиця імені Марка Безручка буде третьою вулицею у Вроцлаві, пов’язаною з Україною. На сьогодні у столиці Нижньої Сілезії знаходиться вулиця імені Тараса Шевченка та вулиця Українська.

З історії

Польсько-радянська війна у 1919-1921 рр. – збройний конфлікт між відродженою Польською Республікою (II РП) та Російською Федеративною Радянською Соціалістичною Республікою. Російська більшовицька влада прагнула завоювати європейські країни і перетворити їх у радянські республіки, відповідно до вчення російської більшовицької партії.

У вересні 1920 В. І. Ленін у промові на дев’ятій конференції РПК (б) представив головну, за його словами, причину польсько-радянської війни: “десь недалеко від Варшави є центр польського буржуазного уряду, центр сучасної імперіалістичної системи, і вторгнення радянської армії дозволить нам “стряхнути” цю систему не тільки в Польщі, а в Німеччині та в Англії. Таким чином, ми створимо в Німеччині та Англії цілком новий етап пролетарської революції, яка бореться проти глобального імперіалізму”.

Війна тривала не тільки у військовому вимірі, а й у політичній площині. У період 1919-1920 рр., найбільшими військовими епізодами були Київська Битва, Битва Варшавська, зіткнення над В’єпжом, бій під Комаровим та на річці Німан.

18 жовтня 1920 року було укладено перемир’я в Ризі, а 18 березня 1921 року, також, в Ризі був підписаний мирний договір, який проклав лінію польсько-радянського кордону. До моменту радянської агресії проти Польщі (1939 р.), даний договір регулював відносини між ІІ РП і Радянським Союзом.