«Ловимо вітер у вітрила»

Результати конкурсу на найкращих підприємців у Ґіжицькій ґміні оголошено 27 лютого на засіданні місцевої Ради. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Наше Слово.

Результати конкурсу на найкращих підприємців у Ґіжицькій ґміні оголошено 27 лютого на засіданні місцевої Ради. Журі конкурсу відзначило українців не лише за їхні бізнесові якості, а й за дуже позитивний вплив, який вони мають на розвиток ло кальної спільноти, на реалізовані в осередку освітньо культурні проекти для дітей і добродійну діяльність.

– Це прекрасно, що хтось нагородив нас за важку працю. Особливо радію, що позитивно оцінили наш внесок у розвиток місцевої громади, – зазначив Павло Гащин, співвласник осередку «Ґварек». – Постійно треба шукати нові ідеї, намагатись зловити вітер у вітрила. Для нас дуже важливо, що зараз цей вітер завжди є. Але спочатку було нелегко.

Понад десять років тому Анна і Павло вирішили виїхати з Варшави на Мазури. Перед тим, як покинути столицю, вони інтенсивно шукали свою професійну дорогу, робили різні бізнес-плани і мали різні ідеї.
Подружжя в 2007 р. купило відпочинковий осередок.

– Протягом багатьох років осередком ніхто не користувався. Будинки стояли порожні і були у критичному стані. Трохи зайняло нам часу, щоб поставити все на ноги, – розповідає українець.

Підприємці вирішили створити тут рекреаційний центр для дітей. Як тепер зізнаються, на такий вибір вплинув аналіз туристичного ринку, який вони зробили, а також те, чим займалися у свої юні роки.

Мазури десять років тому стали реґіоном, який наново відкрили для себе туристи. Особливо зацікавились ним німці, які тут колись жили, а також їхні нащадки, що приїжджали відвідувати землі предків.

– Німці почали відвідувати Мазури організованими екскурсіями. Щоб не боротися з конкуренцією, ми вирішили знайти якусь ділянку в місцевому туризмі, яка в перспективі часу мала шанс розвинутися. Вирішили зайнятися туризмом для дітей, – ділиться з нами своїми спогадами П. Гащиш і відразу зізнається, що вплив на їхній вибір мав також «Пласт».

– Аня дуже любила працю з дітьми. Я теж відчував, що мені це сподобається.

Власники осередку не приховують, що їхній успіх – це довгі роки важкої праці.

– Бути власником такого осередку – значить працювати сім днів на тиждень. Але я вважаю, що коли хтось робить те, що любить, витрачений час не має значення. Більше того, ми можемо ще й іншим допомогти, – заявляє А. Гащин.

Подружжя створило місце для «зелених шкіл» (це тижневе навчання учнів на природі), таборів та освітніх проектів, відпочинку для цілих сімей, а навіть танцювальних таборів. Тут можна користуватися спортивним майданчиком, займатися різними видами спорту, акробатикою тощо.

В осередку, зокрема, активно проводили час учасники українського свята дитячої творчості, у якому щороку бере участь близько 100 дітей з пунктів навчання української мови та релігії у ре-
ґіоні.

Торік власники Центру активного відпочинку «Ґварек» організували у себе рекреаційний табір для українських дітей.

– Це була подія для дітей не лише з нашого реґіону. Ми побачили таку потребу і цього року хочемо зробити табір для малюків з усієї Польщі, – заявляє А. Гащин.

У його програмі організатори передбачають, зокрема, освітні заняття про Україну, ігри, майстеркласи співу, танців, вишивки.

Анну і Павла вважають не лише хорошими підприємцями, чого доказом є перемога в конкурсі, але передусім сотні чи навіть тисячі задоволених гостей, які відпочивали в осередку. Завдяки своєму бізнесові, під
час туристичного сезону подружжя дає роботу 70–80 працівникам, у тому числі українцям.

– Структури фірми вже розрослися. Маємо менеджерські кадри і завдяки цьому в нас постійно народжуються
нові ідеї. Вони дуже потрібні, бо конкуренція не спить, – пояснює власник. – Коли маєш щось своє, приватне життя завжди переплітається з професійним. Але восени або взимку ми самі їдемо
кудись на відпочинок, бо людина мусить іноді «відключати голову».

Але навіть під час відпочинку подружжя слідкує за змінами в туристичній галузі.

– Це ж наша праця, – пояснює П. Гащин, який сьогодні не дуже впевнений, чи знову зробив би той самий
крок, що й десять років тому. – Між відвагою та безумством проходить дуже тонка межа. З перспективи часу
я можу сказати, що це було безумство. Думаю, що тільки важка праця й нові сміливі ідеї дали хороший результат. І це задовольняє.