Нові мешканці Польщі. Історії біженців
Усі фото: Конрад Смоленський

Нові мешканці Польщі. Історії біженців

20 червня у світі відзначали День біженця. В Польщі щороку кількасот тисяч осіб складає заявку про надання статусу біженця. Отримують – кількасот. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на “Наш Вибір”.

Низка польських громадських організацій провели соціальну кампанію «Нові мешканці Польщі», в рамах якої розповіли історії біженців в Польщі, аби суспільство познайомилось та краще зрозуміло людей, які знайшли в собі сили і мужність починати життя з нуля. Пропонуємо вашій увазі декілька таких історій.

Роза

Разом з родиною Роза дуже довго чекала на статус біженця в Польщі. Для них це був час невпевненості і неспокою. Нещодавно отримали радісну новину.

Роза родом з Чечні. Саме звідти приїжджають більшість біженців, що живуть в Польщі. Хоч офіційно війна закінчилась, для багатьох осіб життя в країні досі не є безпечним.

Після закінчення університету, Роза навчала англійської мови школярів. Зараз, окрім безпосередньої роботи і опіки над родиною, Роза займається волонтерством. Вона любить допомагати та підтримувати, особливо для старших людей, адже її дідуся та бабусі уже немає серед живих. Вона й сама отримала багато підтримки в Польщі та знайшла друзів.

Роза вірить, що добро завжди повертається.

Катя і Іван

Разом з тисячами інших білорусів Катя та Іван вийшли на протести проти фальсифікації виборів в країні і разом з тисячами інших білорусів заплатили за це високу ціну. Вони потрапили до в’язниці, де бачили і насилля, і тортури. Рішення залишити країну і попереднє життя було для них дуже складним, але через загрозу того, що в Білорусі щодо них буде проваджена кримінальна справа, сфабрикована за політичними причинами, вони змушені були це зробити.

Вони хочуть здобувати вищу освіту і досі мають надію, що ситуація в Білорусі невдовзі зміниться.

Сара

Сара любить людей і дуже вдячна, що на своєму життєвому шляху зустрічає багато хороших осіб. Для неї дуже важливими є старші люди та діти. До них вона має надзвичайно багато терпіння та тепла. Вже після того, як Сара приїхала в Польщу, вона закінчила курс опіки над людьми похилого віку.

Вона – журналістка та вчителька. В Таджикистані писала статті на соціальні теми, зокрема, про права жінок. Одного вечора Сара дізналась, що через свою професійну діяльність її планують заарештувати. Протягом однієї ночі жінка змушена була втікати з країни. За кілька місяців до неї приїхали чоловік та син.

Зараз зі соєю родиною Сара живе в Польщі. Допомагає піклуватись над старшими людьми.

Радван

Батько Радвана – лікар. Він вирішив залишитись у Сирії, в якій триває війна, аби лікувати людей. Вже декілька років Радван сам є батьком. Свою дочку він навчав арабської мови, аби та могла порозумітись зі своїм сірійським дідом. Однак, батько Радвана помер, так і не дочекавшись можливості познайомитись із онукою.

Радван вчиться жити по-новому разом зі своєю польською родиною. Їх життя, як і життя багатьох інших родин, змінилось під час пандемії. Радван втратив роботу та знайшов нову – дистанційну. Тепер він може проводити більше часу із дитиною.

Більше про історії біженців  в Польщі, що публікуються в межах кампанія «Нові мешканці Польщі»  читайте в соцмережах на сторінках організацій, що діють задля прав біженців:  Amnesty International Polska, ТТовариство правової допомоги, Хлібом і сіллю, Homo Faber, Фонд “Наш вибір”, Гельсінський фонд прав людиниNomada, Товариство MigrantInfo Point, Польський міграційний форум.

Усі фото: Конрад Смоленський