“Polski Ład”: що це, чому про нього багато говорять і як він вплине на мігрантів?

Це найбільша податкова зміна, яка, за задумом уряду, має асоціюватися насамперед зі збільшенням квоти, звільненої від податку, та піднесенням другого податкового порогу (що це, пояснюю нижче). Уряд підійшов до популяризації програми «Polski Ład» як до головної реклами своєї діяльності. Утім, як і в кожній рекламі, важливо читати не головні посили, а те, що написано дрібним шрифтом. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на “Наш Вибір”.

У польських містах в останні місяці взагалі почалася битва плакатів про «Polski  Ład». Уряд на плакатах на синьому тлі розхвалює свою програму — наприклад, «770 мільярдів злотих для польських сіл, міст і містечок». А місцеве самоврядування поряд вішає табличку на червоному фоні: «Через „Polski Ład” Варшава припинить набір до дит’ясел».

Дійсно, програма обмежує надходження для самоврядувань, особливо більших міст. Варшава підрахувала, що втратить щорічно 1,7 млрд злотих. «Це понад тисяча злотих на кожного мешканця столиці», — попереджає мерія міста.

А зменшення коштів змусить польські міста і ґміни урізати муніципальні програми: моніторинг вулиць, додатки до зарплати вчителям, додаткові заняття для учнів, робота позашкільних гуртків у школах, ремонт вулиць та тротуарів, фінансування спортивних клубів, будівництво нових комунальних квартир, підтримка малозабезпечених людей, низку інвестицій у нові школи чи дитячі садки. Також це без сумніву віщує підвищення цін на квитки в громадському транспорті.

Уряд, пропонуючи величезний перерозподіл коштів, не запропонував самоврядуванням порівняної з втратами компенсації. А це означатиме, що самоврядування шукатимуть заощаджень на власних мешканцях.

Підприємці: радше на мінус

Окрім самоврядувань, «Polski  Ład» роз’ятрив підприємців, зокрема індивідуальних — основу польської економіки. Зміни торкнуться тих, хто веде підприємницьку діяльність і сплачує фіксований або лінійний податок. Для них немає квоти, звільненої від податку, і водночас зростає страховий внесок (ZUS). Сьогодні, незалежно від доходу, вони сплачують внесок від суми 75% середньої зарплатні в секторі підприємств у четвертому кварталі попереднього року. Після змін підприємці заплатять 9% доходу, без будь-якого максимального порогу та без можливості відрахування цього податку у витратах. Утім, у будь-який місяць, незалежно від розміру доходу, вони не зможуть платити податок менше від мінімальної заробітної плати (наступного року це 3010 злотих).

Для уряду це чергова спроба приборкати групу людей, що працюють на одного замовника як виконавці, замість того, щоб підписувати з ними трудовий договір. Це — спеціалісти ІТ-сектору, представники медичних професій чи різного роду митці.

Оскільки для цієї групи не передбачено пільг, зміни в оподаткуванні свідчать про те, що вони не захищають індивідуальної підприємницької діяльності. Що цікаво, у цій групі вищі податки заплатять не лише добре оплачувані спеціалісти, а й малі підприємці.

Працівники: хто втратить, а хто виграє?

А що це означає для звичайних працівників? «Polski  Ład» не змінює ставку оподаткування. Як і досі, залишаються дві ставки прибуткового податку PIT — звичайна, 17%, і 32% для людей, річний дохід яких перевищує т.зв. «другий податковий поріг». Якщо досі цей поріг складав 85 528 злотих, то «Polski Ład» збільшив його до рівня 120 тисяч злотих.

Чергова і ключова новинка – це значне збільшення квоти, яка є звільнена від прибуткового податку взагалі. Досі вона становила 8 тисяч злотих для людей з найнижчим доходом, для більшості працівників вона складала 3091 злотих, а тих, хто заробляв найбільше, її зовсім не було.

Відтепер неоподаткований мінімум збільшиться до 30 тисяч злотих для кожного. Це означає, що люди, які заробляють менше цього рівня (за рік), взагалі не платитимуть прибутковий податок.

Утім, є й погана новина для всіх — вона стосується страхового внеску на охорону здоров’я (składka zdrowotna). Він, щоправда, залишиться на нинішньому рівні 9% від заробітної плати, проте його більше не можна буде відраховувати від суми, яка підлягає оподаткуванню — а отже, від суми «складок» нам також доведеться платити прибутковий податок.

Як виглядатиме ця податкова революція на практиці? Найбільше виграють ті, у кого зарплата — близько 3000 злотих брутто, тобто польська «мінімалка». У порівнянні з сьогоднішньою системою , вони отримають на близько 150 злотих більше щомісяця. У людей з заробітком між 3 і 5 тисячами злотих брутто податки залишаться приблизно на тому самому рівні, що й досі. Люди з зарплатою понад 5 тисяч злотих брутто — втрачають, проте уряд вирішив запровадити «подушку для середнього класу». Завдяки їй ті, хто заробляє в межах 5—12 тисяч злотих, нічого не втратять, але й нічого не виграють.

Найбільше, таким чином, втратять люди з-за «другого податкового порогу», тобто ті, хто заробляє понад 12—13 тисяч брутто за місяць. І бізнес у першу чергу схвилювала реакція найбільш високооплачуваних працівників. Це перш за все висококласні менеджери та спеціалісти, у тому числі ІТ, чистий заробіток яких значно зменшиться. Частині роботодавці підвищать заробітну платню так, щоб компенсувати наслідки реформи. Це вже зробив відомий польський виробник одягу LPP. Проте така практика матиме серйозні економічні наслідки. Фірми не мають виходу, оскільки їм важко знайти інших висококласних спеціалістів, які не вимагатимуть подібного підвищення. Утім, значне підвищення заробітної плати управлінського класу призведе до зростання цін. А інфляція і без цього в Польщі сягає 8%.

Немала зміна, важлива для українських іммігрантів, — фактично оподаткування повноцінного трудового договору (umowa o pracę) і договору підряду (złecenie) будуть зрівняні. Чого не скажеш про права — власники контракту набагато більше захищені законом ніж власники «злецень».

Отже, що ми маємо в підсумку?

В принципі, демографічний образ українського мігранта в Польщі вказує на те, що баланс змін у податках від зарплатні буде приблизно нульовим. Зі «zlecenia» будуть вищі податки, проте підвищується також неоподаткована квота. Утім, тим, хто веде підприємницьку діяльність чи отримує понад 12 тисяч щомісяця, — краще звернутися по консультацію до фахівця щодо того, яку найкращу систему оподаткування обрати. На жаль, «Polski Ład» так само не передбачає жодного перехідного періоду, тому рішення треба приймати швидко і бажано зі спеціалістом. Нововведення нараховує близько 700 сторінок, тому дуже важко зрозуміти всі його нюанси.

В принципі, велика податкова реформа в Польщі назрівала віддавна. Вільні від податку квоти давно застаріли, держава так само не могла впоратися з більш справедливим перерозподілом коштів. Виходило так, що через застарілу податкову систему збагачувалися найбільш багаті, а найбідніші убожіли. Тим часом державні послуги старішали, бо не вистачало коштів на модернізацію.

Утім, спеціалісти натякають, що в західних країнах Європи більш справедливий перерозподіл коштів організовується через прибутковий податок. Польща могла б ввести «третій» податковий поріг, аби сприяти соціальному забезпеченню найбідніших найбагатшими (так, як це діє у Франції), тим часом сьогодні у Польщі більшим за вартістю є не прибутковий податок, а податок на додану вартість. Це — застаріла схема, яка в додатку сприяє інфляції і знеціненню наших гаманців.

До того ж, чинна польська влада прописала кожен пункт нової реформи, керуючись політичними, а не економічними міркуваннями. У новому розподілі більший шматок прийдеться на податок ZUS, а не PIT — це не дивно, адже від останнього залежать прибутки самоврядування, тим часом перший фактично переходить у руки держави. Ситуація не тішить і тому, що податки в Польщі стали пропагандистським інструментом для перемоги на виборах.

Поки що складається враження, що «Polski Ład» зробить систему податків ще менш прозорою і складною, значно збільшиться податкове розшарування між різними групами. Ця система також містить стимули, які суперечать один одному: найбільш яскрава суперечність стосується пенсіонерів, з одного боку, передбачається пільга для швидшого виходу на пенсію, але водночас є стимули для тих, хто працюватиме довше.

Більшість поляків і іммігрантів не відчує найбільшу податкову зміну в сьогоднішній Польщі. Утім, посередньо ми за неї дорого заплатимо: у гірших державних послугах, у дорожчому транспорті, у цінах товарів та послуг, які ми купуємо щоденно. І це не будуть різниці в кілька відсотків, це будуть збільшення на рівні третини чи навіть половини вартості.

Ігор ІСАЄВ