Тримор’я та Україна

Про ініціативу центральноєвропейських держав та вигоди участі в ній України – у матеріалі нашого київського кореспондента. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

Допомогти керівництву Україні сформулювати свою позицію стосовно ініціативи Тримор’я – таку мету поставили собі фонд “Відродження” та Український інститут міжнародної політики. Кінцевим пунктом цього шляху визначене долучення держави до цієї ініціативи в форматі спостерігача. Як вважають громадські експерти, це дозволить Україні додаткове залучення до проєктів Тримор’я. Про ініціативу центральноєвропейських держав та вигоди участі в ній України – в матеріалі нашого київського кореспондента.

Регіональна ініціатива Тримор’я (3SI) була започаткована 2015 року. Вона та об’єднує 12 держав між Адріатичним, Балтійським і Чорним морями. Це об’єднання має на меті підтримку інфраструктурних проектів задля зменшення диспропорції у розвитку країн Західної та Східної Європи. Готовність України активно долучитись до Тримор’я заявляв останнім часом президент України Володимир Зеленський під час його візитів до Польщі та Естонії в серпні та листопаді 2019 року. Експерти Українського інституту міжнародної політики розглядають це, як політичну волю України з партнерства з країнами Євросоюзу з розбудови спільних енергетичних та транспортних мереж, поглиблення роботи у сфері цифрової економіки, екології та митної співпраці. Директорка Українського інституту міжнародної політики Надія Афанасьєва назвала кілька спільних проєктів держав Центральної та Східної Європи, які є цікавими і корисними для України:

– Кілька перспективних проєктів, в яких вже Україна бере участь, це газовий коридор північ-південь з транспортування норвезького газу до Прибалтики, Польщі, Центрально-Східної Європи та України, результатом якого є диверсифікація поставок енергоносіїв для України залучення до енергетичних проектів ЄС. Наступний проєкт, це побудова шосе “Via Carpatia” з Литви на південь, до узбережжя Чорного, Егейського та Іонічного морів. Результатом цього проекту буде включення його до трансєвропейської транспортної мережі, це частина транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія. Цей проект планується завершити до 2050 року. Проєкт з видобування газу з нетрадиційних джерел – це розробка угорських родовищ газу з нетрадиційних джерел – сланцеві поклади. Результатом цього проекту буде на зменшення енергетичної залежності від Росії. Інший цікавий проєкт – залізничне сполучення головних міст Польщі з країнами-сусідами.

На думку директора Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” Дмитра Шульги, ініціатива Тримор’я виглядає дуже привабливою та перспективною. Саме тому фонд “Відродження” та Український інститут міжнародної політики, за його словами, задумали експертний проєкт із назвою: “Тримор’я – дорожня карта для України”:

– Багато хто говорить про те, що Україна має бути лідером в регіоні, виступати з лідерських регіональних позицій. Але для того треба мати своє бачення своїх пріоритетів, потреб і конкретно уявляти, що ми хочемо. Причому, це має бути бачення не тільки дипломатів, а й ширшого спектру урядовців. Бо якщо це питання інфраструктурні, а ми говоримо про ініціативу, яка опікується переважно інфраструктурними речами, то це має бути дуже багато міністерств і відомств, яким слід мати чітку картинку того, як можуть долучитися, що можемо запропонувати в міжнародному форматі, чим можемо бути цікаві іншим країнам-партнерам. Нашим сусідам – в першу чергу. А також, яку ми можемо очкувати вигоду від участі в такого роду ініціативі. Мені здається, дуже важливо, щоби експерт працювали й аналізували це дуже детально. І, власне, пропонували для ширшого розгляду урядовців. Сподіваюся, це буде корисна робота і успішний проєкт.

Заступник директора департаменту ЄС і НАТО міністерства закордонних справ України Сергій Саєнко вважає ініціативу Українського інституту міжнародної політики важливою для того, щоб краще зрозуміти переваги саме цієї стратегії для України. Адже йдеться не лише про формальну участь, а й про чималі інвестиції, які мають бути виправдані. Геополітичний проєкт Тримор’я цікавий для України з точки зору інфраструктури, енергетики, цифрової економіки. До того ж, ці пріоритети є й у порядку денному у співпраці України з ЄС, нагадав Саєнко:

– Де-факто, Україна вже є частково учасницею цієї ініціативи, оскільки вона вже є країною-учасницею Дунайської стратегії, програми “Чорне море”. Але для цього слід формалізувати нашу участь в Тримор’ї, сформувати ключові пріоритети нашого залучення і нашого внеску в цю ініціативу. Статус спостерігача вже додає нам певного оптимізму, що ми можемо аналізувати та інформувати один одного про рівень участі в цьому процесі. Але тим не менш, наш портфель пропозицій має бути сформований до наступного саміту Тримор’я.

На тлі нового спалаху активності на фронті у Донбасі і неприхованих погроз Росії перейти у повномасштабний наступ, для України щораз актуальнішою стає проблема воєнної безпеки. Але ініціатива Тримор’я не скерована на воєнну взаємодію країн Центрально- і Східноєвропейського регіону. Однак, участь України в цьому об’єднанні може принести дотичні вигоди з точки зору безпеки, зазначила директорка Українського інституту міжнародної політики Надія Афанасьєва:

– З приводу безпеки, якщо ми говоримо за ініціативу Тримор’я, це стосується енергетичної безпеки транспортної безпеки. Якщо ми говоримо за воєнну безпеку, то тут це не тематика Тримор’я. Хоча, розвиток інфраструктури покращує співпрацю в секторах, які стосуються побудови миру.

Що являє собою ініціатива Тримор’я сьогодні? Надія Афанасьєва розповіла про масштабне залучення держав, які наразі є лише членами Євросоюзу:

– Ця ініціатива була започаткована 2015 року двома країнами – Польщею та Хорватією. Перший саміт Тримор’я був проведений в Дубровніку в 2016 році. Два президенти – Польщі та Хорватії – на високому рівні і проговорювали можливості, які є в рамках ініціативи, яким чином і які країни мають доєднатися. Зараз ця ініціатива об’єднує 12 держав Європейського Союзу, які розташовані між Адріатичним, Балтійським та Чорним морями. Основною метою цієї ініціативи була згуртованість, інфраструктурний та економічний розвиток, розвиток цифрової співпраці. Зараз Естонія вже наполягає на розвитку цифрової грамотності, цифрової співпраці і цифрової безпеки в даному регіоні.

Отже приєднання України до цього клубу держав виглядає привабливим. Але залишаються побоювання щодо того, що до Тримор’я не зможуть приєднатися держави, які ще не стали членами ЄС, або мають невирішені проблеми із сусідніми державами. Проте, кадровий дипломат Сергій Саєнко  впевнений, що це не стане перешкодою до участі України в Тримор’ї. Урядовець нагадав, що Україна вже стала членом кількох подібних європейських ініціатив. А двосторонні проблеми зі сусідами, за словами дипломата, і далі будуть вирішуватися не в багатосторонньому форматі, а безпосередньо між державами, які мають ті, чи інші суперечки.

Вільгельм Смоляк