Українки Варшави не відчувають себе варшав’янками

У Варшаві відбулася презентація дослідження міської ратуші «Ситуація варшав’янок», у якому приділено увагу ситуації жінок на ринку праці та питанню їхнього здоров’я. Українок запитали про те, як їм живеться в місті. Координувала дослідження та представила результати Катажина Вільколаска-Журомська, уповноважена у справах жінок президента міста Варшави. Участь у презентації взяла також голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на газету Наш Вибір.

Дослідження проводилось у першій половині року. Участь у ньому взяли варшав’янки різного віку та з різних районів міста, зокрема українки як найбільша група іноземок, що проживають у Варшаві. Метою дослідження було зрозуміти, як живеться жінкам у столиці,  дізнатися їхню думку про ситуацію на ринку праці, поділ домашніх обов’язків та рівень медичної опіки у Варшаві.

Професійне та особисте життя

Жінкам важко поєднувати професійне життя з родинним. Більшість із тих, хто взяв участь у дослідженні, вказали на явище нерівного поділу домашніх обов’язків між чоловіками й жінками, яке посилилося під час локдауну. Опитувані часто займаються домом самі, а участь партнера в домашніх обов’язках обмежена. Після народження дитини мешканки Варшави помітили, що їх дискримінують на роботі. Працедавці ставляться до них гірше, тобто як до менш ефективних працівників. Жінки з більшим досвідом праці говорять про розрив у заробітній платі між ними та чоловіками. Як підкреслила Катажина Вільколаска-Журомська, за даними Управління соціального захисту (ZUS), жінки у Варшаві отримують загалом на 1000 злотих менше.

Українки, крім проблем, пов’язаних із нерівним поділом домашніх обов’язків та фінансовою залежністю від партнерів, вказали на факт дискримінації їх на ринку праці з огляду на національне походження. Українські мігрантки заробляють менше, ніж польки, але також мають гіршу працю, яка часто не відповідає їхнім кваліфікаціям. Вони працюють у  галузях, де низька заробітна плата та низький престиж. Основні перешкоди на ринку праці для українок – це  відсутність мережі контактів та знання галузі, професійного середовища, а також недостатнє знання польської мови. Деякі працедавці використовують їхню складну ситуацію, пов’язану з легалізацією перебування. Крім того, дослідження показало, що українки не ототожнюють себе з варшав’янками та не вважають, що міські програми підтримки розраховані також і на них.

Питання охорони здоров’я

Мешканки Варшави мають кращий доступ до лікарів, ніж жінки з менших міст, але проблему становить довге очікування візиту до лікаря. Місто теж сприяє профілактиці здоров’я, оскільки має розбудовану інфраструктуру спортзалів, велодоріжок та тренажерів під відкритим небом. Однак життя у великому місті не сприяє турботі про своє здоров’я. Дослідження показало, що жінки взаємно себе мотивують, щоб профілактично робити медогляд та дбати про здоров’я. Але довгі черги на візит до лікаря та ускладнений доступ до медичних послуг, кошт яких покриває Національний фонд здоров’я (NFZ), негативно впливають на профілактику здоров’я серед жінок. Дослідження з 2015 року показало, що лише 28% варшав’янок зробило УЗД молочної залози або мамографію, а 40% – цитологію.

Українки, які живуть у Варшаві, виконують такі дослідження, як УЗД молочної залози, лише в ситуації, коли помічають небезпечні зміни. Вони не звертаються до лікарів через високі ціни медичних послуг у приватних клініках, частина з них не знає про те, що має право на безплатне медичне обслуговування, якщо працюють за договором про працю або договором доручення (umowa zlecenia). Незнання польської мови також становить проблему при користуванні медичними послугами. Уповноважена міста Варшави у справах жінок підкреслила –  труднощі також становить негативне ставлення українок до щеплень, зокрема проти раку матки. У дослідженні вони називали аргументи, які часто використовують рухи проти щеплень і які не відповідають дійсності й науково не доведені. Місто Варшава планує інформаційну кампанію, скеровану до українок, яка теж включатиме питання популяризації щеплень як профілактики онкологічних хвороб.

Коментарі експерток

Мирослава Керик з фонду «Наш вибір» зазначила, що локдаун був важким випробуванням для українок. Частина з них, зокрема ті, хто працює у сфері послуг, опіки чи прибирання, втратили працю з дня на день і змушені були повертатися в Україну. Ті, що залишилися, мали проблеми, щоб знайти нову роботу. Для тих жінок, які продовжували стаціонарно працювати, а живуть у Варшаві з дітьми, великою проблемою стало питання опіки над дітьми, які не ходили до школи, а також допомога дітям у навчанні. Крім технічних перешкод, з якими стикнулися також польки, таких як доступ до швидкого Інтернету, наявність комп’ютерів, в українок є мовний бар’єр. Жінки повинні були виконувати функції вчителів польської мови й літератури, історії та інших предметів, що з огляду на брак часу та мовних компетенцій стало значним випробуванням у навчанні дітей.

Пандемія ще виразніше показала старі проблеми, з якими стикаються українки, тобто відсутність захищеності мігранток на ринку праці, зокрема праця без контрактів у галузі опіки, прибирання та послуг, складні й довготривалі процедури легалізації перебування, складнощі з доступом до достовірної інформації, прив’язка дозволів на працю до конкретного місця праці та працедавця, що збільшує залежність працівника від працедавця та ускладнює зміну праці й поводує явище праці мігрантів у сірій зоні. Без системного вирішення цих питань мігранти будуть не захищені на ринку праці, а також не відчуватимуть себе варшав’янами чи мешканцями інших міст, – вважає Мирослава Керик.

Ольга Козєровська з «Fundacji Sukcesu Pisanego Szminką» підкреслила, що рівноправ’я жінок на ринку праці неможливе без рівноправ’я в домашніх обов’язках. Оскільки більшість тих обов’язків виконують жінки, тому вони мають менше сил і часу на власний професійний розвиток.

Що українським жінкам пропонує місто?

Уповноважена у справах жінок президента міста Варшави Катажина Вільколаска-Журомська оголосила, що місто планує інформаційну кампанію скеровану до українок, яка має на меті ознайомити їх із програмами, якими вони можуть скористатися. Тут ідеться і про доступ до яслів та садочків, медичне обслуговування, програми ін-вітро, підтримки для жінок-підприємниць, щеплень, яку фінансує місто. Варшава розпочала проект «Мама-варшав’янка на ринку праці. Виграймо з COVID», який включає семінари та тренінги і має на меті захистити професійно активних мам від негативних наслідків пандемії на ринку праці. Українки та білоруски можуть взяти участь у цьому проекті. Зголошення можна подати на сайті: siecprzedsiebiorczychkobiet.pl.

Рапорт дослідження можна прочитати тут.

Аліна ДАНИЛІВ